Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи 


Ліки та препарати







Алерік

-


Інструкція


Склад лікарського засобу:

діюча речовина: loratadine;

1 таблетка містить лоратадину 10 мг;

допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль предже латинізований, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний, кислота стеаринова, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Круглі, двоопуклі таблетки білого кольору з лінією розламу на одному боці, без плям та пошкоджень.

Назва і місцезнаходження виробника. ТОВ ЮС Фармація. 50 – 507 Вроцлав, вул. Зембицка, 40, Польща.

Фармакотерапевтична група. Антигістамінні засоби для системного застосування. Код АТС R06А Х 13.

Фармакологічні властивості.

Лоратадин - похідне піперидину, є сильним протигістамінним засобом тривалої дії так званого другого покоління. Механізм дії лоратадину базується на вибірковому блокуванні гіста мінових Н1-рецепторів.

Лоратадин, що характеризується значною спорідненістю з периферійними Н1- рецепторами, практично не має спорідненості з гістаміновими рецепторами, локалізованими в центральній нервовій системі, а також з іншими рецепторами для біогенних амінів. Через розмір молекули і високу здатність зв’язування з білками крові, лоратадин погано долає гематоенцефалічний бар’єр. Усе це призводить до того, що седативна дія лоратадину не завжди проявляється. Препарат також не підсилює гальмівної дії алкоголю на ЦНС.

Лоратадин чинить антиалергічну, анти ексудативну та протисвербіжну дію; зменшує проникність капілярів, усуває спазм гладеньких м’язів, запобігає розвитку набряку тканин.

Фармакокинетика. Після перорального застосування лоратадин швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, набуваючи максимальної концентрації в сироватці через 1 - 2 години. Добре зв’язується з білками крові (97 - 99 %). Після одноразового застосування початок терапевтичної дії проявляється протягом 1 - 3 години, досягаючи максимуму через 8 -12 годин. Тривалість протигістамінної дії – від 24 до 48 годин. У разі тривалого застосування препарату лоратадин досягає постійної концентрації в плазмі протягом 5 днів після початку терапії. Метаболізм лоратадину відбувається в печінці двома шляхами, за участі ензимів цитохрому Р-450: СYР 34А та СYР 2D6. Одночасне застосування лоратадину та інгібіторів СYР 34А або СYР 2D6 (наприклад, кетоконазол, еритроміцин, циметидин) може призвести до ослаблення метаболізму лоратадину та підвищення концентрації препарату в сироватці. Зростання максимальної концентрації не збільшує біологічного періоду напів виведення препарату і не підвищує частоти появи небажаних реакцій.

Основним метаболітом лоратадину є активний метаболіт декарбоетоксилоратадин (DCL).

Декарбоетоксилоратадин після з’єднання з неактивною гідроксильною похідною виводиться із сечею. Біологічний період напіввидення для лоратадину становить 7,5 - 11 годин. Повна елімінація лоратадину з крові відбувається через 60 - 120 годин. Близько 25 % дози виводиться із сечею протягом 24 годин, у той час як протягом наступних 10 днів кількість, що залишилася, виводиться із сечею та калом у вигляді метаболітів. Фармакокінетика лоратидину та декарбоетоксилоратадину в межах добової терапевтичної дози 10 - 40 мг не залежить від дози і не змінюється в разі тривалого застосування. Відсутня ймовірність кумуляції препарату навіть при дозуванні 40 мг на добу.

Фармакокінетичний профіль препарату у дітей віком 2 - 12 років та у дорослих є однаковим. Прийом їжі впливає на фармакокінетику препарату, підвищуючи біодоступність лоратадину і декарбоетоксилоратадину, а також збільшуючи приблизно на одну годину час, необхідний для досягнення максимальної концентрації препарату і його активного метаболіту в плазмі. Лоратадин легко проникає в материнське молоко, сягаючи концентрації, яка дорівнює концентрації в плазмі. Лоратадин не виводиться з організму шляхом гемодіалізу.

Показання для застосування. Сезонний та цілорічний алергічний риніт, кон’юнктивіт; хронічна ідіопатична кропив’янка; алергічний дерматит.

Протипоказання. Підвищена чутливість до лоратадину або інших компонентів препарату; вагітність, період годування груддю, дитячий вік до 2 років.

Належні заходи безпеки при застосуванні. Слід з обережністю застосовувати препарат у разі гострої ниркової або печінкової недостатності. Якщо коефіцієнт клуб очкової фільтрації становить менше 30 мл/хв, рекомендується знизити початкову дозу препарату та приймати 10 мг через день.

У осіб старше 65 років можуть спостерігатися значні відмінності в біологічному періоді напіввидення препарату. Застосування препарату слід припинити за 7 днів до запланованого проведення шкірних алергійних тестів, оскільки дія лоратадину може знівелювати позитивну реакцію на алергени, що тестуються.

Особливі застереження.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Безпека застосування препарату під час вагітності не встановлена, тому не рекомендовано приймати препарат в цей період.

За необхідності застосування препарату жінками, які годують груддю, рекомендується перервати годування груддю на період лікування препаратом, оскільки діюча речовина виділяється з грудним молоком.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами. Під час лікування лоратадином слід уникати керування автомобілем та виконання робіт, пов’язаних із використанням потенційно небезпечних механізмів.

Діти. Ефективність і безпека застосування препарату у дітей віком до 2 років не встановлені.

Спосіб застосування та дози. Дорослі і діти старше 12 років: 10 мг (1 таблетка) один раз на добу. Діти віком від 2 до 12 років: з масою тіла менше 30 кг – 5 мг (1/2 таблетки) один раз на добу; з масою тіла понад 30 кг – 10 мг (1 таблетка) на добу. Тривалість лікування – 10 днів, продовження терміну лікування в разі необхідності визначає лікар з огляду на терапевтичний ефект.

Передозування. У разі передозування може спостерігатися посилення сонливості, головний біль та прискорення серцевого ритму. Якщо пацієнт у свідомому стані, слід викликати блювання, а потім дати хворому активоване вугілля в кількості від 25 до 100 г - дорослим і дітям старше 12 років; 25 – 50 г дітям віком до 12 років, з метою зв’язування залишків препарату, що знаходяться в шлунку. Якщо минуло не більше години після прийому підвищеної дози, можна промити шлунок. Лоратадин не виводиться з організму шляхом гемодіалізу. Після завершення інтенсивного курсу лікування пацієнт повинен залишатися під наглядом лікаря.

Побічні ефекти. У осіб із підвищеною чутливістю можуть спостерігатися: головний біль, відчуття втоми, нудота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, сонливість. Спорадично можуть спостерігатися: тахікардія, непритомність, облисіння, анафілаксія, порушення діяльності печінки, надшлуночкова тахіаритмія, висипання.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Антибіотики-макроліди (еритроміцин і кларитроміцин), циметидин, а також протигрибкові препарати з групи похідних імідазолу (кетоконазол, міконазол) та похідних триазолів (ітраконазол, флуконазол) можуть гальмувати метаболізм лоратадину і призводити до підвищення концентрації препарату в плазмі. Алкоголь не підсилює дії лоратадину, проте його не слід вживати під час лікування.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище + 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. 7 таблеток у блістері в картонній коробці. По 30 таблеток у блістері в картонній коробці.

Категорія відпуску. Без рецепта.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus