Різні способи приготування рису

Тобто отримаємо один із способів варіння. Промиваємо рис, заливаємо гарячою підсоленою водою і на великому вогні варимо, періодично стежачи за кількістю води і станом рису. Природно, не забуваємо додати за смаком приправи - зубчик часнику, лавровий лист, чорний перець горошок і запашний перець, мускатний горіх, куркуму (якщо хочеться екстравагантний колір), томатну пасту, білий перець, чебрець, гвоздику, кардамон і т.п.

Перевага даного способу - не треба хвилюватися, що рис пригорить, тому велика кількість води і бурхливе кипіння не дають рису осісти на дно, не треба дотримуватися пропорції води і рису, не треба точно слідувати часу варіння. До того ж, швидкість варіння досить висока.
Ну, а що робити потім? Та нічого - просто процідити, дати стекти, ну і якщо треба, обсушити в духовці і перемішати з маслом, додати спеції, якщо хочете знову ж, перемішати з овочами наприклад ...

Зручність - рис не злипається і не розкривається, можна перемішати з м'ясом на тефтелі фарширувати перець, запекти, додати в готові супи перед подачею.

Інша справа більш хитромудрий спосіб, паровий рис, ще він відомий під назвою пілаф.
Тут треба бути обережнішим і навіть слідуючи рецепту, не отримаємо необхідного результату, не виконуючи деяких маленьких правил.

Зупинимося детальніше. Перш за все як правило, ми використовуємо рис очищений і необхідність попередньої промивки відпадає. Тим не менш, слід пам'ятати, що промивання рису змінює час варіння і впливає на структуру рису - як не як, а воду він вбирає, навіть холодну.

Звичайно, можна готувати рис з додаванням цибулі і часнику, але зупинятися на цьому не будемо, як і на застосуванні різноманітних приправ. Все сказане вище стосовно і в даному способі.

Отже, в невеликій кількості масла (маргарину) підсмажуємо рис, але не доводячи його до зміни кольору. В сторонці вже стоїть готова кипляча вода.
Тут-таки дамо відступ - приміром, хочемо цибулю - починаємо з неї, довівши до прозорості, потім рис, а дрібно порубаний часник - за 20 сек до готовності рису. Спеції, як перець, мускат - разом з рисом - так краще відкриваються їх смакові якості.
Після того, як рис підсмажився, заливаємо киплячу або дуже гарячу воду. Кількість води - 1.5-1.7 об'ємів на 1 об'єм рису.

Далі потрібно дуже щільно закрити каструлю, так, щоб ні крапля рідини не пішла назовні. Хороший результат дають подвійний шар фольги і зверху щільно прикрити кришкою.

Тепер з часом варіння. Починаємо відлік точно з моменту закипання. Час - 15-17 хв.

Час і кількість води міняється відповідно до сортом рису.

Так от, після закипання і накривання зменшуємо вогонь настільки, наскільки можна, а ще краще поставити каструлю на розсікач, щоб віддалити дно каструлі від вогню.
По закінченні часу вимикаємо вогонь.
Але ні в якому разі не відкриваємо!

Мінімум через 15-18 хв акуратно відкриваємо і за допомогою виделки розпушують шарами рис, поступово заглиблюючись до дна. Після цього спокійно витрушуємо в широкий посуд, піднос, даємо охолонути. А далі використовуємо як хочемо.

Але і це ще не все.

Є ще й спосіб, званий різотто, за назвою сорту рису.
Готується він ще простіше. У глибокий сковороді або широкій каструлі промитий рис заливається гарячою рідиною, доводиться до кипіння і на малому вогні уварюється до готовності. У міру википання рідини і вбирання її рисом підливаємо ще і ще, скільки потрібно. У відношенні добавок і спецій чинимо, як і колись. Тільки рис виходить більш клейким, відкривається, втрачає форму, віддає крохмаль. В кінці можна заправити сиром і маслом. Зрозуміло, тут треба бути уважним і постійно стежити і помішувати.

Як бачимо, 3 принципово різних способу варіння, що відрізняються часом і кількістю рідини. Вибирайте, який до душі!