Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Кір
Кір - гостра інфекційна хвороба, яка супроводжується інтоксикацією, гарячкою, запаленням верхніх дихальних шляхів, специфічною енантемою і плямисто-папульозною висипкою.
Етіологія кору
Збудник належить до параміксовірусів. Швидко інактивується при нагріванні, під впливом ультрафіолетового опромінення, дезінфікуючих засобів. Отримані атенуйовані штами вірусу кору, які використовують для приготування протикорової вакцини.
Епідеміологія кору
Джерелом інфекції є хвора людина в останні 2 дні інкубаційного періоду і до 5-го дня після появи висипки (при ускладненні кору пневмонією термін заразливості подовжується до 10-го дня від початку висипання). Механізм передачі - повітряно-крапельний. Сприйнятливість неімунізованих осіб дуже висока. Грудні діти мають трансплацентарний імунітет від перехворілих чи вакцинованих матерів. Після перенесеного захворювання зберігається сталий імунітет. У зв'язку із застосуванням високоефективної вакцини захворюваність на кір істотно знизилася, нині відносно частіше хворіють діти старшого віку і дорослі.
Патогенез кору
Вірус кору має виражену епітеліотропність і вражає слизові оболонки дихальних шляхів і ротової порожнини, кон'юнктиви, шкіру. В окремих випадках збудник плином крові заноситься в головний мозок, що спричинює розвиток специфічного корового енцефаліту. Кір зумовлює виникнення стану анергії, сприяє загостренню хронічних захворювань (туберкульозу, дизентерії та ін.).
Клініка кору
Інкубаційний період триває 9-17 діб, після введення імуноглобуліну може подовжуватися до 21 дня. Захворювання розпочинається гостро - з підвищення температури тіла до 38-39 °С, нежитю, кашлю, чхання, болю голови, загального нездужання, світлобоязні, кон'юнктивіту. Обличчя одутле. На слизовій оболонці щік, губ, яснах, частіше навпроти малих корінних зубів з'являються дрібні білясті плями, оточені червоним вінчиком, що трохи піднімаються над рівнем слизової оболонки і нагадують манну крупу або висівки (плями Польського-Філатова-Копліка, які с патогномонічною ознакою кору). Водночас на слизовій оболонці м'якого та твердот піднебіння спостерігається корова енантема у вигляді дрібних червоних плям. На 3-4 й день хвороби катаральні явища посилюються, інтоксикація та гарячка зростають, з'являється плямисто-папульозна екзантема. Типова певна етапність висипань: спочатку вони виникають на обличчі, шиї, за вухами, на 2-й день поширюються на тулуб і верхні кінцівки, на 3-й - на нижні кінцівки. Висипка мас тенденцію до злиття, розташована на незміненій шкірі, іноді з дрібними крововиливами. Вона утримується 3-4 дні, відтак блідне і зникає в тій самій послідовності, в якій з'являлася, залишаючи після себе пігментацію (протягом 1-1,5 тиж) і висівкоподібне лущення. Характерний кон'юнктивіт, іноді гнійний. Периферичні лімфатичні вузли (задньошийні, потиличні, пахвові) збільшені, чутливі до пальпації. В легенях часто вислуховують розсіяні сухі хрипи, у разі приєднання пневмонії з'являються задишка, ділянки вкорочення перкуторного звуку, дрібнопухирчасті хрипи. Розвиток енцефаліту (менінгоенцефаліту) супроводжується сонливістю, загальмованістю, іноді непритомністю, появою паралічів, ураженням лицевого, зорового й слухового нервів.
У дорослих, як правило, перебіг кору тяжчий, ніж у дітей. Він характеризується значною інтоксикацією і геморагічними висипаннями, частішими, порівняно з дітьми, змінами серцево-судинної системи (тахікардія, зниження артеріального тиску), болем у животі, діареєю. В осіб, котрим в інкубаційний період вводили донорський імуноглобулін або переливали кров чи плазму, розвивається мітигований кір, якому властиві довший інкубаційний період, легший перебіг (температура тіла субфебрильна, катаральні явища слабші, екзантема мас вигляд поодиноких елементів; плям Бельського-Філатова-Копліка може не бути). При дослідженні крові виявляють лейкопенію, лімфоцитоз, зниження кількості ацидофільних гранулоцитів; помітне збільшення ШОЕ.
Ускладнення: пневмонія, отит, стоматит, гострий некротичний ларингіт (коровий круп), блефарит, піодермія; зрідка - коровий енцефаліт.
Діагностика кору
Діагностика кору грунтується на клінічних даних (катаральні явища, характер та етапність висипань). Вирішальне значення має виявлення плям Бельського-Філатова-Копліка. Підтвердженням діагнозу, особливо у щеплених осіб, є виділення вірусу з носоглоткового змиву й секрету кон'юнктив при використанні культури тканини або методу імунофлуоресценції, а також визначення зростання титру протикорових антитіл у реакції нейтралізації, РЗК, РИГА тощо.
Диференціювати кір у катаральний період необхідно від грипу та інших ГРВІ; за наявності висипань - від краснухи, скарлатини, псевдотуберкульозу, ентеровірусної екзантеми, інфекційної еритеми, медикаментозної хвороби, алергічного дерматиту.
Лікування кору
Лікування проводять, як правило, в домашніх умовах. Госпіталізації підлягають лише хворі з тяжкою формою кору, ускладненнями та за епідеміологічними показаннями.
Хворі на неускладнений кір з легким і середньої тяжкості перебігом не потребують медикаментозного лікування. По можливості хворого ізолюють в окремій добре провітрюваній кімнаті. Показані ліжковий режим на весь гарячковий період, вживання великої кількості рідини, гігієнічний догляд за шкірою і слизовими оболонками. Очі промивають теплою кип'яченою водою або 2 % розчином натрію гідрокарбонату, при гнійному кон'юнктивіті закапують 20 % розчин сульфацил-натрію. При нежитю призначають розчини протарголу, нафтизину, галазоліну в ніс. При кашлі використовують бромгексин, лібексин, тусупрекс.
Антибіотики призначають малим дітям при тяжкому перебігу кору, особам, які тривало і часто хворіють, а також у разі виникнення бактерійних ускладнень. Ослабленим хворим і при тяжких формах хвороби доцільно ввести специфічний імуноглобулін.
При розвитку ознак крупу або енцефаліту хворий підлягає негайній госпіталізації.
Профілактика кору
На кожний випадок захворювання подають термінове повідомлення в СЕС. Хворого на кір ізолюють до 5-го дня від початку висипань, при ускладненні пневмонією - на 10 днів. Діти, які не були щеплені і не хворіли, при одноразовому контакті з хворим у перші 7 днів можуть відвідувати дитячі заклади. Надалі вони підлягають карантину до 17-го дня, а ті, що отримали імуноглобулін, - до 21-го дня. В епідемічному осередку встановлюють медичне спостереження з щоденною термометрією, всіх виявлених хворих ізолюють.
Специфічну профілактику здійснюють за допомогою живої вакцини з штаму Л-16. Планову вакцинацію проводять у віці 12 міс одноразово підшкірно в дозі 0,5 мл. Ревакцинацію роблять у 6 років тільки тим дітям, у яких результати серологічних досліджень виявилися негативними.
Імунітет формується у 95-98 % вакцинованих. За відсутності протипоказань в епідемічному осередку дітям, які мали контакт з хворим на кір і раніше не були щеплені, вводять вакцину. Ослабленим дітям, а також за наявності протипоказань до введення вакцини призначають протикоровий імуноглобулін: у віці 3-12 міс - 3 мл, старшим дітям - 1,5 мл (не пізніше 4-6-го дня контакту).
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|