основні фізико-хімічні властивості: прозора зеленувато-жовта рідина;
склад: 1 мл розчину містить діоксидину в перерахуванні на 100 % речовину – 10 мг;
допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби. Код АТС J01X X10.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Діоксидин – антибактеріальний препарат широкого спектра дії. Ефективний при інфекціях, спричинених вульгарним протеєм, синьо гнійною паличкою, паличкою Фрідлендера, кишковою та дизентерійною паличками, сальмонелами, стафілококами, стрептококами, патогенними анаеробами, включаючи збудників газової гангрени. Активний відносно штамів бактерій, резистентних до антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів та інших препаратів.
Фармакокінетика. При місцевому застосуванні діоксидин частково всмоктується, не чинить місцево подразнювальної дії. Не зазнає метаболізму. Не кумулюється. Виводиться нирками.
Показання для застосування. Гнійно-запальні процеси різної локалізації: гнійні плеврити, емпієма плеври, абсцес легенів, перитоніт, цистит, рани з глибокими порожнинами, абсцеси м’яких тканин, флегмони, після операційні рани сечо- та жовчовивідних шляхів, а також застосовується для профілактики інфекційних ускладнень після катетеризації сечового міхура.
Спосіб застосування та дози. Діоксидин призначають лише дорослим!
Перед початком курсу лікування проводять пробу на переносимість препарату, для чого у гнійну порожнину вводять 10 мл 1 % розчину. За відсутності протягом 3-6 год побічних явищ (запаморочення, ознобу, підвищення температури тіла) розпочинають курсове лікування. Розчин вводять у порожнину через дренажну трубку, катетер або шприц – зазвичай 10-50 мл 1 % розчину. Максимальна добова доза становить 70 мл 1 % розчину. Застосовують 1 або 2 рази на добу (не перевищуючи добової дози 70 мл 1 % розчину). Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання та переносимості препарату. При добрій переносимості курс лікування може тривати 3 тижні і більше. За необхідності курс лікування повторюють через 1-1,5 місяця.
Застосовують також місцево, накладаючи на ранову поверхню пов’язки, змочені 1 % розчином.
Побічна дія. Алергічні реакції, головний біль, озноб, гіперемія шкіри, диспепсія.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, наявність в анамнезі недостатності кори надниркових залоз, вагітність, період годування груддю, дитячий вік.
Передозування. При передозуванні можливе посилення побічних ефектів.
Лікування симптоматичне.
Особливості застосування. Діоксидин застосовують лише під пильним наглядом лікаря! В умовах експерименту виявлена тератогенна та ембріотоксична дія препарату, через що він протипоказаний при вагітності. Препарат виявляє також мутагенну дію. У зв’язку з цим Діоксидин призначають лише при тяжких формах інфекційних захворювань або при неефективності інших антибактеріальних препаратів.
Не допускається безконтрольне застосування Діоксидину та лікарських форм, які його містять!
При появі побічних реакцій слід зменшити дозу, призначити антигістамінні препарати, а за необхідності – припинити застосування Діоксидину.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не описана.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 18 °С до 25 °С.
У разі випадання кристалів діоксидину в ампулах у процесі зберігання (при температурі нижче 15 °С) їх розчиняють, нагріваючи ампули на киплячій водяній бані при струшуванні до повного розчинення кристалів (прозорий розчин). Якщо при охолодженні до 37 ± 1 º С кристали не випадуть знову, препарат придатний для застосування.