Де ховається цукор?

Часто виробники використовують прийом розподілу інгредієнтів у списку, зазначаючи різні рівні підсолоджувачів під окремими назвами. Завдяки такому підходу, цукор зміщується з перших позицій у переліку складників, що створює хибне враження щодо його реальної кількості. Цукрозамінники ділять на дві основні групи: технологічні сполуки та природні концентрати. До першої групи належать: мальтодекстрин, глюкозно-фруктозний сироп і мальтоза. Мальтодекстрин – найкритичніший з переліку, адже підвищує рівень цукру в крові дуже швидко. Друга група включає натуральні замінники, такі як ячмінний солод, рисовий сироп та концентрати фруктових соків. Як корисну опцію часто позиціонують сироп агави, який насправді є джерелом висококонцентрованої фруктози. Це важливо, адже фруктоза переробляється виключно печінкою, а її надмірне споживання створює значне навантаження на цей орган.

Саме ці приховані підсолоджувачі здебільша використовують для виробництва продуктів із низьким вмістом жиру. Видалення жиру робить смак менш насиченим, тому виробники намагаються компенсувати його шляхом підвищення вмісту вуглеводів. Згідно з даними про харчову цінність, у 100 мл звичайного йогурту міститься близько 10,6 г цукру, водночас знежирені йогурти з наповнювачами можуть містити понад 30 г цукру на той ж обʼєм. В результаті, продукти що позиціонуються як дієтичні, нерідко перевершують десертні напої за вмістом швидких цукрів.

Для кращого розуміння складу продукту потрібно звертати увагу на таблицю харчової цінності, розміщену зазвичай на звороті упаковки, особливо фокусуючись на показник «з них цукри». Якщо продукт містить понад 5 г цукру на 100 г, це вказує на високу концентрацію підсолоджувачів. Ще одним важливим критерієм є порядок розташування інгредієнтів у складі. Інгредієнти пишуться за зменшенням їхньої маси, тому цукор або сиропи, зазначені серед перших трьох позицій, свідчать про їхнє значне переважання. Варто бути уважним і щодо маркування «Без доданого цукру», адже воно може бути оманливим.

Роговська Катерина