Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Набряк Квінке
Набряк Квінке - набряк з поширенням на шкіру, підшкірну основу і слизові оболонки. Він буває алергічної та спадкової природи. Алергічний набряк розвивається після контакту з алергеном. Спадковий ангіоневротичний набряк виникає при дефіциті інгібітора С-компонента комплементу, перебігає тяжче.
Клініка набряку Квінке
Набряк Квінке локалізується у пухкій сполучній тканині (повіки, губи, статеві органи), не супроводжується свербінням місцевого характеру. Шкіра над ним бліда, по периферії спостерігаються язикоподібні еритематозні висипання. Тривалість його - від декількох годин до кількох діб. Він може супроводжуватися кардіалгією, нудотою. Досить тяжкою є клінічна картина спадкового ангіоневротичного набряку з поширенням на слизову оболонку рота, язика, глотки. З'являються кашель, осиплість голосу, утруднене дихання, яке досить швидко переходить у ядуху; обличчя стає синюшним. Смерть може настати від асфіксії. В крові визначають підвищену кількість еозинофілів, фібриногену.
Лікування набряку Квінке
Лікування полягає в наданні невідкладної допомоги: 1) адреналін - по 0,3-0,5 мл 0,1 % розчину підшкірно; 2) димедрол - по 2 мл 1 % розчину внутрішньом'язово або 0,1-0,15 г на добу перорально; 3) преднізолон - по 90-150 мг внутрішньовенно або 30-50 мг на добу перорально; 4) інгаляції сальбутамолу, алупента; 5) гарячі ножні ванни; 6) лазикс (фуросемід) - по 2-4 мл 1 % розчину внутрішньовенно. При спадковому набряку Квінке показані переливання свіжозамороженої плазми. Госпіталізація обов'язкова. Хворого з набряком гортані госпіталізують у відділення ЛOP або реанімації, бо може виникнути необхідність трахеостомії.
Поліноз
(синоніми: алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт, сінна гарячка).
Розвивається внаслідок сенсибілізації організму пилком рослин (злаки, бур'яни, дерева).
Клініка полінозу
Для полінозу характерні спадковість і сезонність. Пилкова алергія нерідко поєднується з харчовою (на горіхи, насіння соняшнику). Загострення спостерігається у весняно-літню пору, під час цвітіння рослин. При контакті хворого з пилком розвивається алергічне запалення слизової оболонки носа і кон'юнктиви. Хворі скаржаться на чхання, сльозотечу, утруднене носове дихання, кашель, свербіння слизової оболонки носа і повік, біль голови. У крові знаходять підвищену кількість алергічних антитіл, IgM, гістаміну, еозинофілів.
Лікування полінозу
Хворі потребують невідкладної допомоги: 1) передусім слід перервати контакт з алергеном (носити маску, закривати вікна під час цвітіння рослин тощо). Після переривання контакту з алергеном напади хвороби припиняються через кілька годин або днів; 2) показані антигістамінні препарати в середніх терапевтичних дозах (тавегіл, димедрол, дипразин тощо), які потрібно чергувати кожні 10 днів; 3) інгаляції інталу - по 1 капсулі 4 рази на добу; 4) при кон'юнктивіті - очні краплі з 1 % гідрокортизоном. В тяжких випадках призначають бекотид, преднізолон по 20-ЗО мг на добу.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|