Чи варто проколювати пазуху при гаймориті

Перша частина людей стверджує, що їх варто проколювати, а інша наполягає, що не потрібно, інакше гайморит буде постійним.

Значній частині пацієнтів однією медикаментозною терапією при лікуванні обійтися не вдається. Необхідний вплив безпосередньо на вогнище запалення. З цією метою широко застосовується пункція верхньощелепної пазухи.

Однак пункційний метод, маючи більш ніж сторічну історію та незаперечні свідчення, не позбавлений деяких мінусів. Основний недолік пункції в тому, що ця маніпуляція дає можливість безпосереднього впливу лише на одну верхньощелепну пазуху, тоді як у запальний процес, як правило, залучено кілька пазух. Також усім відоме і негативне ставлення пацієнтів до пункції. Страх хворого перед процедурою не дозволяє вчасно провести адекватне лікування.

У цьому відношенні окремо слід згадати широко поширений серед пацієнтів міф про те, що, мовляв, одного разу зробивши пункцію, гайморитами хворітимеш вже до кінця днів своїх. У відповідь на подібні висловлювання пацієнтів хочеться навести два аргументи: по-перше, зуб, одного разу вилікуваний у стоматолога, часто може заболіти знову через якийсь час (іноді й дуже тривалий) – і ні в кого не виникне бажання сказати, що це сталося від того, що колись цей зуб було розсвердлено та запломбовано. І, по-друге, кожна людина за своє життя неодноразово стикається з порізами та подряпинами і, що цілком закономірно, вони цілком успішно гояться. Тому виникає законне питання: а чим ніс гірший?! Чому отвір діаметром близько 1,5 мм має зберегтися на все життя?!

Тому якщо у вас є прямі показання для пункції, варто робити її і полегшити власний біль при гаймориті.