іонний склад на 1 л препарату: Na+ – 121 ммоль, К+ – 36 ммоль, Cl↓ – 104 ммоль, лактат – 53 ммоль;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Розчини, що застосовуються для корекції порушень електролітного балансу. Електроліти. Код АТС В 05В В 01.
Клінічні характеристики.
Показання. Поповнення дефіциту рідини, особливо при дегідратації, яка супроводжується гіпокаліємією та ацидозом, при тривалому введенні пероральних діуретиків із втратою калію; для відновлення водно-електролітного балансу при підготовці хворих до оперативного втручання, в інтра- та після операційний період.
Протипоказання. Гіперволемія, гіпернатріємія (у тому числі внаслідок застосування кортикостероїдів), гіперкаліємія, гіперхлоремія, гостра та гіпертонічна дегідратація, набряк легень, декомпенсована серцева недостатність, еклампсія, тяжкі порушення функції серця і/або нирок, печінкова недостатність (через зменшення утворення гідро карбонату з лактату), тромбофлебіт, стани з підвищеним згортанням крові, некомпенсовані вади серця.
Спосіб застосування та дози. Вводять внутрішньо венно краплинно у добовій дозі від 100 мл до 2 л. Дозу призначає лікар залежно від стану хворого.
Максимальна швидкість введення – 20-30 крапель на хвилину.
Тривалість лікування залежить від стану хворого і визначається лікарем індивідуально.
Побічні реакції. Порушення обміну електролітів (хлоридний ацидоз, гіперкаліємія з порушенням ритму серця), гіпергідратація, парестезії, збільшення кількості екстрасистол, реакції в місці введення, шкірні висипання.
Швидке введення препарату може спричинити гостру недостатність кровообігу та набряк легень.
Передозування. Введення надто великої кількості розчину може призвести до порушення балансу рідини, електролітів (гіперволемія, гіпернатріємія, гіперкаліємія, гіперхлоремія) та кислотно-лужної рівноваги. Терапія - симптоматична.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат застосовують за життєвими показаннями, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода/дитини.
Діти. Не застосовується в педіатрії через відсутність клінічних випробувань.
Особливі заходи безпеки. При введенні в великих об’ємах, коли концентрація калію в сироватці крові досягає високого рівня (6,5-8 ммоль/л), виникає гіперкаліємія з порушенням серцевого ритму.
Особливості застосування. Слід проводити регулярний моніторинг крові на вміст електролітів, зміну значень рН та рСО2, контроль водного балансу.
З обережністю застосовують пацієнтам літнього віку та жінкам у період вагітності. Слід дотримуватись особливої обережності при застосуванні препарату пацієнтам з артеріальною гіпертензією, порушенням функції нирок, з хронічною серцевою недостатністю, дихальною недостатністю, гострою дегідратацією, а також пацієнтам, яким одночасно проводиться курс терапії кортикостероїдами (небезпека розвитку гіперкаліємії та гіпернатріємії).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Дані відсутні через застосування препарату виключно в умовах стаціонару.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій. При застосуванні калій зберігаючих діуретиків, інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) та препаратів калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії.
Препарат несумісний із цефамандолом, амфотерицином, спиртом етиловим, тіопенталом, амінокапроновою кислотою, метарамінолом, ампіциліном, вібраміцином та моноцикліном.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Ізоосмотичний електролітний розчин з підвищеним вмістом калію та лактату. Останній у печінці трансформується в гідро карбонат, що надає розчину лужних властивостей. При відсутності порушень функціонального стану печінки та при достатньому забезпеченні клітин киснем лактат відіграє роль енергетичного джерела.
Фармакокінетика. При внутрішньо венному введенні складові препарату швидко виділяються нирками. Лактат метаболізується у печінці.