Моя дитина - бешкетник

Почнемо з того, що дитина в цей період прагне до самоствердження і до активного пізнання, як навколишнього світу, так і діяльності. Тому було б правильно розділити активні дії малюка на "пустощі" і "проступки".Що ж таке є "пустощі" і як з ними бути дорослому? Основним критерієм визначення для "пустощів" служить доброзичливе ставлення дитини до навколишніх людей. Вони властиві активним, ініціативним і винахідливим дітям. "Витівки" мають безкорисливий характер і в ранньому віці виступають одним з варіантів гри.Основними мотивами "пустощів" для вашої дитини буде, швидше за все, виникнення питань "Що ж я можу?"aбо "А що буде якщо ...?". Такі питання у дитини будуть викликати бажання заткнути пальцем кран, залазячи на табурет, пробувати мити посуд "як дорослий"розливши при цьому повсюдно воду або розбивши що-небудь.Дорослому важливо зрозуміти пізнавальний мотив в діях дитини і не руйнувати його негативною реакцією, а направити в потрібне русло, показавши дитині як мити посуд або розповівши про воду в крані, про тиск, з яким вона тече і т.д. При такому підході ви не відбиваєте у дитини спраги пізнання і додатково даєте спілкування і підтримку.

А що ж тоді є "проступки" і як їх розпізнати?

В основі "проступків" дитини завжди лежить негативний аспект, невміле, але активне бажання захистити власне "я". До виникнення "проступків" призводить невмотивовано негативне ставлення дорослих: часті окрики, заборони, брак спілкування з дитиною, які ведуть до почуття занедбаності, непотрібності з боку дитини, активне обмеження меж дитини або завищені (не за віком) запити і вимоги.Яскравий приклад "проступку": всі діти в групі малюють картинки, хлопчик намагається, але його не похвалили, або похвалили іншого - дитина впадає в агресію і рве малюнок, який похвалили у його одногрупника - так дитина привертає увагу дорослого до своєї персони - отримує бажане .Така поведінка небезпечно тим, що при відсутності втручання дорослого, подібний стиль поведінки закріплюється у дитини і стає єдино можливим. Побічними явищами такої поведінки стає впертість, коли дитина не йде на контакт з дорослим, висуває йому нездійсненні вимоги, самостійно породжує конфліктність ситуації. Також "проступки" часто мають форму брехні, в якій дитина переслідує корисливі мотиви - або привернути увагу дорослого, або ж навпаки уникнути його і не отримати покарання за свої дії. Цим брехня відрізняється від дитячих фантазій, в яких дитиною не переслідується якась вигода.

Ще одним втіленням "проступків"і їх похідних є агресія дитини і його войовничість. Вона виникає у активних дітей, які з одного боку не вміють дати вихід своєї енергії (їх цьому не навчили свого часу), з іншого боку у таких дітей немає досвіду позитивного спілкування з однолітками. Також можливо, що дитині в сім'ї поведінкою батьків дається установка "Якщо ображають - дай здачі"або "Поважають тільки сильних". Такі діти бачать реакцію однолітків на свою силу і велика ймовірність, що дитина відчує радість від застосування сили і почне розповсюджувати її на всіх навколо, переважно на слабких і беззахисних.

Батькам важливо помічати і розуміти не тільки дії дітей, а й їх мотиви, щоб вміти відокремити "пустощі" від "проступків" і заохотити у вірному руслі перші, і акуратно і м'яко припинити другі.