Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: nevirapine; 11-циклопропіл-5,11-дигідро-4-метил-6Н-дипіридо-[3,2-b:2’,3’-] [1,4]-діазепін-6-он;

основні фізико-хімічні властивості: Білі або майже білі таблетки овальної форми, з розподільчою рискою на обох сторонах і маркуванням ‘RX921’ на одному боці;

склад: 1 таблетка містить невіра піну 200 мг;

допоміжні речовини: натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, повідон, силікагель колоїдний безводний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування.

Код АТС J05A G01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Невірапін - ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази ВІЛ-1. Невірапін зв'язується безпосередньо із зворотною транскриптазою і блокує РНК-залежну і ДНК-залежну активність полімер ази ДНК вірусу. Така активність невіра піну не конкурує з матричними або нуклеозидними три фосфатами. Зворотна транскриптаза ВІЛ-2 і полімер ази еукаріотичної ДНК (такі як полімер ази α, β, γ, δ людської ДНК) не пригнічуються невірапіном. Зв'язок між чутливістю ВІЛ до невіра піну in vitro і пригніченням реплікації ВІЛ-1 у людини не встановлений. У клітинній культурі невірапін демонстрував адитивну або синергічну активність проти ВІЛ у комбінації з зидовудином, диданозином, ставудином, ламівудином, саквінавіром і індинавіром. Є повідомлення про те, що можливо виникнення in vitro ізолятів ВІЛ зі зниженою (у 100 - 250 разів) чутливістю до невіра піну. Час розвитку резистентності до невіра піну in vitro не змінювався при використанні невіра піну в комбінації з іншими ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази. Дані щодо перехресної резистентності між ненуклеозидним інгібітором зворотної транскриптази невірапіном і нуклеозидними аналогами інгібіторів зворотної транскриптази дуже обмежені. Перехресна резистентність між невірапіном і інгібіторами протеази ВІЛ малоймовірні.

Фармакокінетика. Невірапін швидко всмоктується (> 90%) після перорального прийому. Пікові концентрації невіра піну в плазмі крові досягаються через 4 год після прийому дози 200 мг і дорівнюють 2 ± 0,4 мкг/мл. Після багаторазового прийому препарату пікові концентрації невіра піну лінійно зростають у діапазоні доз від 200 до 400 мг/день. Стала мінімальна концентрація невіра піну в плазмі крові (4,5 ± 1,9 мкг/мл) досягається при використанні дози 400 мг/день. Їжа, антацидні засоби і диданозин не впливають на всмоктування препарату. Невірапін має високу ліпофільність і не іонізується при фізіологічних значеннях рН. Після внутрішньо венного введення рівень розподілу невіра піну становив 1,21 ± 0,09 л/кг, що допускає його широкий розподіл у тканинах і рідинах організму. Невірапін проникає через плаценту і виділяється з грудним молоком. Невірапін майже на 60% зв'язується з білками плазми крові. Концентрація невіра піну в спинномозковій рідині становить 45 ± 5% від його концентрації в плазмі крові; таке співвідношення відбиває ту частину препарату, яка не зв'язується з білками плазми крові. Невірапін екстенсивно біотрансформується системою цитохрому Р 450 (окисний метаболізм) з утворенням декількох гідроксильованих метаболітів. Дослідження in vitro на печінкових мікро сомах людини припускають, що окисний метаболізм невіра піну реалізується головним чином ізоензимами цитохрому Р 450 сімейства СУР 3А. Невірапін виводиться з організму головним чином нирками (80%) у вигляді кон’югованих з глюкуроновою кислотою метаболітів і в незначних кількостях - у незміненому вигляді. Невірапін є індуктором мікросомальних ферментів печінки. Після прийому препарату в дозі 200 мг 2 разу на добу протягом 2 - 4 тижнів кліренс невіра піну збільшується в 1,5 - 2 рази в порівнянні з однократним прийомом тієї ж дозі, період напів виведення у термінальной фазі зменшується з 45 год при однократному прийомі до 25 - 30 год при тривалому прийомі. Зміна цих параметрів пов'язана з фармакокінетичною самоіндукцією.

Показання для застосування. Лікування дорослих і дітей, інфікованих ВІЛ-1 у схемі комбінованої противірусної терапії. Профілактика передачі ВІЛ-1 від матері до новонародженого у жінок, які не одержували антиретровірусну терапію під час вагітності.

Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза Невіпану для дорослих становить 200 мг на добу протягом перших 14 днів терапії, в подальшому доза має бути підвищена до 200 мг 2 рази на добу в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами. Рекомендована доза Невіпану для дітей від 3 до 8 років становить 4 мг/кг 1 раз на добу протягом перших 14 днів терапії, в подальшому доза має бути підвищена до 7 мг/кг 2 рази на добу. Рекомендована доза препарату для дітей від 8 років становить 4 мг/кг 1 раз на добу протягом перших 14 днів лікування, в подальшому доза має бути підвищена до 4 мг/кг 2 рази на добу. Добова доза Невіпану не повинна перевищувати 400 мг.

Побічна дія.

Дерматологічні реакції: макуло-папульозна еритематозна висипка, яка іноді може супроводжуватися свербежем (локалізується на тулубі або кінцівках). У більшості випадків висипка відмічається протягом перших 28 днів лікування препаратом.

Алергічні реакції: анафілактичні реакції, ангіо невротичний набряк, кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, який у поодиноких випадках призводив до летальних наслідків.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, діарея, біль у животі, у поодиноких випадках - жовтяниця, тяжкі гепатотоксичні реакції, ураження слизової оболонки ротової порожнини.

Зміна лабораторних показників: підвищення активності ГГT, АЛТ, АСТ, ЛФ і рівня загального білірубіну.

Система кровотворення: гранулоцит опенія (частіше у дітей).

Центральна нервова система: підвищена стомлюваність, головний біль, сонливість.

Інші: пропасниця, міалгія, біль у суглобах, порушення функції нирок.

Протипоказання. Невіпан протипоказаний пацієнтам з гіперчутливістю до невіра піну або інших складових препарату. Враховуючи лікарську форму, препарат не призначають дітям до 3 років.

Передозування. Є повідомлення про випадки передозування невіра піну при прийомі доз 800 - 1800 мг/добу протягом 15 днів.

При цьому спостерігається симптоматика подібна до побічних реакцій на препарат.

Специфічного антидоту немає. Терапія – симптоматична.

Особливості застосування. Протягом перших 12 тижнів терапії Невіпаном необхідно проводити інтенсивний клінічний і лабораторний моніторинг, включаючи тести на функцію печінки. Препарат слід відмінити, якщо у пацієнта виникають тяжкі висипання. Пацієнтам, у яких висипання спостерігаються протягом перших 2 тижнів терапії, дозу препарату збільшувати не слід до зникнення висипань. У разі розвитку клінічного гепатиту препарат необхідно відмінити. Пацієнти, які переривають прийом препарату більш ніж на 7 днів, повинні відновлювати ти терапію за початковою схемою дозування. Досі немає достатніх даних щодо режиму дозування препарату для пацієнтів з дисфункцією печінки, нирковою недостатністю та пацієнтам, які перебувають на діалізі. Адекватні і добре контрольовані дослідження у вагітних жінок не проводилися. Під час репродуктивних досліджень, які проводилися на вагітних щурах і кролях, не встановлена тератогенність невіра піну. Під час вагітності препарат слід призначати лише тоді, коли очікувана користь терапії перевищує потенційний ризик для плоду. ВІЛ-інфіковані матері повинні припинити годування груддю, щоб уникнути постнатальної передачі ВІЛ. Профіль безпеки препарату у новонароджених поки не встановлений.

До теперішнього часу не повідомлялося про будь-які проблеми під час лікування Невіпаном пацієнтів похилого віку.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не встановлена клінічно вагома взаємодія між невірапіном і зидовудином, диданозином, зальцитабіном, саквінавіром, індинавіром, ритонавіром, нелфінавіром. При одночасному застосуванні з невірапіном можливо зниження концентрації в плазмі крові гормональних контрацептивів. При одночасному застосуванні кетоконазолу і невіра піну відмічається зниження AUC і Cmax кетоконазолу; кетоконазол підвищує концентрацію невіра піну в плазмі крові на 15 - 28%. Еритроміцин приводить до значного зменшення утворення гідроксильованих метаболітів невіра піну. Невірапін не впливає на фармакокінетику рифампіцину, проте рифампіцин спричиняв значне зниження AUC і мінімальної концентрації невіра піну в плазмі. При одночасному застосуванні невіра піну і рифабутину відмічається зниження концентрації невіра піну в плазмі крові. Оскільки невірапін викликає індукцію ізоферментів CYP3A і CYP2B6 системи цитохрому P450, при одночасному застосуванні з препаратами, які активно метаболізуються за участю зазначених ферментів, можливо зниження концентрації таких препаратів у плазмі крові. При одночасному застосуванні невіра піну і препаратів звіробою можливо зниження концентрації невіра піну в плазмі крові нижче терапевтичних рівнів, що може призвести до втрати антивірусної ефективності та розвитку резистентності вірусу до невіра піну. Внаслідок особливостей метаболізму метадону невірапін може знижувати концентрацію метадону в плазмі крові шляхом підсилення метаболізму метадону в печінці. У пацієнтів, які одночасно приймали метадон, іноді спостерігався розвиток наркотичного синдрому відміни; в такому випадку необхідно контролю вати стан пацієнта і коригувати дозу метадону.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 10таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній коробці; по 60 таблеток в пластиковому флаконі.

Виробник. “Ранбаксі Лабораторіз Лімітед”.

Адреса. Paonta Sahib, District Sirmour – 173025, Himachal Pladesh, India.