Плюси та мінуси від регулярного вживання хурми

За ботанічною класифікацією хурма вважається ягодою, а за кулінарною – фруктом. Хурма, або "фінікова слива", багата на харчові волокна, в ній міститься безліч вітамінів, особливо А, С і В, а також мікроелементи: йод, залізо, кальцій, калій, фосфор, марганець, магній.

До речі, стиглі та недозрілі плоди можуть надавати протилежну дію на здоров'я людини. Це обумовлено наявністю в хурмі танінів, які надають їй терпкий смак. Вони утворюються в процесі дозрівання плодів та повністю зникають у зрілого плода. Якщо ви придбали незрілу хурму, зменшити кількість танінів можна, заморозивши її. Таніни можуть заважати травному процесу, сприяти утворенню закрепів, тому людям, які страждають на нерегулярні випорожнення і геморой, цей фрукт слід використовувати з обережністю.

А ось при зловживанні зрілими плодами ефект може бути зворотним - це відгукнеться діареєю. Крім того, "фінікова слива" містить від 14 до 55% сахарози, тому її не можна їсти діабетикам. За рахунок високого вмісту цукрів хурма не рекомендується також людям, які страждають на ожиріння. Протипоказана вона і при аутоімунних захворюваннях.

У той же час у цьому фрукті низька концентрація кислот, що сприятливо впливає на роботу шлунково-кишкового тракту при виразковій хворобі, хворобі печінки та нирок. Завдяки наявності калію та магнію хурма корисна при захворюваннях серця, оскільки при її регулярному (але контрольованому!) вживанні знижується ризик атеросклерозу, а сечогінний ефект ягоди допомагає знімати набряки. Хурма рекомендується як засіб для загального оздоровлення, відновлення нервової системи та всього організму. До того ж це чудовий десерт.