Дві головні методики для діагностики серця

Серце людини працює, як годинник, щомиті, безперервно відмірюючи йому персональний час. Так само, як і годинник, воно може зупинитися. І якщо годинниковий механізм можна оживити, запускаючи пружину заново, біомеханіка серця значно складніша. За ним потрібно спостерігати, щоб не прогаяти момент, коли «полум'яному мотору» в грудях знадобиться допомога професійного кардіолога.

Для своєчасної діагностики серцевих патологій (у ще доклінічній формі, що потребує мінімального лікарського втручання) використовуються сучасні діагностичні методики:

1. Електрокардіографія – проводиться у дванадцяти відведеннях та є найпопулярнішим функціональним діагностичним дослідженням. Дозволяє виявити більшість серцевих проблем, включаючи недостатність коронарного кровотоку, інфаркт та його наслідки, гіпертрофію міокарда. Цей метод вважається первинним при обстеженні будь-яких порушень серцевого ритму. Додатково ЕКГ використовується для непрямого контролю функцій ендокринної системи та ефективності медикаментозних схем;

2. Ехокардіографія – високоінформативне ультразвукове дослідження серця, що дозволяє візуалізувати його анатомо-функціональні характеристики. УЗД серця дозволяє з граничною точністю діагностувати вади (вроджені та набуті), перикардити та ендокардити, кардіоміопатії, серцеві пухлини, візуалізувати внутрішньосерцеві тромби або сторонні тіла. Це незамінний метод обстеження пацієнтів з ішемічною хворобою серця та детального інтраопераційного кардіологічного моніторингу. Ультразвук також використовується для хірургічної навігації та візуального контролю у післяопераційному періоді.

Тому якщо є показання лікаря, то ці дослідження точно варто пройти.