Лікарі здійснили прорив у трансплантації нирки

Ключем до успіху став препарат teclistamab, який сьогодні застосовують для лікування раку крові — множинної мієломи. Результати цього незвичайного клінічного випадку опубліковані в одному з найавторитетніших медичних журналів світу — The New England Journal of Medicine.

Чому пацієнт не міг отримати нирку

37-річний чоловік уже переніс дві пересадки нирки. Після них його імунна система виробила велику кількість антитіл проти так званих HLA-антигенів — білків, які містяться на клітинах потенційного донорського органа.

Такий стан називають вираженою HLA-сенсибілізацією. Для трансплантологів це одна з найскладніших ситуацій: організм пацієнта реагує на більшість можливих донорських нирок як на чужорідні та небезпечні.

У цього пацієнта показник сумісності (cPRA) був настільки несприятливим, що математично шанс знайти відповідного донора дорівнював 0%. Чоловік перебував у списку очікування понад 12 років і залежав від діалізу.

Як спрацював препарат від раку

Дослідники вирішили застосувати teclistamab у незвичний спосіб. Препарат вибірково знищує клітини крові та кісткового мозку, які виробляють антитіла.

Саме це й стало вирішальним. Лікування тривало 31 тиждень, і за цей час рівень антитіл проти потенційних донорських органів знизився настільки сильно й надовго, як цього не вдавалося досягти жодним із наявних методів десенсибілізації. Після завершення терапії лікарям вдалося знайти сумісну донорську нирку, а операція пройшла успішно.

Пацієнт більше не потребує діалізу

За словами керівника дослідження Георга Бьоміга, сьогодні пацієнт почувається дуже добре:

• функція пересадженої нирки відмінна;
• ознак відторгнення немає;
• діаліз більше не потрібен.

Для людини, яка понад десятиліття жила без реальної надії на трансплантацію, це фактично повернення до нормального життя.

Чому це може змінити трансплантологію

За оцінками фахівців, 20–30% пацієнтів, які очікують на донорську нирку, мають значну HLA-сенсибілізацію. Частина з них роками не може отримати сумісний орган.

Сучасні методи десенсибілізації здатні тимчасово зменшити кількість антитіл, але їхній ефект часто:

• обмежений;
• нетривалий;
• недостатній для безпечної трансплантації.

Новий підхід відрізняється тим, що він втручається безпосередньо у процес утворення антитіл, а не лише тимчасово видаляє їх із крові.

Можливий «зсув парадигми»

Дослідники вважають, що цей випадок може стати початком справжнього перегляду підходів у трансплантаційній медицині. Потенційно метод може бути корисним не лише для пересадки нирки, а й для:

• трансплантації серця;
• пересадки інших органів;
• лікування антитіло-опосередкованого відторгнення після операції.

Особливий інтерес викликає й можливість застосування цієї стратегії у ксенотрансплантації — пересадці органів від генетично модифікованих свиней, а також у випадках несумісності за групою крові.

Але це ще не готове лікування

Попри вражаючий результат, вчені наголошують: йдеться поки що про один клінічний випадок. Перед тим як метод можна буде використовувати широко, необхідно провести великі дослідження, які оцінять:

• ефективність у більшої кількості пацієнтів;
• тривалість ефекту;
• ризик інфекцій;
• можливі побічні дії;
• безпеку для імунної системи.

Таке дослідження вже планують у Медичному університеті Відня.

Надія для тих, хто роками чекає

Історія цього пацієнта показує, як препарат, створений для боротьби з раком, може несподівано відкрити двері в іншу галузь медицини. Для тисяч людей, які роками живуть на діалізі та вважаються «безнадійними» кандидатами на трансплантацію, це дослідження стало не просто науковою новиною, а можливою появою нового шансу на життя.