Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Венофер
Віфор (Інтернешнл) Інк, Швейцарія
Інструкція
Склад:
діюча речовина: 1 мл розчину містить 20 мг заліза у вигляді заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу;
допоміжні речовини: натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для внутрішньо венних ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антианемічні засоби для парентерального введення. Препарати заліза. Код АТС В 03А С 02.
Клінічні характеристики.
Показання. Залізо дефіцитні стани:
при необхідності швидкого поповнення заліза;
у хворих, які не переносять пероральні препарати заліза;
при наявності активних запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, коли пероральні препарати заліза не ефективні.
Протипоказання.
Анемія не пов’язана з дефіцитом заліза;
наявність ознак перенасичення організму залізом (гемосидероз, гемохроматоз) чи порушення процесу його утилізації;
гіпер чутливість до компонентів препарату;
I триместр вагітності.
Спосіб застосування та дози. Венофер вводиться тільки внутрішньо венно, шляхом довго тривалої ін’єкції чи краплинно, а також у венозну ділянку діалізної системи.
Засіб не призначений для внутрішньо м’язового введення.
Не допускається введення повної терапевтичної дози препарату, тобто дози, яка б повістю компенсувала нестачу заліза в організмі хворого, у вигляді одно моментної інфузії.
Перед тим, як почати лікування повними терапевтичними дозами Веноферу, слід провести тест-дозу. Необхідно мати реанімаційні засоби. Якщо протягом періоду спостереження, який повинен бути не менше 15 хв, не з’явилися побічні ефекти, можна вводити частину лікувальної дози, що залишилась.
Внутрішньо венне краплинне введення. Венофер бажано вводити шляхом краплинної інфузії, щоб зменшити ризик розвитку артеріальної гіпотензії і небезпеку попадання розчину в навколо венний простір.
Безпосередньо перед введенням Венофер необхідно розвести в 0,9 % розчині натрію хлориду у співвідношенні 1:20 (1 мл (20 мг заліза) розвести в 20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, 5 мл – в 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду). Для забезпечення стабільності розчину розводити Венофер у більших, ніж рекомендовано, об’ємах фізіологічного розчину не допускається.
Отриманий розчин рекомендується вводити зі швидкістю: 100 мг заліза – не менше ніж протягом 15 хв; 200 мг заліза – протягом 30 хв; 300 мг заліза – за 1,5 години; 400 мг – за 2,5 години; 500 мг заліза протягом 3,5 годин.
Введення максимально допустимої дози, що становить 7 мг заліза на 1 кг маси тіла, слід проводити протягом як мінімум 3,5 годин незалежно від загальної дози препарату. У вигляді інфузії максимальну переноси му добову дозу призначають не частіше ніж 1 раз на тиждень.
Перед тим, як почати першу краплинну інфузію, необхідно провести тест-дозу: 20 мг заліза дорослим і дітям з масою тіла більше 14 кг і половину денної дози (1,5 мг заліза/кг) дітям, які мають масу тіла менше 14 кг протягом 15 хв. При відсутності небажаних явищ можна вводити з рекомендованою швидкістю частину розчину, що залишилася.
Внутрішньо венне струминне введення. Венофер можна також вводити внутрішньо венно повільно у вигляді нерозведеного розчину з швидкістю 1 мл за хвилину (5 мл (100 мг заліза) вводиться за 5 хв), але максимальний об’єм розчину не повинен перевищувати 10 мл (не більше 200 мг заліза) за одну ін’єкцію.
Перед тим, як почати введення, необхідно провести тест-дозу: дорослим та дітям з масою тіла більше 14 кг - 1 мл (20 мг заліза), а дітям з масою тіла менше 14 кг - половину денної дози (1,5 мг заліза/кг) повільно протягом 1-2 хв. Якщо протягом періоду спостереження, який повинен бути не менше 15 хв, не з’явилися побічні ефекти, можна вводити частину лікувальної дози, що залишилась.
Венофер можна вводити безпосередньо у венозну ділянку діалізної системи, строго дотримуючись правил, описаних для внутрішньо венної ін’єкції.
Розрахунок дози. Доза розраховується індивідуально відповідно до загального дефіциту заліза в організмі хворого за формулою: загальний дефіцит заліза (мг) = маса тіла (кг) × (рівень Hb пацієнта (г/л) × 0,24* + депоноване залізо (мг).
Для пацієнтів з масою тіла менше 35 кг: нормальний рівень Hb – 130 г/л, кількість депонованого заліза – 15 мг/кг маси тіла. Для хворих з масою тіла більше 35 кг: нормальний рівень Hb – 150 г/л, кількість депонованого заліза – 500 мг. Коефіцієнт 0,24 = 0,0034 × 0,07 × 1000 (вміст заліза в Hb = 0,34 %, об’єм крові = 7 % від маси тіла, коефіцієнт 1000 = переведення “г” в “мг”).
Загальний об’єм Веноферу, який необхідно ввести (в мл)
= Загальний дефіцит заліза (мг)
20 мг/мл
Маса тіла Кумулятивна терапевтична доза препарату Венофер ® для введення
(кг) Hb 60 г/л Hb 75 г/л Hb 90 г/л Hb 105 г/л
мл мг Fe мл мг Fe мл мг Fe мл мг Fe
5 8 160 7 140 6 120 5 100
10 16 320 14 280 12 240 11 220
15 24 480 21 420 19 380 16 320
20 32 640 28 560 25 500 21 420
25 40 800 35 700 31 620 26 520
30 48 960 42 840 37 740 32 640
35 63 1260 57 1140 50 1000 44 880
40 68 1360 61 1220 54 1080 47 940
45 74 1480 66 1320 57 1140 49 980
50 79 1580 70 1400 61 1220 52 1040
55 84 1680 75 1500 65 1300 55 1100
60 90 1800 79 1580 68 1360 57 1140
65 95 1900 84 1680 72 1440 60 1200
70 101 2020 88 1760 75 1500 63 1260
75 106 2120 93 180 79 1580 66 1320
80 111 2220 97 1940 83 1660 68 1360
85 117 2340 102 2040 86 1720 71 1420
90 122 2440 106 2120 90 1800 74 1480
У випадку, коли повна необхідна доза перевищує максимально дозволену одноразову дозу, рекомендується вводити препарат частинами.
Якщо через 1-2 тижні після початку лікування не спостерігається поліпшення гематологічних показників, початковий діагноз необхідно переглянути.
Розрахунок дози для поповнення рівня заліза після втрати крові чи донорства:
Дозу Веноферу, необхідну для компенсації дефіциту заліза, визначають за наступною формулою:
- Якщо кількість втраченої крові відома: внутрішньо венне введення 200 мг заліза (= 10 мл Веноферу) призводить до такого ж підвищення концентрації Hb, як і переливання 1 одиниці крові (= 400 мл з концентрацією Hb 150 г/л);
кількість заліза, котру необхідно компенсувати (мг) = кількість одиниць втраченої крові × 200 або
необхідний об’єм препарату Венофер (мл) = кількість одиниць втраченої крові × 10.
При зниженні рівня Hb: використовують попередню формулу, але слід мати на увазі, що депо заліза поповнювати не потрібно.
Кількість заліза, котру необхідно компенсувати (мг) = маса тіла (кг) × 0,24 × (рівень Hb пацієнта) (г/л). Наприклад: маса тіла - 60 кг , дефіцит Hb = 10 г/л → необхідна кількість заліза = 150 мг → необхідний об’єм препарату Венофер = 7,5 мл.
Стандартне дозування.
Дорослі та хворі літнього віку: 5-10 мл Веноферу (100-200 мг заліза) 1-3 рази на тиждень залежно від рівня Hb.
Діти: є лише обмежені дані про застосування препарату у дітей. У випадку необхідності рекомендується вводити не більше 0,15 мл Веноферу (3 мг елементарного заліза) на 1 кг маси тіла 1 – 3 рази на тиждень залежно від рівня гемоглобіну.
Максимальна разова доза:
Дорослі та хворі літнього віку:
для ін’єкцій: 10 мл Веноферу (200 мг заліза), тривалість введення не менше 10 хв, призначають не частіше ніж 3 рази на тиждень;
для інфузії: залежно від показань разова доза може досягати 500 мг заліза. Максимально допустима разова доза становить 7 мг заліза на 1 кг маси тіла і вводиться 1 раз на тиждень, але вона не повинна перевищувати 25 мл Веноферу (500 мг заліза). Час введення препарату та спосіб розведення дивись вище.
Побічні реакції. Всі симптоми спостерігалися дуже рідко (частота виникнення < 0,01 % і > 0,001 %) та були тимчасовими;
з боку нервової системи – запаморочення, головний біль, втрата свідомості, парестезії;
з боку серцево-судинної системи – відчуття серцебиття, тахікардія, артеріальна гіпотензія, колаптоїдний стан, відчуття жару, припливи крові, периферичні набряки;
з боку органів дихання – бронхоспазм, задишка;
з боку шлунково-кишкового тракту – біль у животі, біль в епігастрії, діарея, втрата смаку, нудота, блювання;
з боку шкірних покривів – еритема, свербіж, висипи, порушення пігментації, підвищення пітливості;
з боку опорно–рухового апарату – артралгія, біль у спині, набряк суглобів, м'язовий біль, біль у кінцівках;
з боку імунної системи - анафілактоїдні (псевдо алергічні) реакції, набряки гортані, обличчя;
порушення загального характеру: астенія, біль у грудях, відчуття важкості у грудях, слабкість, відчуття нездужання, блідість, підвищення температурі тіла, озноб;
реакції в місці ін’єкції - біль та набряк.
Передозування. Передозування може призвести до гострого перенасичення організму залізом, що може проявитися як гемосидероз. У випадку передозування рекомендується застосовувати симптоматичні засоби і, якщо необхідно, речовини, які зв’язують залізо (хелати).
Застосування у період вагітності або годування груддю. Дотепер не проводилося добре контрольованих досліджень у вагітних жінок. Обмежений досвід застосування у вагітних пацієнток показав відсутність небажаного впливу на перебіг вагітності та здоров’я плода/дитини. Результати досліджень репродукції у тварин не виявили прямих або опосередкованих шкідливих впливів на розвиток ембріона/плода, пологи або постнатальний розвиток. Проте слід враховувати співвідношення ризик/користь при застосуванні препарату у ІІ – ІІІ триместрах вагітності.
Надходження неметаболізованого сахарату заліза в грудне молоко малоймовірне. Таким чином, Венофер® не являє небезпеки для дитини, яку годують груддю.
Діти. Є лише обмежені дані щодо застосування препарату у дітей. У випадку необхідності рекомендується вводити не більше 0,15 мл Веноферу® (3 мг елементарного заліза) на 1 кг маси тіла 1 – 3 рази на тиждень залежно від рівня гемоглобіну.
Особливості застосування.
Венофер можна застосовувати тільки тим пацієнтам, діагноз анемії яких підтверджено результатами відповідних досліджень (наприклад, результатами визначення феритину сироватки чи гемоглобіну (Hb), чи гематокриту (Ht), чи підрахунку кількості еритроцитів або визначення їх параметрів – середнього об’єму еритроциту, середнього вмісту Hb в еритроциті або середньої концентрації Hb в еритроциті).
Перед застосуванням ампули слід оглянути на предмет наявності осаду й ушкоджень. Застосовувати можна тільки коричневий водний розчин, який не містить сторонніх домішок. Венофер слід вводити негайно після відкриття ампули.
Внутрішньо венні препарати заліза можуть призвести до виникнення алергічних або анафілактоїдних реакції, потенційно небезпечних для життя. У зв’язку з високим ризиком розвитку алергічних реакцій у хворих з бронхіальною астмою, екземою, полівалентною алергією, алергічними реакціями на інші парентеральні препарати заліза, препарат призначається з обережністю. З особливою обережністю Венофер слід застосовувати пацієнтам із тяжкими розладами функцій печінки, гострою або хронічною інфекцією. Також обережність потрібна при введенні препарату особам з низькою здатністю сироватки зв’язувати залізо й/або дефіцитом фолієвої кислоти.
Результати досліджень у пацієнтів, які мають реакції підвищеної чутливості до декстрану заліза, показали відсутність ускладнень на тлі лікування препаратом Венофер.
Слід строго дотримуватися швидкості введення препарату, щоб не допустити розвитку артеріальної гіпотензії. Вища частота розвитку небажаних побічних дії (особливо виникнення гіпотензії) асоціюється зі збільшенням дози або швидкості введення препарату.
Слід уникати навколо венних витоків, оскільки це призводить до некрозу тканин та забарвлення шкіри у коричневий колір. При виникненні такого ускладнення для прискорення виведення заліза та для запобігання його подальшого проникнення в прилеглі тканини рекомендується нанесення на місце ін'єкції препаратів, що містять гепарин. Гель або мазь слід наносити легкими рухами. Не втирати, щоб уникнути подальшого розповсюдження заліза.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Малоймовірна.
Взаємодія з іншими лікарськими засобам та інші види взаємодій. Венофер не слід застосовувати одночасно із залізовмісними пероральними засобами, оскільки абсорбція заліза, застосовуваного внутрішньо, знижується. Тому лікування пероральними препаратами заліза слід починати не раніше ніж через 5 днів після останньої ін'єкції Веноферу.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Багатоядерні центри заліза (ІІІ) гідроксиду оточені ззовні великою кількістю нековалентно зв’язаних молекул сахарози. У результаті цього утворюється комплекс, молекулярна маса якого становить приблизно 43 кД, внаслідок чого його виведення нирками в незміненому вигляді неможливе. Цей комплекс стабільний і в фізіологічних умовах не виділяє іони заліза. Залізо в цьому комплексі зв’язане з структурами, подібними до природного феритину.
Фармакокінетика.
Після одноразового внутрішньо венного введення препарату Венофер, що містить 100 мг заліза, максимальна концентрація заліза (в середньому 538 µмоль/л) досягається через 10 хв.
Об’єм розподілу центральної камери практично повністю відповідає об’єму сироватки (близько 3 л). Період напів виведення - приблизно 6 годин. Об’єм розподілу в стабільному стані становить приблизно 8 л, що вказує на низький розподіл заліза в рідких середовищах організму. Завдяки низькій стабільності сахарату заліза порівняно з трансферином спостерігається конкурентний обмін заліза на користь трансфери ну, внаслідок чого за 24 години переноситься близько 31 мг заліза.
Виділення заліза нирками, яке спостерігається протягом перших 4 годин після ін’єкції, становить менше 5 % від загального кліренсу. Через 24 години рівень заліза сироватки повертається до відмітки, на якій він перебував до введення дози, і виводиться близько 75 % сахарату із судинного русла.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: водний розчин коричневого кольору.
Несумісність. Венофер можна змішувати тільки зі стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду. Ніяких інших розчинів для внутрішньо венного введення і терапевтичних препаратів додавати не дозволяється, оскільки існує ризик преципітації й/або іншої фармацевтичної взаємодії. Сумісність із контейнерами з поліетилену та полівінілхлориду не вивчена.
Термін придатності: 3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Термін придатності після розкриття ампули. З мікро біологічної точки зору препарат слід застосовувати негайно.
Термін придатності після розведення фізіологічним розчином. Хімічна й фізична стабільність після розведення при кімнатній температурі становить 12 годин.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 4 до 25°С.
Зберігати в недоступному для дітей місце. Не підлягає заморожуванню.
Упаковка. Прозорі скляні ампули (тип I за Європейською Фармакопеєю), що мають насічку на шийці ампули та технічну кольорову мітку у вигляді обідка й крапки по 5 мл або 2 мл № 5 у коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник: Віфор (Інтернешнл) Інк., / Vifor (International) Inс.
Місце знаходження: Рехенштрассе 37, CH-9014, Ст. Галлен, Швейцарія.
Заявник: Віфор (Інтернешнл) Інк., / Vifor (International) Inс.
Місце знаходження: Рехенштрассе 37, CH-9014, Ст. Галлен, Швейцарія.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|