3 головні способи впливу соціальних мереж на нашу психіку

Численні дослідження, яких із роками стає дедалі більше, доводять вплив соціальних мереж на психіку, особливо молоді.

Наприклад, за результатами одного з них виявилося, що Facebook пов'язаний із депресією та відчуттям самотності. Організатори іншого дослідження встановили, що що більше часу ми гаємо в соціальних мережах, то більша небезпека розвитку депресії.

Розглянемо причини таких змін у 2023 році та як розуміння цих фактів може позначитися на нашому способі життя.

Ефект казино

Журналіст Макс Фішер у власній книзі «Машина хаосу» з'ясовує, що популярні соціальні мережі побудовані задля максимального залучення користувачів. Нажаль, це означає, що для залучення користувачів вони здебільшого використовують таку ж тактику, що й онлайн-казино та інші вебсторінки з азартними іграми.

Найпершим завданням для них є залучення нових користувачів. Але Facebook та Instagram мають витонченішу стратегію схвалення суспільством.

Адже сьогодні, коли люди здебільшого зареєстровані в різноманітних соціальних мережах, ті, у кого немає таких облікових записів, почуваються покинутими. Вони добровільно реєструються, але потім «клюють на» психологічні трюки, які Фішер називає «ефектом казино».

За кожну дію людина здобуває винагороду з приємним музичним супроводом, на кшталт гри в рулетку чи на ігрових автоматах онлайн. Стрічка новин кожної людини – це нескінченний потік нової інформації та візуальних розваг, які ще й підібрані з огляду на ваші вподобання. Навіть чіткий і акуратний дизайн таких сайтів обраний для максимального задоволення користувачів.

Усе це сприяє вивільненню дофаміну – відчуття «щастя», яке створює наш мозок, коли ми робимо те, що нам до вподоби. Що більше дофаміну, то частіше ми повторюватимемо відповідну дію – це зветься умовним рефлексом, що (часто підсвідомо) призводить до збільшення кількості дій користувача, про що й пише Фішер.

Ті, хто сильно залежить від незначних викидів адреналіну, більш схильні до марнування часу в соціальних мережах і створення залежності від них, що може мати такі самі наслідки, як і будь-яка інша залежність, і від них краще позбутись.

Схвалення суспільством

Зараз, як ніколи, усі, схоже, публікують світлини з власних відпусток чи з новим авто.

Наслідки таких дій є неоднозначними, адже, по-перше, ті, хто не публікує такі світлини, почувається відстороненим від суспільного життя. З погляду психології це дуже потужний сигнал, адже людина має вроджену потребу гуртуватися із собі подібними, і соціальні мережі лише підкреслюють потребу в належності до онлайн-груп та спільнот, що чудово демонструють Facebook і Reddit. А ті, хто залишився осторонь, змушені приєднуватися, аби не почуватися покинутими. І саме тому з 2005 року кількість користувачів соціальних мереж постійно зростає.

По-друге, автори дописів отримують схвалення суспільством через уподобання, пересилання та в інший спосіб, який демонструють інші користувачі. Це, можливо, і не дуже відчутна підтримка, але вона вкрай потрібна з погляду психології. Психолог Марк Лірі каже, що це впливає на наш вбудований «соціометр», що визначає рівень самооцінки.

Раніше ми регулювали власний «соціометр» спортивними досягненнями чи посиденьками в барі, а в сучасному світі соціальних мереж він реагує на вподобання наших дописів. Але річ у тому, що вподобання керуються алгоритмом: ваші друзі-користувачі бачать те, що їм дає платформа, тому вони можуть і не побачити вашого допису.

Тому ви не завжди можете впливати на кількість уподобань, але це може мати руйнівні наслідки для психіки тих, чий рівень самооцінки залежить від схвалення іншими.

Короткотривала увага (і пам'ять)

Вам важко впоратися з нескінченним потоком розваг у соціальних мережах? Це тому, що наші стрічки новин змушують нас постійно гортати їх далі, відкривати нові відео, світлини, меми та «гіфки», але пропускати текст.
Такий обсяг інформації може нас на деякий час перевантажити, але фахівці стверджують, що він шкодить нам у інший спосіб – страждає наша здатність концентрувати увагу. Такий багатий вибір означає, що ми просто перейдемо до наступного допису, якщо поточний допис нам не подобається через декілька секунд після початку перегляду. Не потрібно чекати або демонструвати увагу, адже ми самі контролюємо власні розваги.

Зображення Victoria_Watercolor з сайту Pixabay

А якщо ми не концентруємо увагу, вона потроху втрачається. Результати декількох досліджень свідчать про те, що впродовж 2000-2015 років середня тривалість уваги знизилася із 12 до 8 секунд, і відбулося це саме через комп'ютеризацію. Насправді вчені кажуть, що зараз тривалість концентрації нашої уваги може бути коротшою за тривалість концентрації уваги золотої рибки, яка може зосереджуватися на предметі впродовж майже 9 секунд.

Іншим наслідком, який лякає ще більше, є потенційна втрата пам'яті. Будемо відвертими, чи часто ми зараз мусимо щось запам'ятовувати? Адже відповіді можна завжди знайти у Google чи Twitter, а наші мобільні телефони нам завжди нагадають про важливу подію. Як і з концентрацією уваги, що рідше ми користуємося пам'яттю, то гіршою вона стає.

Зниження рівня концентрації уваги та здатності до запам'ятовування безпосередньо пов'язане з дратівливістю, що провокує гнів і депресію. Якщо цьому не перешкоджати, наша психіка буде беззахисною.

Але не все втрачено. Доба цифрових технологій дає нам змогу користуватися матеріалами для самодопомоги в боротьбі зі згубним впливом соціальних мереж на психіку. Що більше ми застосовуємо таке «ноу-хау» та вивчаємо такий вплив, то більше шансів, що ми зможемо користуватися цими мережами з користю для себе та контролюватимемо їхній вплив на власне здоров'я.