міжнародна та хімічна назви: nevirapine,[11-циклопропіл-5,11-дигідро-4-метил-6Н-дипіридо (3,2-b:2’,3’-e)-(1,4)-діазепін-6-один];

основні фізико-хімічні властивості:біліабо майже білі таблетки без оболонки, овальні, двоопуклі, з лінією розлому зодного боку;

склад: 1 таблетка містить 200 мгневіра піну;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремній колоїдний безводний, тальк очищений, повідон, магнію стеарат, метилпарабен, пропіл парабен.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтичнагрупа. Противірусні препарати прямої дії. Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази. Код АТСJ05A G01.

Фармакологічні властивості.

фармакодинаміка. Невірапін - противірусний препарат, ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази ВІЛ-1. Безпосередньозв’язується з транскриптазою і блокує РНК- та ДНК-залежні реакціїДНК-полімер ази, руйнуючи каталітичний центр ферменту. Дія невіра піну не є конкурентною відносно нуклеозидів та три фосфатів нуклеозидів. Препарат неблокує зворотну транскриптазу ВІЛ-2 та ДНК-полімер азу еукаріотів (ДНК-полімер аза людини a, b, γ або d).

фармакокінетика. Невірапін - швидко всмоктується (понад 90%) після внутрішнього застосування.

Абсолютна біодоступність у 12 здорових дорослих після одноразового застосування препарату становила 93 ± 9%. Після одноразового застосування препарату в дозі 200 мг C_max досягалася через 4 год і становила 2 ± 0,4 мкг/мл (7,5 мкмоль). При курсовому застосуванні препарату спостерігалося лінійне збільшення C_max невіра піну у плазмі крові в діапазоні доз 200 - 400 мг на добу.

Прийом їжі, застосування антацидів та інших лікарських засобів, що містять лужний буферний компонент (наприклад, диданозин), не впливаєна абсорбцію невіра піну. Добре проникає через плацентарний бар’єр та виводиться з грудним молоком.

Концентрація невіра піну у спинномозковій рідині становить 45% (±5%) від концентрації у плазмі.

При концентрації у плазмі 1 - 10 мкг/мл зв’язується з білками плазми на 60%.

Біотрансформується невірапін за допомогою печінковихмікросомальних ферментів системи цитохрому P₄₅₀, переважно ізоферментами CYP3A з утворенням кількох гідроксильованих метаболітів.

Виводиться нирками (приблизно 80%) у стані кон’югованих зглюкуроновою кислотою метаболітів, у незначній кількості - у незміненому вигляді.

Було доведено, що невірапін здатний індукуватимікросомальні ферменти системи P₄₅₀. Фармакокінетична самоіндукція характеризується приблизно 1,5 - 2-разовим збільшенням уявного кліренсу невіра піну при застосуванні препарату внутрішньо по 300 мг на добу протягом 2 - 4 тижнів у порівнянні з застосуванням препарату у цій дозі одноразово. Самоіндукція також призводить до відповідного зменшення кінцевого періоду напів виведення з 45 год при одноразовому застосуванні препарату до 25 - 30 год при курсовому застосуванні препарату вдозі 200 - 400 мг на добу.

Показання для застосування. Невіратон застосовують удітей та дорослих при прогресуючому імунодефіциті, пов’язаному з інфікуванням вірусом імунодефіциту людини 1 типу у комбінації принаймні з двомаантиретровірусними препаратами для запобігання розвитку резистентності вірусу.

Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують внутрішньо.

Невіратон застосовують у дозі 200 мг 1 раз на добу щодобово протягом перших 14 діб (вступний період, для того, щоб уникнути ризику появи висипу), потім дозу збільшують до 400 мг на добу, у два прийоми (у комбінації принаймні з двома антиретровірусними препаратами).

Максимальна добова доза для пацієнтів будь-якого віку - 400мг.

Пацієнтам, у яких під час 14-денного початкового періоду застосування Невіра тону по 200 мг на добу з'явилися висипи на шкірі, не слід збільшувати дозу до повного зникнення висипів.

Застосування Невіра тону слід припинити у пацієнтів з помірними чи вираженими змінами показників функціонального стану печінки (за винятком GGT), доки ці показники не повернуться до вихідного рівня. Після цьогоНевіратон можна знову застосовувати по 200 мг на добу. Наступне збільшення дози (300 мг на добу) можна проводити обережно після тривалого періоду спостереження за пацієнтом. З повторною появою змін показників функції печінки застосуванняНевіра тону необхідно остаточно припинити.

У пацієнтів, які не одержували Невіратон понад 7 діб, лікування відновлюють, починаючи з дози 200 мг на добу протягом 14 діб, потім збільшують дозу до 300 мг на добу.

Рекомендований режим дозування Невіра тону для пацієнтів з порушеннями функції печінки та для пацієнтів з нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, не розроблений.

Побіч надія. Збоку ЦНС:підвищена стомлюваність, головний біль, сонливість.

Збоку системи кровотворення: гранулоцит опенія.

Збоку системи травлення: зміни лабораторних показників функціонального стану печінки (підвищення активності ГГТ (найчастіше), АЛТ, АСТ, ЛФ та рівня загального білірубіну), жовтяниця, виражені або загрозливі для життя гепатотоксичніреакції (у т. ч. фульмінантний гепатит), нудота, блювання, діарея, біль уживоті.

Дерматологічні реакції:макулопапульозні еритематозні висипи на шкірі (більшість випадків висипів спостерігаються протягом першого місяця застосування препарату).

Алергічні реакції:пропасниця, артралгія, міалгія, лімфаденопатія, що може супроводжуватися гепатитом, еозинофілією, гранулоцит опенією, порушенням функції нирок та симптомами, що вказують на ушкодження інших внутрішніх органів. Рідко - анафілактичні реакції, ангіо невротичний набряк, кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (у деяких випадках з летальним кінцем).

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, тяжкі порушення функції печінки та нирок.

Передозування. Дані про передозуванняНевіра тону відсутні.

Є повідомлення про випадки передозування при застосуванні невіра піну у добовій дозі 800 - 1800 мг на добу з тривалістю лікування до 15діб. У пацієнтів при цьому спостерігалися набряки, вузлувата еритема, стомлюваність, пропасниця, головний біль, безсоння, нудота, утворення інфільтратів у легенях, висипи, запаморочення, блювання, зниження маси тіла. Після припинення застосування препарату спостерігався оборотний розвиток всіх зазначених симптомів. Антидот невідомий.

Особливості застосування. При застосуванні невіра піну можливе виникнення у хворих тяжких, небезпечних для життя, а іноді смертельних реакцій. Серед них спостерігалися: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний некроліз епідермісу та проявигіпер чутливості з висипами на шкірі та загальними проявами, а також порушення збоку внутрішніх органів. При виникненні у пацієнтів ознак або симптомів виражених реакцій шкіри або гіпер чутливості, у тому числі (список невичерпний) виражених висипів на шкірі або висипів з пропасницею, пухирців, уражень слизової оболонки ротової порожнини, кон’юнктивіту, набряку обличчя, болю ум’язах та суглобах, загального нездужання, та/або виражених порушень функції печінки – застосування невіра піну необхідно негайно припинити.

У пацієнтів з панкреатитом в анамнезі або за наявності інших серйозних чинників ризику розвитку панкреатиту застосовувати Невіратон необхідно дуже обережно талише при відсутності задовільної альтернативної терапії. ЗастосуванняНевіра тону необхідно негайно припинити при виникненні клінічних ознак, симптомів або при зміні лабораторних показників, що вказують на панкреатит абопрояви гепатотоксичності.

Тривалість клінічного позитивного ефекту антиретровірусної терапії Невіра тоном може бути невеликою. У хворих, які застосовують антиретровірусні препарати, можуть, як іраніше, виникати опортуністичні інфекції та інші ускладнення ВІЛ-інфекції, томухворі повинні залишатися під постійним наглядом лікарів, які мають досвід у лікуванні захворювань, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією.

Вагітність та лактація.Адекватні та добре контрольовані дослідження застосування Невіра тону під час вагітності не проводились, тому застосування препарату під час вагітності можливе лише в тому випадку, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Невіратон може виводитися з грудним молоком. Жінкам зВІЛ не рекомендується годувати дітей груддю через ризик постнатальної передачіВІЛ дитині з грудним молоком.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні Невіра тону у поєднанні з кетоконазолом зменшується концентрація останнього у плазмі крові.

Невірапін здатний знижувати концентрації пероральних контрацептивів при застосуванні одночасно.

При застосуванні Невіра тону у поєднанні з препаратами, якімістять звіробій, можливе зниження концентрації невіра піну нижче терапевтичного рівня, що може призвести до втрати вірусологічної ефективності та розвитку стійкості вірусу до препарату.

Внаслідок особливостей метаболізму метадону, невірапін може знижувати концентрацію метадону у плазмі крові за рахунок посилення метаболізмуметадону у печінці. У пацієнтів, які застосовують метадон разом з Невіра тоном, спостерігали випадки розвитку синдрому відміни наркотичної речовини (при застосуванні такої комбінації необхідно контролю вати стан пацієнта та коригувати дозу метадону).

При застосуванні Невіра тону у поєднанні з хлорамфеніколом, цисплатином, диданозином, етамбутолом, етіонамідом, гідралазином, ізоніазидом, метронідазолом, вінкристином, зальцитабіном збільшується ризик розвитку периферичної невропатії.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до 25 ⁰С, в захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.