Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи 


Хвороби








Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Категорія: 

Для цієї хвороби характерне виникнення виразкового дефекту слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки з порушенням функції та гістологічної й морфологічної будови гастродуоденальної зони, вираженим больовим синдромом, диспепсичними проявами, хронічним перебігом з можливістю розвитку тяжких ускладнень (кровотеча, перфорація, стеноз воротаря, деформація цибулини дванадцятипалої кишки, пенетрація в підшлункову залозу).

Етіологія і патогенез виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки



У виникненні виразкового процесу та його підтриманні провідну роль відіграє посилення впливу агресивних (збільшення концентрації хлористоводневої кислоти, пепсину, жовчних кислот) та ослаблення дії захисних чинників (порушення слизоутворення, відновних процесів, моторики в ділянці воротаря шлунка та початку дванадцятипалої кишки, розлад секреторної функції підшлункової залози) внаслідок порушення координуючої функції головного мозку. Тому розвитку виразкової хвороби найчастіше сприяють такі чинники: негативні емоції, стреси, повторні інфекції, захворювання інших органів травлення, незадовільні матеріально-побутові умови, порушення режиму і характеру харчування на фоні конституціонально-спадкової схильності. Останніми роками етіологію і патогенез виразкової хвороби пов'язують з Helicobacter pylori.

Клініка виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки



Основним симптомом виразкової хвороби у дитячому віці є біль у животі. Як правило, він локалізується в надчеревній ділянці, рідше у правому підребер'ї і є тривалим. У дітей шкільного віку біль має виражену сезонність (осінь, весна).
При виразковій хворобі шлунка біль виникає невдовзі після споживання їжі (безпосередньо після їди або через декілька хвилин - чим ближче до виходу із шлунка розміщена виразка, тим пізніше з'являється біль). Для виразкової хвороби дванадцятипалої кишки характерна поява болю натще, через кілька годин після їди, в нічний час. Причинами болю є порушення перистальтики, спазм шлунка або кишки, розтягнення органа, а також збільшення кислотності шлункового вмісту і запальні процеси. Виразковій хворобі властиві і диспепсичні явища у вигляді нудоти (до 'їди і після неї'), відригування, блювання; рідше спостерігаються зниження апетиту та порушення функції кишок.

Діагностика виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки



Вирішальне значення для діагностики мають результати рентгенологічного та фіброскопічного досліджень. Визначають також кислотність шлункового вмісту і величину шлункової секреції. У дітей підвищені кислотність і секреція шлункового соку часто спостерігаються при виразковій хворобі як шлунка, так і дванадцятипалої кишки.
Рентгенологічні ознаки виразкової хвороби бувають прямі (наявність «ніші», деформація цибулини дванадцятипалої кишки) і непрямі (гіперсекреція, підвищена перистальтика, порушення евакуації, спазм воротаря та ін.). Непрямі симптоми частіше спостерігаються при передвиразковому стані. Ще інформативнішою є фіброендоскопія, яка дає змогу візуально визначити зміни слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки (запалення, крововиливи, ерозії, виразки, деструктивні зміни).

Лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки



Основними його напрямами є такі:
1. Антибактеріальна терапія виразкової хвороби і хронічного активного гастродуоденіту, асоційованих з Campilobacter pylori, яку проводять за однією із зазначених методик: а) де-нол (4 рази на день, 4 -6 тиж); б) де-нол + оксацилін (10 днів); в) де-нол + метронідазол (10 днів); г) де-нол + фуразолідон (10 днів); д) де-нол + оксацилін + метронідазол або фуразолідон.
2. Блокада передачі нервового імпульсу: атропін, платифілін, метацин, церукал, реглан, транквілізатори, седативні засоби тощо.
3. Нормалізація кислотно-пептичної системи: антацидні препарати (магнію трисилікат, алюмінію гідроксид, альмагель, фосфалюгель), Н2-блокатори 3-го покоління (циметидин, ранітидин, фалютидин), гастроцепін, простагландин Е2, даларгін та ін. Ці препарати можна призначати тільки за умови збереженого кислотоутворення.
4. Поліпшення репаративних процесів: солкосерил, анаболічні стероїди.
5. Вплив на слизоутворення: ліквіритон, флакарбін, гліцирам (при захворюваннях серцево-судинної системи вони не показані).
6. Оберігання слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки від кислотно-пептичної дії: препарати вісмуту, антацидні засоби у вигляді гелю, сукральфат, амінопектин-сульфат.
7. Корекція мікроциркуляторних розладів у слизовій оболонці: реополіглюкін, поліглюкін, реомакродекс, амінокапронова кислота, гіпербарична оксигенація.

Для запобігання рецидиву виразкової хвороби та лікування початкових його проявів застосовують лікарські рослини. Відповідно до їх впливу на травну систему виділяють такі групи лікарських рослин:
1) активізують відновні процеси: алое, береза, нагідки, підбіл, кульбаба, подорожник, деревій, обліпиха, звіробій, конюшина;
2) знижують кислотність шлункового вмісту: іван-чай, подорожник, сухоцвіт багновий, чага, малина дикоростуча, шипшина, капуста свіжа, картопля, салат городній, чорниці, черемха;
3) активують секреторну діяльність травного каналу: аїр, спориш, грицики звичайні, пижмо, полин, сосна (бруньки), материнка, ромашка, м'ята перцева, дев'ясил, лопух, зелена цибуля, калина, аґрус, тмин.

Диспансерний нагляд здійснює педіатр, а пізніше терапевт - до видужання. З метою запобігання загостренню 2 рази на рік проводять курси протирецидивного лікування (1-2 міс), яке включає призначення дієти № 1, антацидної терапії, вітамінів, антиспастичних і седативних засобів.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus