Цілком можливо, що красиві люди дійсно корисніші для своїх компаній - наприклад, професор еволюційної біології і нейробіології Університету Чикаго, Даріо Маестріпьері вважає, що вони приносять компаніям більш значущий прибуток і, як наслідок, можуть розраховувати і на більш високу винагороду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як добитися успіху: 5 поради від психологівДумаєте красиві співробітники важливі лише для сфери маркетингу, для тих, хто в силу своєї роботи постійно спілкується з іншими людьми, а скажімо, для програмістів чи рерайтерів, не так вже й важливо слідкувати за останніми новинками моди та дбати про свою зовнішність? Спішу вас розчарувати. Швидше за все, зовнішні дані тут не повинні грати помітної ролі - як і для безлічі інших працівників, невидимих для людського ока, чия діяльність не зав'язана на постійному спілкуванні з клієнтами та партнерами. Проте і у них зарплати в середньому вище, і справа тут в еволюційній психології.
Як вважає Маестріпьері, люди краще налаштовані по відношенню до симпатичних колег протилежної статі, оскільки підсвідомо вважають їх потенційно більш привабливими сексуальними партнерами. Як наслідок, вони схильні спілкуватися з ними частіше, ніж з негарними, і робити їм різного роду подарунки: обираючи з двох претенденток на підвищення - красивою і не дуже, начальник-чоловік, без сумніву, віддасть перевагу першій в разі, якщо між ними немає якісної різниці в здібностях. Красиві люди здаються оточуючим більш яскравими особистостями - навколишні схильні приписувати їм розум, вміння спілкуватися та інші навички, які важливі з ділової точки зору. Красивим людям більш притаманна впевненість в собі, за допомогою якої вони здатні причаровувати оточуючих, а це безсумнівно грає велику роль у спілкування, переконанні та здатності досягати поставлених цілей.
Правда, різниця між «прекрасними лебедями» і «гидкими каченятами» може виявитися не такою вже і значущою: згідно з підрахунками Деніела Хеймермеша, професора економіки в Університеті Техасу в Остіні, перші заробляють в середньому на 3-4% більше других. Крім того, як підкреслює Хеймермеш, краса - поняття не просто відносне: за неї часто приймають доглянутий зовнішній вигляд, який може говорити про самоповагу людини. А ті, хто більш високої думки про себе, як правило, вимагає собі і більш високих зарплат. Виходить, що брак зовнішньої привабливості можна з лишком компенсувати впевненістю в собі: згадаймо, що безліч історичних особистостей, що займали вищі посади - від Цезаря до Наполеона, від Чингісхана до Леніна, - були далеко не красенями.