Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Гафлокс
Сінмедик Лабораторіз, Індія
Інструкція
Склад:
діюча речовина: gatifloxacin;
1 таблетка містить гатифлокса цину 200 мг або 400 мг;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію карбоксим етилцелюлоза, повідон, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят (тип А), гіпромелоза, титану діоксид (Е 172), полі етиленгліколі (ПЕГ-6000).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Антибактеріальні засоби з групи хінолонів. Код АТС J01M A16.
Клінічні характеристики.
Показання.
Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікро організмами:
– інфекції ЛОР-органів (гострі отити, хронічні отити у фазі загострення; гострі синусити, хронічні синусити у фазі загострення);
– інфекції дихальних шляхів (гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту, абсцес легенів, загострення хронічних захворювань легеневих шляхів, кістозний фіброз, пневмонія);
– урогенітальні інфекції, спричинені Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, Ureaplasma;
– ускладнені урогенітальні інфекції (інфікування Neisseria gonorrhoeae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma, Chlamydia trachomatis, анаеробною флорою в різноманітних комбінаціях);
– інфекції сечовидільної системи та ускладнені інфекції сечовидільної системи (гострий та хронічний пієлонефрит, гострий та хронічний простатит, гострий та хронічний цистит; гострий та хронічний уретрит, гострий та хронічний ендоцервіцит, інші гострі та хронічні захворювання сечовидільної системи, у тому числі з ускладненнями).
Протипоказання.
Гіпер чутливість (у т. ч. до інших фторхінолонів), цукровий діабет, захворювання ЦНС (епілепсія, знижений судомний поріг), вагітність, період годування груддю, дитячий вік.
Спосіб застосування та дози.
Приймати препарат рекомендовано після їди, хоча одночасний прийом з їжею не впливає на всмоктування гатифлокса цину.
– Інфекції ЛОР-органів (гострі отити та загострення хронічних отитів, гострі синусити та загострення хронічних синуситів) – 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 5-7 діб;
– інфекції дихальних шляхів (гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту, абсцес легенів, загострення хронічних захворювань легеневих шляхів, кістозний фіброз, пневмонія) – 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 10-14 діб;
– урогенітальні інфекції, спричинені Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, – 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 10-14 діб;
– ускладнені урогенітальні інфекції (інфікування Neisseria gonorrhoeae, Mycoplasma hominis, Chlamydia trachomatis, анаеробною флорою) – 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 14 діб при необхідності в поєднанні з анти анаеробними препаратами;
– інфекції сечовидільної системи (гострий цистит; гострий уретрит, інші гострі захворювання сечовидільної системи) – початкова доза 400 мг, далі по 200 мг один раз на добу протягом 3 діб;
– інфекції сечовидільної системи та ускладнені інфекції сечовидільної системи (гострий та хронічний пієлонефрит, гострий та хронічний простатит, хронічний цистит; хронічний уретрит, інші гострі та хронічні захворювання сечовидільної системи, у тому числі з ускладненнями) – 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу протягом 10-14 діб;
– неускладнений гонококовий уретрит у чоловіків, гонококовий ендоцервіцит у жінок – 400 мг один раз на добу однократно.
Для пацієнтів із кліренсом креатині ну < 40 мл/хв, включаючи пацієнтів на гемодіалізі, рекомендується наступний режим дозування:
Кліренс креатині ну
> 40 мл/хв
< 40 мл/хв
Гемодіаліз Початкова доза
400 мг
400 мг
400 мг Наступна доза
400 мг кожного дня
200 мг кожного дня
200 мг кожного дня
Побічні реакції.
Найбільш поширені побічні ефекти, які виникають при застосуванні гатифлокса цину – запаморочення, блювання, діарея, вагініт, абдомінальний біль, головний біль. Також можуть виникати наступні порушення:
з боку імунної системи: лихоманка, жар, анафілактоїдні реакції, васкуліт, екзема, ангіо невротичний набряк.
Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: везикуло-бульозні висипання, макуло-папульозні висипання, відчуття свербежу, фото сенсибілізація, фото токсичність, пітливість, сухість шкіри, синдром Стівенса-Джонсона.
З боку нервової системи і органів чуття: ажитація, збудження, порушення свідомості, депресія, нервозність, неспокій, відчуття тривоги, кошмари чи параноя, порушення сну, безсоння, сонливість, парестезія, порушення смакових відчуттів, запаморочення, головний біль, тремор, судоми, порушення зору, дзвін у вухах, ото токсичність.
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, гіпертензія, гіпотензія, периферичні набряки, розширення судин, брадикардія, подовження інтервалу QT на ЕКГ, синкопе, torsades de pointes.
З боку системи травлення: біль у животі, анорексія, запор, диспепсія, здуття живота, глосит, гінгівіт, гастрит, псевдомембранозний коліт, кандидоз ротової порожнини, стоматит, хейліт, печія, порушення апетиту, блювання, дисфагія, нудота, відчуття спраги, панкреатит.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артрит, міастенія, артропатії, артралгії, міалгії, судоми м’язів, порушення суглобового хряща, атаксія, тенденіти, тендовагініти, розриви сухожиль.
З боку гепато-біліарної системи: зміни печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит.
З боку ендокринної системи: коливання рівня цукру в крові (гіпоглікемія (включаючи гіпоглікемічну кому), гіперглікемія (включаючи гіперосмолярну гіперглікемію)).
З боку сечостатевої системи: порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, кристалурія, транзиторний нефрит, дизурія та гематурія зустрічаються рідко.
З боку органів дихання: диспное, фарингіт, бронхоспазм, гіпервентиляція.
Лабораторні порушення: нейтропенія, підвищення рівня АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, білірубіну, амілази, порушення рівня електролітів, підвищення INR/протромбі нового часу, тромбоцит опенія, гематурія.
Інші побічні реакції можуть зустрічатись при застосуванні гатифлокса цину в складі моно- чи комбінованої терапії: фотофобія, фото чутливість очей, астенія, біль у спині, шиї, кістках, біль у грудях, геморагії (ректальні, маткові, шлунково-кишкові, носові кровотечі, екхімози), порушення мислення, порушення толерантності до алкоголю, ціаноз, біль у вухах, ейфорія, біль в очах, набряки, агресивна поведінка, галюцинації, гіперестезія, деперсоналізація, панічні атаки, параноя, параосмія, птоз.
Передозування.
Симптоми передозування з боку ЦНС:
– сплутаність свідомості,
– запаморочення,
– судомні напади,
– психози.
Лікування. Необхідно провести промивання шлунка. Пацієнт має перебувати під контролем та отримувати симптоматичне лікування. Потрібно застосовувати відповідну до стану гідратаційну терапію. Гатифлоксацин недостатньо ефективно виводиться з організму шляхом гемодіалізу (приблизно 14 % протягом 4 годин) або за допомогою форсованого гемодіалізу (приблизно 11 % через 8 днів).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Протипоказано.
Діти.
Дітям та підліткам до 18 років препарат не застосовують.
Особливості застосування.
Гатифлоксацин може спричинити збільшення QT-інтервалів електрокардіограми у деяких пацієнтів. Через недостатній клінічній досвід гатифлоксацин не призначають пацієнтам з подовженими QT-інтервалами, пацієнтам з неадекватною гіперкальціємією та пацієнтам, які отримують клас ІА (наприклад, квінідин, процаїномід) або клас ІІІ (наприклад, аміодарон, соталол) проти аритмічних препаратів.
Фармакокінетичні дослідження не проводилися для гатифлокса цину та препаратів, які подовжують QT–інтервали, таких як цисаприд, еритроміцин, антипсихотичні та трициклічні антидепресанти. Гатифлоксацин слід застосовувати з обережністю при паралельному використанні з цими препаратами. Препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями серця, такими як брадикардія та гостра ішемія міокарда.
Імовірність подовження інтервалу QT може зростати зі збільшенням концентрації гатифлокса цину, тому рекомендовану дозу не можна перевищувати. Подовження тривалості QT може призвести до збільшення ризику виникнення шлуночкових аритмій.
У випадках підвищеної чутливості до препарату та при розвитку анафілактичного шоку спостерігалися серйозні та летальні випадки у пацієнтів, які пройшли лікування хінолоном.
Гатифлоксацин не застосовують при перших проявах підвищеної чутливості – висипу на шкірі чи інших алергічних реакцій.
Пацієнтам, які отримують лікування препаратом, потрібно проводити контроль рівня цукру в крові. У разі, якщо рівень цукру знизився чи підвищився, застосування препарату слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря.
Призначають гатифлоксацин обережно при наявності ниркової недостатності. Ретельне клінічне обстеження та відповідні лабораторні аналізи необхідно провести до та під час проведення лікування, при необхідності слід знизити дозу гатифлокса цину. Для пацієнтів з порушеною нирковою функцією (кліренс креатині ну < 40 мл/хв) для уникнення накопичення гатифлокса цину через пониження кліренсу необхідно провести корекцію дози (зменшуючи дозу до 200 мг один раз на добу в період зниження кліренсу креатині ну).
Щоб уникнути фото сенсибілізації та фото токсичності гатифлокса цину під час лікування цим препаратом, не слід виходити на вулицю та попадати під дію ультрафіолетового проміння.
Людям літнього віку препарат застосовують з обережністю.
Для пацієнтів з кліренсом креатині ну < 30 мл/хв рекомендуються знижені дози гатифлокса цину.
Вплив на сухожилля.
При прийомі хінолонів, включаючи гатифлоксацин, відзначались випадки розриву сухожиль. Ризик розриву сухожиль збільшується у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди, особливо пацієнти старшого віку. У такому випадку прийом препарату слід припинити. Розриви сухожиль можуть виникати як під час, так і після прийому гатифлокса цину.
Периферична нейропатія.
При прийомі хінолонів відзначались рідкі випадки сенсорної чи сенсо-моторної полінейропатії, що проявляється парестезією, гіпоестезією, дисестезією, слабкістю, а також судоми, підвищення внутрішньо черепного тиску, психоз. Хінолони можуть також стимулювати нервову систему, що проявляється тремором, судомами, галюцинаціями, параноєю, депресією, нічними мареннями, безсонням. Ці реакції можуть виникати при прийомі першої дози. У такому випадку прийом препарату слід припинити.
Як і інші хінолони, гатифлоксацин з обережністю слід застосовувати при розладах ЦНС, таких як церебральний атеросклероз, епілепсія та інші фактори, які передують розвитку судом.
При застосуваннні хінолонів можуть відзначатись серйозні анафілактичні реакції, деякі реакції супроводжуються серцево-судинним колапсом, гіпотензією/шоком, судомами, втратою свідомості, дзвоном у вухах, ангіоневротичним набряком (включаючи язик, горло, гортань, обличчя) і гострий респіраторний дистрес, задишка, кропив’янка, свербіж та інші серйозні шкірні реакції. При таких симптомах прийом препарату слід припинити і застосовувати відповідні заходи (кисень, антигістамінні препарати, кортикостероїди, пресорні аміни).
При прийомі антибактеріальних препаратів, включаючи і гатифлоксацин, повідомлялося про розвиток псевдомембранозного коліту різної тяжкості.
При прийомі антибіотиків змінюється флора кишечнику і може провокуватися ріст Clostridium difficile, що первинно спричиняє антибіотико-асоційований коліт.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Препарат може викликати запаморочення та інші побічні ефекти, що слід враховувати пацієнтам, які працюють з потенційно небезпечними механізмами, керують транспортними засобами або пов’язані з діяльністю, що потребує уваги та узгодженості дій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Прийом гатифлокса цину за годину після циметидину (один раз на день, перорально у дозі 200 мг) не впливає на фармакокінетику гатифлокса цину. Ці результати говорять про те, що на всмоктування гатифлокса цину не впливають антагоністи Н2-рецепторів, такі як циметидин і фамотидин.
Одночасне застосування гатифлокса цину з антацидними лікарськими засобами зменшує його біодоступність.
Застосування гатифлокса цину не впливає на систематичний кліренс внутрішньо венного мідозаламу. Добова внутрішньо венна доза мідозаламу (0,0145 мг/кг) не впливає на фармакокінетику гатифлокса цину. Ці результати можуть бути враховані при недостатній ефективності гатифлокса цину при проведенні досліджень з ізоферментом CYP3A4 у людей.
Паралельне застосування гатифлокса цину і теофіліну не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів.
Паралельне застосування гатифлокса цину і варфарину не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів, протромбі новий час не змінювався.
Одночасне застосування гатифлокса цину з цукрознижуючими пероральними препаратами може призвести до коливань рівня глюкози (може виникати гіпоглікемія або гіперглікемія) в крові, що потребує ретельного контролю за показниками рівня глюкози в крові протягом лікування гатифлоксацином. Якщо виникають такі відхилення рівня глюкози в крові, які є небезпечними для здоров’я пацієнта, гатифлоксацин потрібно відмінити.
Небезпека розвитку шлуночкових порушень ритму при застосуванні гатифлокса цину зростає і стає реальною небезпекою у хворих старших вікових груп, особливо у жінок: при наявних захворюваннях серця, при супутньому застосуванні лікарських засобів, які збільшують тривалість інтервалу QT (цизаприд, еритроміцин, антипсихотичні препарати, трициклічні антидепресанти) чи гальмують серцевий ритм (проти аритмічні препарати класу І А (наприклад, квінідин, процаїнамід)) або класу ІІІ (наприклад, амідарон, соталол), викликають гіпокаліємію, а також при одночасному застосуванні препаратів, що мають конкуруючі шляхи метоболізму та змінюють концентрацію один одного.
Паралельне застосування гатифлокса цину та дигоксину не має значного ефекту стосовно зміни фармакокінетики гатифлокса цину. Пацієнтам, які приймають дигоксин, слід перевірятися на ознаки та симптоми токсичності. У пацієнтів з ознаками та симптомами інтоксикації дигоксином необхідно перевірити концентрацію останнього у сироватці та при необхідності, від корегувати дозу дигоксину.
Системне виведення гатифлокса цину значно підвищується при паралельному застосуванні гатифлокса цину та пробенециду.
Під час до клінічних і клінічних досліджень виявлено, що при паралельному застосуванні фторхінолонів із не стероїдними протизапальними препаратами може підвищуватися ризик виникнення розладів ЦНС і судом.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гатифлоксацин – 8-метоксифторхінолон, активний щодо широкого спектра грам негативних та грам позитивних мікро організмів. Антибактерійна дія гатифлокса цину забезпечується завдяки пригніченню ДНК-гірази та топоізомерази IV. ДНК-гіраза є важливим ферментом, який бере участь у редуплікації бактеріальної ДНК. Топоізомераза IV – це фермент, який відіграє провідну роль у декомпозиції хромосомної ДНК під час бактеріального клітинного поділу. С-8-метокси-частина вносить свій внесок у посилення активності і зниження селективності стійких мутантів грам позитивних бактерій.
Механізм дії фторхінолонів відрізняється від дії пеніциліні в, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів.
До дії препарату чутливі:
грам позитивні мікро організми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes;
грам негативні мікро організми: Haemophillus influenzae (включаючи штами, які продукують β-лактамазу), Haemophillus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, які продукують β-лактамазу), Escherichia coli, Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, які продукують β-лактамазу);
атипові збудники: C. pneumoniae, C. trachomatis, M. pneumoniae, L. pneumophilia, Ureaplasma;
помірно чутливі:
грам позитивні мікро організми: Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae;
грам негативні мікро організми: Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgerri, Providencia stuartii;
анаероби: Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthii, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens, Clostridium ramosum;
атипові збудники: Legionella pneumophila, Caxiella burnettii.
До гатифлокса цину чутливі також такі збудники як мікобактерії туберкульозу, H. Рylori.
Фармакокінетика. Після перорального застосування гатифлоксацин добре всмоктується з травного тракту, застосування його не залежить від прийому їжі. Абсолютна біодоступність – приблизно 96 %. Максимальна концентрація досягається через 1-2 години після прийому і при дозах 200 мг і 400 мг становить 2,0±0,4 мкг/мл і 3,8±1,0 мкг/мл, відповідно. Рівноважна концентрація досягається на третій день прийому препарату. Середня рівноважна концентрація і концентрація в плазмі крові при щоденному прийомі дози 400 мг одноразово становить приблизно 4,2 г/мл та 0,4 г/мл, відповідно.
З білками плазми зв’язується 20 % гатифлокса цину незалежно від концентрації.
Гатифлоксацин добре проникає у більшість тканин організму і швидко розподіляється по біологічних рідинах: високі концентрації створюються в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, шкіри, тканинах і секреті передміхурової залози, слині, жовчі, сім’яній рідині, піхві, матці, ендо- та міометріях, маткових трубах, яєчниках.
Гатифлоксацин виводиться нирками. Період напів виведення становить від 7 до 14 годин і не залежить від дози та курсу лікування. Нирковий кліренс не залежить від дози і перебуває в межах 124-161 мл/хв. Гатифлоксацин виводиться шляхом клуб очкової фільтрації і канальцевої секреції. Понад 70 % гатифлокса цину виводиться із сечею через 48 годин після прийому. Препарат також піддається мінімальній печінковій та/або кишковій елімінації, оскільки 5 % його виявляються у фекаліях у незміненому стані. Менш ніж 1 % виводиться із сечею у вигляді метаболітів етилендіаміну та метил етилендіаміну.
У дослідженнях на тваринах гатифлоксацин вільно проникає крізь плаценту і надходить у грудне молоко.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: ГАФЛОКС-200 – таблетки білого кольору, довгастої овальної форми, з рискою, вкриті оболонкою; ГАФЛОКС-400 – таблетки білого кольору, довгастої овальної форми, з рискою, мають відбитки (G) і (F) з того боку, де риска, вкриті оболонкою.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері з фольги алюмінієвої. 1 блістер разом з інструкцією для медичного застосування в картонній пачці. По 10 пачок у картонній пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Сінмедик Лабораторіз, Індія.
Місцезнаходження.
202, Саі Плаза, 187-188, Сент Нагар, Іст оф Кайлаш, Нью Делі – 110 065, Індія.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|