Як натренувати свій мозок: 6 правил від Стіва Джобса

1. Сядьте схрестивши ноги у відокремленому, тихому місці, краще на плоску подушку, щоб зменшити напругу в спині. Почніть глибоко дихати.

2. Закрийте очі і прислухайтеся до свого внутрішнього монологу, до думок, які стрибають у вашій голові: робота, будинок, телевізор ... Це теревені вашого метушливого «мавпячого розуму». Не намагайтеся його зупинити, по крайній мірі, не зараз. Просто спостерігайте, як ваш розум перескакує з однієї думки на іншу. Повторюйте цю вправу по 5 хвилин в день протягом тижня.

3. Не намагаючись втихомирити кружляння думок, спробуйте переключити увагу на свій «воловий розум», тобто на ту частину вашого розуму, яка мислить спокійно і повільно. «Воловий розум» просто спостерігає світ навколо себе. Він не дає оцінок, не шукає смислів, він просто бачить, чує і відчуває. Більшість людей навіть не підозрює про нього, хоча комусь він може відкритися у моменти потрясінь, коли замовкає «мавпячий» розум. Але навіть тоді, коли ми повністю перебуваємо у владі свого «мавпячого розуму», коли його команди «Швидше! Давай!» не дають нам схаменутися, наш «воловий розум» непомітно продовжує свою неспішну, грунтовну роботу.

4. У міру того, як ви почнете усвідомлювати свій «воловий розум», попросіть його поступово пригальмовувати роботу «мавпячого розуму». Джеффрі Джеймсу, наприклад, допомагав такий прийом: він уявляв собі, як «віл» неспішно бреде по дорозі, і це видовище присипляє «мавпячий розум». Не засмучуйтеся, якщо час від часу він буде прокидатися. Мавпи, вони такі. Проте ви виявите, що він став більше відпочивати, ніж метушитися і шуміти.

5. Заспокоївши свій «мавпячий розум», продовжуйте зосереджувати увагу на протилежному йому розумі. І тоді ваше дихання сповільниться. Ви будете шкірою відчувати дотик повітря. Можливо, відчуєте, як біжить кров всередині вашого тіла. Якщо ви відкриєте очі - світ навколо здасться вам трохи іншим, новим і навіть частково дивним. Скажімо, вікно стане просто прямокутником, наповненим світлом. Його не потрібно відкривати або закривати, лагодити або мити. Воно просто є - тут і зараз. Як і ви самі - тут і зараз.

6. Щоб досягти цього стану, потрібен якийсь час. Але якщо ви все робили правильно, то взагалі не відчуєте часу, який минув з моменту, коли ви включили таймер, до моменту, коли він вимкнувся. Поступово, день за днем, збільшуйте тривалість медитації. Як не дивно, скільки би вона не тривала, ви не будете відчувати течії часу.