Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Метукал
-
Інструкція
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: мetoclopramidum; 4-аміно-5-хлор-N –(2-діетиламін о-етил) 2-метоксибензамід;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з кремуватим відтінком;
склад: 1 таблетка містить метоклопрамідугідро хлориду (гідрату) у перерахунку на 100% речовину - 10 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картоп-ляний, полі етиленгліколь 4000, аеросил, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Стимулятори перистальтики. КОД АТС А 03F A01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Специфічний блокатор дофамінових (D2) і серотонін ових (5-HT3) рецепторів, пригнічує хеморецептори тригерної зони стволу мозку, послаблює чутливість вісцеральних нервів, які передають імпульси від пілорусу та дванадцяти палої кишки до блювотного центру. Через гіпоталамус та парасимпатичну нервову систему чинить регулюючий та координуючий вплив на тонус та рухому активність верхнього відділу шлунково-кишкового тракту. Підвищує тонус шлунката кишечнику, прискорює випорожнення шлунка, перешкоджає пілоричному таезофагіальному рефлюксу, стимулює перистальтику кишечнику. Чинить вираженупроти блювотну дію при блюванні різного генезу (крім блювання психогенного та вестибулярного генезу). Нормалізує відділення жовчі, зменшує спазм сфінктеруОдді, не змінюючи його тонус, усуває дискінезію жовчного міхура. Не чинитьМ-холіноблокуючу, антигістамінну, антисеротонін ову та гангліоблокуючу дії; невпливає на тонус кровоносних судин мозку, артеріальний тиск, функцію дихання, атакож нирок та печінки, на кровотворення, на секрецію шлунка та підшлункової залози.
Стимулює секрецію пролактину ( подібно іншим блокаторамдофамінових рецепторів).
Підвищує чутливість тканин до ацетилхоліну.
Фармакокінетика. Після прийому усередину швидко та повністю всмоктується. Макси-мальна концентрація через 30 – 120 хв. Біодоступність – приблизно 5%. З білками плазми крові зв’язується 13 -30% метоклопраміду. Метаболізується в печінці. Період напіввиведен-ня 4 – 6 год., при хронічній нирковій недостатності він збільшується до 14 год. Протягом
24 – 72 год. з сечею екскретується до 85% уведеної дози, близько 30% - у незмінному вигляді. Проникає крізь ГЕБ і плацентарний бар’єр, виводиться з грудним молоком.
Показання для застосування. Нудота та блювання різного генезу (зумовлені наркозом, променевою та хіміотерапією, токсемією, цирозом печінки, мігренню, черепно-мозковою травмою, порушенням дієти); порушення моторики верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (рефлюкс-езофагіт, гастро парези різної етіології, після операційна атонія шлунка тощо); підготовка до діагностичних обстежень (рентгенографія травного тракту, гастродуоденоскопія, бронхоскопія та ін.).
Спосіб застосування та дози. Приймають усередину до їди. Дорослим призначають по
10 мг 3 рази на добу, при необхідності дозу можна збільшити. Максимальна разова доза при будь-якому шляху введення - 20 мг, добова – 60 мг. Тривалість лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання. Дітям віком старше 6 років призначають по 2,5 – 5 мг 1 – 3 разина добу.
Побічна дія. Можливі сонливість, підвищена втомлюваність, головний біль, шум у вухах, сухість у роті, неспокій, боязнь, запаморочення, алергічні реакції (кропивниця), запор або діарея, гінекомастія ігалакторея. Метоклопрамід підсилює затримку натрію і викликає гіпокаліємію ухворих з набряками. При тривалому застосуванні у деяких хворих похилого вікуможе розвиватися паркінсонізм (тремор, посмикування м’язів, обмежена рухомість) та пізні дискінезії.
Протипоказання. Підвищена чутливість дометоклопраміду, шлунково-кишкові кровотечі, кишкова непрохідність, перфорація травного тракту, пігментні та пролактонозалежні пухлини, епілепсія, глаукома, екстра пірамідні розлади, хвороба Паркінсона, блювання на фоні лікування або передозування нейролептиками, блювання у хворих на рак молочної залози, Ітриместр вагітності, період годування груддю.
Передозування. Не описане.
Особливості застосування. З обережністю застосовують для лікування хворих на ниркову та печінкову недостатність, при бронхіальній астмі, артеріальній гіпертензії. Не призначають після операційна травному тракті. На фоні застосування метоклопраміду можуть спостерігатися хибні результати функціональних печінкових тестів і визначення концентрації альдостерону та пролактину у плазмі крові. У період лікування необхідно утриматися від керування авто транспортом та занять потенційно небезпечними видами діяльності, які потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій. У період лікування слід уникати приймання алкоголю.
Взаємодія з лікарськими засобами. При одночасному застосуванні зантихолінер-гічними засобами – взаємне послаблення дії. Препарат зменшує абсорбцію циметидину та дигоксину, прискорює всмоктування антибіотиків, парацетамолу, солей літію, ацетил саліци-лової кислоти, діазепаму, етанолу, леводопи та алкоголю. У комбінації з нейролептиками фенотіазинового ряду та похіднимибутирофенону підвищується ризик розвитку екстрапірамідних порушень. Підсилює дію етанолу на центральну нервову систему, седативний ефект снодійних засобів, ефективність терапії блокаторами Н2 рецепторів. Не рекомендуєть-ся одночасне застосування з трициклічними антидепресантами, інгібіторами МАО ісимпато-міме тиками.
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 30 о С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності 2 роки.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|