10 міфів про цнотливість

Міф №1. Усі стартують років у 13-14.
Хто це “усі”? Підлітки просто багато про ЦЕ говорять через брак іншого способу довести свою “дорослість” і незалежність. Середній вік початку статевого життя - 16,2 років (у світі - 17,4). Причому, вік сексуального дебюту прямо залежить від благополуччя в родині, від інтелекту і рівня освіти і, звичайно, від рівня самооцінки. Так, до 16 років стартував один із чотирьох школярів.

Міф №2. Дівоча пліва з роками товстішає - і, чим пізніше позбавляєшся цноти, тим це важче.
Насправді, анатомічна будова дівочої пліви, величина її отворів і щільність дуже індивідуальні і залежать не від віку, а від особливостей вашого організму. Якщо вона була еластичною у 18 років, то і до 28-ми не “задубіє”.

Міф №3. Ранній початок статевого життя шкідливий для здоров’я.
Не міф. Дівоча пліва - це бар’єр для інфекцій на той період, поки остаточно не сформувалася захисна мікрофлора (у середньому - до 18-19 років). У дівчаток, до того ж, дуже тонкий епітелій стінок піхви (його формування завершується до 17-18 років) - він легко травмується під час статевого акту. Усе це часто спричиняє розвиток запальних процесів, що згодом може призвести до спайок і безплідності.

Міф № 4. Запізнілий початок статевого життя шкідливий для здоров’я.
Раніше навіть серед лікарів була поширена думка, що мігрені, дисфункції яєчників, і навіть вугрі - результат тривалої цнотливості. Деякі з цих захворювань дійсно можуть бути гормонально обумовленими і залежати від регулярності статевого життя (і регулярності оргазмів!), але ніяк не від наявності дівочої пліви. Відомо багато випадків, коли жінки, що вперше “пізнали” чоловіка в 28, 29, 35 років, благополучно вагітніли і народжували.

Міф №5. Тим, хто не живе статевим життям, до гінеколога ходити не обов’язково.
Найкраще, щоб мама показала вас дитячому гінекологу ще років у 6-7. Але якщо такого лікаря у вашому місті немає, то після першої менструації ви повинні самі піклуватися про себе і відвідувати жіночу консультацію хоча б один раз на рік: у юному віці, на початковому етапі лікуванню піддаються майже усі хвороби.

Міф №6. Дефлорація - процес болючий і кривавий.
Буває, звичайно, що якась велика судина, і тоді втілюється мрія середньовічних лицарів - закривавлене простирадло. Якщо після першого сексуального контакту біль довго не проходить, більше двох днів не припиняється кровотеча, то варто звернутися до лікаря.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На якому побаченні можна займатись коханням

Але в нормальній ситуації, особливо якщо дівчина сильно збуджена (і, отже, в її піхві багато природного секрету), крові і болю може взагалі не бути.

Міф №7. Перший статевий партнер повинен бути старшим і досвідченішим.
Принаймні, бажано. Досвідченому партнеру вистачить терпіння й уміння, щоб довести “новачка” до високого ступеня збудження.

Міф №8. Найкраще позбавлятися цноти у ванні.
Дійсно, тепла вода розслаблює м’язи і нерви, запобігає спазмам - і зменшує болючі відчуття. Але вода змиває природний секрет піхви. До того ж, у типових вітчизняних ваннах займатися сексом без травматичних наслідків можуть тільки досвідчені коханці.

Міф №9. Із презервативом болючіше.
Навпаки! Презервативи рятують від болю, оскільки майже всі сучасні гумові вироби вкриті спеціальною маззю, що полегшує ковзання. Дефлорації вони не можуть перешкоджати, оскільки в даному процесі, вибачте, важливий не презерватив, а орган, у нього одягнений.

Міф №10. З першого разу не можна завагітніти.
Можна!!! Тому почніть прийом комбінованих гормональних контрацептивів заздалегідь, ще на стадії залицяння і спільних прогулянок.