Чи справді «стародавні зерна» є найбільш корисними зерновими?

Стародавніми зернами зазвичай називають культури, які за сотні й тисячі років мало змінилися під впливом селекції. До них відносять, зокрема, кіноа, спельту, амарант, теф, еммер і деякі інші. Саме через це навколо них з’явилося багато тверджень, що вони корисніші за сучасні аналоги. Однак науковці зазначають, що переконливих доказів того, що всі стародавні зерна суттєво кращі для здоров’я, поки що небагато. Найбільша різниця зазвичай не між «стародавнім» і «сучасним» зерном, а між цільним і очищеним. Саме цільні зерна містять висівки, зародок і ендосперм, тобто зберігають більше клітковини та поживних речовин. Дієтичні рекомендації давно радять робити принаймні половину зернових у раціоні саме цільнозерновими. Тому кіноа чи спельта справді можуть бути хорошим вибором, але не тому, що вони «давні», а тому, що часто вживаються у менш обробленому вигляді. Клітковина в таких продуктах важлива для організму. Вона допомагає роботі кишківника, може сприяти зниженню рівня холестерину й пом’якшенню стрибків цукру в крові.

Окрему увагу привертає кіноа. Вона цікава тим, що є не зовсім зерном у ботанічному сенсі, а псевдозлаком, і при цьому містить більше білка, ніж багато звичних круп. За даними MedlinePlus, у кіноа майже вдвічі більше білка, ніж у бурому рисі, а ще вона містить трохи більше клітковини та заліза. Крім того, кіноа вважається повноцінним білком, тобто містить усі дев’ять незамінних амінокислот. А ось зі спельтою ситуація трохи інша. Її часто сприймають як «здоровішу пшеницю», але експерти нагадують, що спельта — це різновид пшениці, а отже вона містить глютен. Тому людям із целіакією вона не підходить, навіть якщо здається більш натуральною чи «легшою» за звичайний хліб. Водночас це не означає, що ця крупа зовсім не вирізняється користю серед інших. Якщо людина нормально переносить глютен, спельта може бути частиною здорового раціону, особливо якщо це цільнозерновий продукт, а не сильно очищене борошно. Утім лікарі й дієтологи радять не переоцінювати один окремий продукт. Користь для здоров’я залежить від усього харчування загалом, а не від того, чи додали ви в меню одну «модну» крупу. Це і є головний висновок експертів щодо стародавніх зерен.

Ще один важливий момент — не всі популярні твердження про стародавні зерна однаково добре підтверджені наукою. Деякі огляди вказують, що окремі сорти можуть містити більше певних мінералів, антиоксидантів або білка, але загальна картина складніша. Перевага залежить від конкретної культури, способу вирощування, обробки та навіть рецепта приготування. Саме тому вчені не радять робити надто гучні висновки лише на основі слова «ancient» на упаковці. Експерти підкреслюють, що найрозумніший підхід — не замінювати всі продукти в раціоні на «стародавні зерна», а просто частіше обирати цільнозернові варіанти замість рафінованих. Іншими словами, користь принесе не стільки сама назва крупи, скільки те, що замість білого хліба, очищеного рису чи сильно оброблених пластівців у меню з’являються більш поживні альтернативи.

Отже, кіноа і спельта справді можуть бути корисними, але чекати від них «чуда» не варто. Кіноа цікава високим вмістом білка і тим, що природно не містить глютену, а спельта може бути хорошим варіантом для тих, хто їсть пшеницю. Але найважливіше правило лишається простим: для здоров’я значно важливіше їсти більше цільних зерен загалом, ніж гнатися за модними написами на етикетках.

Савченко Анна