Тренд на здорове харчування: мода чи реальна необхідність?»

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO), неправильне харчування є одним із головних факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, діабету та ожиріння. Фахівці наголошують, що раціон із великою кількістю цукру, солі та ультраоброблених продуктів напряму впливає на тривалість і якість життя. (ВООЗ).

Особливо помітно зміни у харчових звичках відбуваються серед молоді. Студенти дедалі частіше цікавляться складом продуктів, співвідношенням білків, жирів і вуглеводів та намагаються відмовлятися від фастфуду. Причини різні: бажання покращити самопочуття, схуднути або відповідати сучасним стандартам зовнішності.

Дієтологиня Оксана Скиталінська в одному з інтерв’ю зазначала, що культура харчування в Україні поступово змінюється:
«Люди починають усвідомлювати, що їжа — це не лише про смак, а й про здоров’я, енергію та якість життя».

Втім, значну роль у популяризації здорового способу життя відіграють соціальні мережі. TikTok та Instagram створили справжню естетику «healthy lifestyle». У стрічках постійно з’являються відео з корисними рецептами, тренуваннями та порадами щодо схуднення. Формується образ успішної людини, яка займається спортом, їсть «чисто» та ретельно контролює свій раціон.

Психологиня Світлана Ройз звертає увагу, що іноді така тенденція може переходити у крайнощі:
«Коли людина починає жити лише підрахунком калорій і страхом “неправильної” їжі — це вже не про здоров’я, а про тривожність».
І справді, разом із популярністю правильного харчування зростає і кількість розладів харчової поведінки. Молодь часто потрапляє під тиск «ідеального тіла» з соцмереж та починає надмірно обмежувати себе в їжі.

Однак проблема неправильного харчування є цілком реальною. Дослідження, опубліковане у медичному журналі BMJ, показало, що надмірне споживання ультраоброблених продуктів пов’язане з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, ожиріння та навіть психічних розладів. (bmj.com)

Експерти пояснюють: ультраоброблені продукти — це їжа з великою кількістю підсилювачів смаку, консервантів, цукру та солі. Саме вони складають основу раціону багатьох людей через доступність і швидкість приготування. За інформацією Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health, така їжа стимулює мозок і викликає бажання споживати її ще більше. (publichealth.jhu.edu)

Проблема харчування актуальна й для України. За даними МОЗ України, приблизно 87% українців споживають більше солі, ніж рекомендує ВООЗ. (Міністерство охорони здоров'я України) А дослідження WHO Europe показують, що майже кожна п’ята дитина в Україні має надлишкову вагу. (Instagram)

Попри це, здорове харчування досі часто асоціюють із дорогими продуктами та «інстаграмною» їжею. Насправді ж фахівці наголошують: корисний раціон не обов’язково повинен бути дорогим. Крупи, сезонні овочі, яйця, бобові та кисломолочні продукти можуть бути не менш корисними, ніж популярні суперфуди.

Студентка львівського університету Марія розповідає, що почала змінювати свої звички через проблеми із самопочуттям:
«Через постійні перекуси й каву я почувалась виснаженою. Коли почала нормально снідати та менше їсти фастфуд — з’явилося більше енергії».
Тренд на здорове харчування справді має елемент моди. Соцмережі та маркетинг часто перетворюють його на красиву картинку. Проте за цією популярністю стоїть і реальна потреба суспільства. Люди дедалі більше усвідомлюють, що харчування напряму впливає не лише на зовнішність, а й на фізичне та психічне здоров’я.

І якщо мода на здорову їжу змушує хоча б частину людей переглянути свій раціон та більше дбати про себе — можливо, це один із небагатьох трендів, який справді приносить користь.

Надія Вербицька