Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи - Covid-19 


Ліки та препарати







B-клатінол

Сінмедик Лабораторіз, Індія


Інструкція


Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки тинідазолу: таблетки, вкриті оболонкою, двоопуклі, круглої форми, жовтого кольору;

таблетки кларитроміцину: таблетки, вкриті оболонкою, двоопуклі, довгастої форми, жовтого кольору;

капсули лансопразолу: тверді желатинові капсули № 1, корпус оранжевого кольору, кришечка майже білого кольору, мають відбитки “S” на кришечці та корпусі і містять пелети білого кольору;

склад: 1 таблетка містить тинідазолу 500 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, оксипропілм етилцелюлоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, полі етиленгліколь 6000, тальк очищений, лак хіноліновий жовтий;

1 таблетка містить кларитроміцину 250 мг;

допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, крохмаль преже латинізований, целюлоза мікрокристалічна, повідон (K29-32), кислота стеаринова, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, гіпромелоза, пропіленгліколь, сорбіту моноолеат, гідроксипропіл целюлоза, титану діоксид, лак хіноліновий жовтий, кислота сорбінова;

1 капсула містить пелети лансопразолу у перерахуванні на лансопразол 30 мг;

допоміжні речовини: фталат гідроксипропілм етилцелюлози, гідроксипропілм етилцелюлоза Е 5, маніт, цукор преже латинізований, кальцію карбонат, спирт цетиловий, натрію лаурилсульфат, динатрію гідроортофосфат, натрію кроскармелоза.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою; капсули.

Фармакотерапевтична група. Комбінації для ерадикації H. pylori. Код АТС A02B D.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Кларитроміцин – це макролідний антибіотик, який має антибактеріальну активність проти багатьох аеробних та анаеробних грам позитивних і грам негативних мікро організмів, включаючи H. pylori. Кларитроміцин здійснює свою антибактеріальну дію шляхом пригнічення синтезу білка, зв’язуючись із 50S субодиницею мембрани рибосом мікробної клітини. Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК90) кларитроміцину і його активного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину щодо H. pylori становить 0,06 мкг/мл.

Лансопразол блокує кінцеву стадію утворення соляної кислоти. В канальцях парієтальних клітин шлунка трансформується в активну форму – сульфенамід, який необоротно взаємодіє з SH-групами Н+-К+-АТФ-ази (протонного насоса). Зменшує базальну і стимульовану (їжа, пентагастрин, інсулін) секрецію і об’єм секрету. Відновлення активності Н+-К+-АТФ-ази відбувається з на півперіодом 30 - 48 год. Середньодобове значення рН шлункового соку підвищується до 2,9 (відсоток часу збереження рН більше 3 становить 47,6). Після припинення прийому рівень кислоти залишається нижче 50% базального протягом 39 год, рикошетного збільшення секреції (не відмічається). У хворих із синдромом Золлінгера-Еллісона діє триваліше. Пригнічує вироблення пепсину (підвищується рівень пепсиногену у сироватці крові). Виявляє гастропротективну дію: підвищення оксигенації слизової оболонки, підвищення секреції бікарбонатів. Пригнічує ріст H. pylori (мінімальна пригнічуюча концентрація становить 0,78 - 6,25 мг/л), сприяє утворенню у слизовій оболонці специфічних імуноглобулінів А. Зменшує кровотік у антральному відділі шлунка, пілорусі та цибулині дванадцяти палої кишки у середньому на 17%, гальмує моторно-евакуатор ну функцію шлунка. Пригнічення секреції супроводжується збільшенням кількості нітрозобактерій і підвищенням концентрації нітратів у шлунковому секреті. Підвищує концентрацію гастрину у сироватці крові на 50 - 100%. Забезпечує більш швидке загоєння і послаблення симптомів при виразці дванадцяти палої кишки. Ефективний при терапії виразки шлунка і дванадцяти палої кишки, резистентної до Н2-блокаторів. Одночасне застосування кларитроміцину та лансопразолу потенціює показники фармакокінетики обох препаратів. Частота ерадикації H. pylori помітно зростає при включенні в цю комбінацію тинідазолу, який є представником групи нітроімідазолів з антимікробною активністю проти анаеробних бактерій та найпростіших, а також проти H. pylori. Завдяки високій ліпофільності тинідазол легко проникає всередину анаеробних мікро організмів, де відновлюється нітроредуктазою і руйнує спіральну структуру ДНК.

Таким чином, лансопразол у комбінації з антибіотико терапією забезпечує швидке полегшення симптомів і загоєння виразки. Кларитроміцин і лансопразол не виявляв мутагенних властивостей у різноманітних тестах.

Фармакокінетика. Кларитроміцин при прийомі внутрішньо швидко і достатньо повно всмоктується. Їжа уповільнює всмоктування, суттєво не впливаючи на біодоступність. Після одноразового прийому реєструються 2 піки сироваткової концентрації. Другий пік зумовлений здатністю концентруватись у жовчному міхурі з подальшим поступовим або швидким вивільненням. У плазмі зв’язується із сироватковими білками (більше 90%). Приблизно 20% прийнятої дози одразу окислюється у печінці з утворенням основного активного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину. Біо трансформація каталізується ферментами цитохромного комплексу Р450. Добре проникає у рідини і тканини організму, утворюючи концентрації, які в 10 разів перевищують рівень у плазмі крові. Період напів виведення (Т1/2) при прийомі дози 500 мг становить 7 - 9 год. Виводиться з сечею у незміненому вигляді до 30%, решта – у вигляді метаболітів.

Лансопразол швидко всмоктується, маючи абсолютну біодоступність майже 40%. На всмоктування лансопразолу не впливає їжа. Він зазнає екстенсивного метаболізму в печінці. Період напів виведення препарату з плазми крові становить 0,5 - 1 год. Приблизно 80% лансопразолу виводиться нирками. Після перорального застосування початок анти секреторної дії лансопразолу відмічається вже через 1 год. Тривалість пригнічення секреції соляної кислоти в шлунку становить майже 24 год. Після повторного введення препарату в дозі 20 мг/день добова внутрішньо шлункова кислотність знижується на 97%.

Показано, що одночасне застосування лансопразолу та кларитроміцину сприятливо впливає на фармакокінетичні властивості останнього. Середня максимальна концентрація (Сmax) була на 10% вище, середня Сmin – на 27% вище, а середня ППК – на 15% більше, ніж при застосуванні кларитроміцину окремо. Концентрація кларитроміцину в тканинах шлунка і слизу також підвищувалася при його одночасному введенні з лансопразолом.

Тинідазол при прийомі внутрішньо швидко всмоктується, відсоток абсорбції – приблизно 90%. Накопи чується у крові, Сmax досягається через 2 год. Зв’язок з білками плазми – 10%. Легко проникає у різні тканини і рідини організму, проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр. Піддається біо трансформації, основними метаболітами є фармакологічно активні гідроксильовані речовини (пригнічують ріст анаеробних мікро організмів і можуть посилювати дію тинідазолу). Повільно виводиться (у тому числі метаболіти) нирками (інтенсивна реасорбція у ниркових канальцях). Період напів виведення у дорослих становить 10 - 14 год.

Показання для застосування. Виразка шлунка та дванадцяти палої кишки, хронічний гастрит, асоційовані із H. pylori.

Спосіб застосування та дози. Рішення про схему, дози препаратів та терміни лікування повинен приймати лікар. Рекомендована схема застосування та дозування така: один стрип, що містить 2 капсули лансопразолу, 2 таблетки кларитроміцину та 2 таблетки тинідазолу, розрахований на 1 день лікування. З цього стрипа приймають 1 капсулу лансопразолу і по 1 таблетці кларитроміцину та тинідазолу вранці, а решту – ввечері. Обов’язковий додатковий прийом кларитроміцину по 250 мг 2 рази на добу. Тривалість такої комплексної терапії становить 7 днів.

Побічна дія.

Таблетки кларитроміцину.

З боку системи травлення: нудота, блювання, зміна смакових відчуттів, болі у ділянці шлунка, діарея, псевдомембранозний коліт, стоматит, глосит, підвищення активності ферментів печінки.

З боку нервової системи і органів чуття: запаморочення, головний біль, неспокій, страх, безсоння, нічні жахи.

Алергічні реакції: кропив’янка, синдром Стівенса–Джонсона, анафілактоїдні реакції.

Таблетки тинідазолу.

З боку системи травлення: диспептичні розлади: (зниження апетиту, нудота, іноді блювання, діарея).

З боку нервової системи і органів чуття: запаморочення, локомоторна атаксія, дизартрія, парестезії.

З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): минаюча лейкопенія.

З боку кістково-м’язової системи: судомні реакції.

Алергічні реакції: висипання, свербіж (одиничні випадки).

Капсули лансопразолу.

З боку системи травлення: діарея, не так часто – підвищення або зниження апетиту; нудота, біль у животі; рідко – запор; в окремих випадках – неспецифічний виразковий коліт, кандидоз шлунково-кишкового тракту, підвищення активності печінкових ферментів (аланін амінотрансфер аза, лужна фосфатаза, гама-глутамілтрансфер аза, лактатдегідрогеназа) і білірубіну.

З боку нервової системи і органів чуття: головний біль, рідко – відчуття нездужання, запаморочення, сонливість, депресія, відчуття тривоги.

З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): рідко – тормбоцитопенія (з геморагічними проявами); в окремих випадках – анемія.

З боку респіраторної системи: рідко – сильний кашель, фарингіт, риніт, запалення або інфекція верхніх дихальних шляхів.

З боку шкірного покриву: в окремих випадках – фото сенсибілізація, мультиформна еритема, алопеція.

Алергічні реакції: шкірні висипання.

Інші: рідко – грипоподібний синдром, міалгія.

Протипоказання. Гіпер чутливість до лансопразолу, кларитроміцину або тинідазолу. Препарат протипоказаний також вагітним жінкам і в період годування груддю, дітям до 18 років, а також пацієнтам з патологічними змінами крові. Протипоказана одночасна терапія препаратами ріжків.

Передозування. Передозування лансопразолу. Симптоми: не описані (одноразовий прийом у дозі 600 мг не супроводжувався клінічними проявами передозування).

Лікування: при підозрі на передозування рекомендується проведення підтримуючої та симптоматичної терапії. Гемодіаліз не є ефективним.

Передозування кларитроміцину. Симптоми: можливі реакції з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея). Необхідно негайне промивання шлунка і симптоматичне лікування. Гемодіаліз і діаліз не приводять до значної зміни рівня кларитроміцину в крові.

Передозування тинідазолу. Випадки передозування не описані. Специфічного антидоту немає. Тинідазол видаляється при гемодіалізі.

Особливості застосування. Перед початком лікування необхідно виключити злоякісні захворювання стравоходу та шлунка (лансопразол може маскувати симптоми і відстрочити встановлення діагнозу). З обережністю застосовують у хворих із зниженою функцією печінки і у пацієнтів літнього віку. При одночасному застосуванні з антацидами їх слід призначати за 1 год або через 1 - 2 год після прийому лансопразолу.

Кларитроміцин з обережністю призначають на фоні препаратів, які метаболізуються печінкою (рекомендується вимірювати їх концентрацію у крові). У випадку комбінації з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролю вати протромбі новий час. При захворюваннях серця в анамнезі не рекомендується одночасний прийом із терфенадином, цизапридом, астемізолом.

Тинідазол сричиняє потемніння сечі. Під час лікування забороняється вживання алкогольних напоїв, щоб уникнути розвитку кишкових колік, нудоти, блювання.

Приймання препарату не впливає на здатність керувати транспортними засобами, працювати з потенційно небезпечними механізмами, а також займатися діяльністю, що потребує пильності і узгодженості дій.

Препарат рекомендується призначати пацієнтам, які раніше не застосовували препарати групи нітроімідазолів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Лансопразол знижує (на 10%) кліренс теофіліну. Сукральфат на 30% зменшує біодоступність (необхідний інтервал у 30 - 40 хв між прийомами цих препаратів). Антациди, які містять альгельдрат і магнію гідроксид, при одночасному застосуванні з лансопразолом можуть зменшувати абсорбцію останнього. Може змінювати рН-залежну абсорбцію лікарських засобів, які належать до групи слабких кислот (уповільнення) і основ (прискорення). Гальмує всмоктування дигоксину, кетоконазолу, ціанкобаламіну, солей заліза. Можлива взаємодія з препаратами, які метаболізується за участі ферментної системи цитохрому Р450. Сумісний з антипірином, діазепамом, ібупрофеном, індометацином, пероральними протизаплідними засобами, фенітоїном, преднізолоном, пропранололом, варфарином.

Одночасне застосування кларитроміцину і теофіліну може призвести до підвищення концентрації останнього у плазмі. Одночасне застосування кларитроміцину і терфенадину підвищує концентрацію останнього в плазмі, що може призвести до пролонгації інтервалу QT і спричиняти порушення ритму серця. Одночасне застосування кларитроміцину та пероральних антикоагулянтів, таких як варфарин, може потенціювати активність останніх. Одночасне застосування кларитроміцину і карбазепіну, циклоспорину, фенітоїну, дизопіраміду, лов астатину, вальпроату, цизаприду, пімозиду, астемізолу, дигоксину може призвести до підвищення концентрації перелічених препаратів у плазмі.

Кларитроміцин збільшує концентрацію у крові препаратів, які метаболізуються у печінці за участі ферментїв цитохромного комплексу Р450: варфарину та інших непрямих коагулянтів, карбамазепіну, теофіліну, астемізолу, цизаприду, триазоламу, мідазоламу, циклоспорину, дигоксину та ін., знижує абсорбцію зидовудину.

Тинідазол сумісний із сульфаніламідами та антибіотиками (аміноглікозиди, еритроміцин, рифампіцин, цефалоспорини); не рекомендується призначати разом з етіонамідом. Фенобарбітал прискорює інактивацію у печінці. Посилює ефект непрямих коагулянтів (для зменшення ризику розвитку кровотеч рекомендується зменшувати їх дозу на 50%).

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі до 30°С. Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 2 таблетки тинідазолу, 2 таблетки кларитроміцину і 2 капсули лансопразолу у стрипі із фольги алюмінієвої. По 7 стрипів у картонній пачці.

Виробник. Сінмедик Лабораторіз.

Адреса. 166, ДЛФ Індастріал Ерєа, Фейз – 1, Фарідабад – 121 003 (Гаріана), Індія.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus