Що робити з кістою, яка утворилася під коліном

Розмір кісти буває різний, від кількох міліметрів до сантиметрів, наповнена вона зазвичай синовіальною рідиною, як рідкою, так і дуже густою, желеподібною.

Дана кіста не є самостійним захворюванням, як наприклад кісти ендокринних або інших внутрішніх органів, вона не може переродитися в злоякісну пухлину або щось страшне. Вона виникає внаслідок якихось проблем із колінним суглобом, таких як остеоартроз, травми, ушкодження внутрішньосуглобових структур або будь-яких інших ортопедичних захворювань. Багато лікарів її вважають додатковим заворотом колінного суглоба, тому що вона завжди суміщається з порожниною суглоба та його синовіальною оболонкою. І вона може зникнути сама собою, у разі вирішення проблеми, яка турбує коліно даного пацієнта. Діагностика не представляє зазвичай ніяких труднощів, її можна виявити при великих розмірах як при звичайному огляді, так і при пальпації або на УЗД суглоба. Але якщо кіста дуже маленька, то візуально її визначити неможливо. Скаргами є, як правило дискомфорт і болі, що тягнуть, або тупі в підколінній області, незручність при згинанні в колінному суглобі.

Самостійного лікування, як правило, кіста Бейкера не вимагає, вирішивши проблему з коліном, вона зникає сама, вкрай рідко при її великих розмірах, її видаляють хірургічним шляхом одночасно з проведенням артроскопії. Часто лікарі вдаються до аспірації її вмісту, у разі великих її розмірів та дискомфорту та неможливістю проведення операції, з метою зменшити больовий синдром у пацієнта. Під місцевою анестезією кіста пунктується і іноді проводиться локальне введення глюкокортикостероїдів для усунення больового синдрому та запального процесу.

Тож варто не панікувати, а консультуватися з лікарем.