Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Лейкостим
ДОНГ-А ФАРМАСЬЮТІКАЛ КО., ЛТД. Корея
Інструкція
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: filgrastim (N-L-метіоніл-колонієстимулюючий фактор);
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний водний розчин;
склад: 1 флакон з 0,3 мл розчину для ін’єкцій містить рекомбінантного людського Г-КСФ (філграстиму) 75 мкг;
1 флакон з 0,6 мл розчину для ін’єкцій містить рекомбінантного людського Г-КСФ (філграстиму) 150 мкг;
1 флакон з 1,2 мл розчину для ін’єкцій містить рекомбінантного людського Г-КСФ (філграстиму) 300 мкг;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), полісорбат 80, кислота оцтова, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Цитокіни та імуномодулятори. Колонієстимулюючі фактори.
Код АТС L03A A02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Рекомбінантний людський гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор регулює дозрівання функціонально активних нейтрофільних гранулоцитів та їх вихід у кров із кісткового мозку. Лейкостим, що містить рекомбінантний людський гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор, помітно збільшує кількість нейтрофілів у периферійній крові вже протягом перших 24 годин після введення, з невеликим підвищенням кількості моноцитів.
Підвищення кількості нейтрофільних гранулоцитів при застосуванні препарату в діапазоні рекомендованих доз дозозалежне. Функціональні властивості нейтрофілів при застосуванні препарату ідентичні нормальним або підвищені. Введення філграстиму значно знижує частоту, зменшує тяжкість і тривалість нейтропенії у хворих після терапії цитостатиками або мієлоаблативної терапії з наступною пересадкою кісткового мозку. Використання філграстиму, як первинне, так і після хіміотерапії, активує клітини-попередники гемоцитів периферійної крові. Ці ауто логічні клітини-попередники гемоцитів периферійної крові можна отримувати у хворого й вводити йому після лікування цитостатиками у високих дозах або замість пересадки кісткового мозку, або як доповнення до неї. Введення клітин-попередників гемоцитів периферійної крові прискорює відновлення кровотворення, зменшує небезпеку розвитку геморагічних ускладнень й потребу в трансфузіях тромбоцитарної маси.
Фармакокінетика. Біологічний період напів виведення філграстиму становить 3,5 години. Кліренс приблизно дорівнює 0,6 мл/хв/кг. Після підшкірного введення філграстиму в рекомендованих дозах рівень препарату в плазмі протягом 8 − 16 годин перевищує 10 нг/мл. Об’єм розподілення складає близько 150 мл/кг.
Показання для застосування. Лейкостим призначається для
скорочення тривалості нейтропенії у хворих, які отримують мієлосупресивну терапію з приводу не мієлоїдних злоякісних захворювань;
скорочення тривалості клінічних наслідків нейтропенії у пацієнтів, які отримують мієлоаблативну терапію з наступною трансплантацією кісткового мозку;
мобілізації ауто логічних клітин-попередників гемоцитів периферійної крові, а також після мієлосупресивної терапії для прискорення відновлення гемопоезу шляхом введення цих клітин після мієлосупресії чи мієлоабляції;
довго тривалої терапії, спрямованої на збільшення кількості нейтрофільних гранулоцитів,
зниження частоти розвитку й тривалості інфекційних ускладнень у пацієнтів із тяжкою
вродженою, періодичною чи злоякісною нейтропенією.
Спосіб застосування та дози. Дози встановлюються індивідуально залежно від стану, віку та маси тіла хворого.
При проведенні цитотоксичної хіміотерапії за стандартними схемами препарат призначають у дозі 5 мкг на 1 кг маси тіла. Лейкостим можна вводити щоденно шляхом підшкірних ін’єкцій у дозі 5 − 12 мкг/кг маси тіла або нетривалих внутрішньо венних інфузій в 5 % розчині глюкози в дозі 5 − 10 мкг/кг маси тіла. Лейкостим можна вводити щоденно доти, доки число нейтрофільних гранулоцитів не сягне очікуваних показників. Тривалість лікування може складати до 14 днів залежно від типу, доз та схеми проведення цитотоксичної хіміотерапії. Для досягнення стабільного терапевтичного ефекту необхідно продовжувати терапію до тих пір, доки кількість нейтрофільних гранулоцитів не сягне нормального рівня.
Не доведені безпека та ефективність введення Лейкостиму в один день із мієлосупресивними цито токсичними хіміо препаратами. Враховуючи чутливість мієлоїдних клітин, які швидко діляться, до мієлосупресивних цитотоксичних хіміопрепаратів, призначати Лейкостим в інтервалі 24 годин до та після введення цих препаратів не рекомендується.
При мієлоаблативній терапії з наступною трансплантацією кісткового мозку початкову дозу 10 мкг/кг маси тіла на добу вводять внутрішньо венно крапельно протягом 30 хвилин або 24 годин чи шляхом безперервної підшкірної інфузії протягом 24 годин.
Після максимального зниження числа нейтрофільних гранулоцитів, добову дозу слід скоригувати з урахуванням динаміки їх кількості: якщо кількість нейтрофільних гранулоцитів перевищує 1000 в 1 мм3 протягом 3-х днів поспіль, дозу Лейкостиму знижують до 5 мкг на 1 кг маси тіла на добу; потім, якщо абсолютна кількість нейтрофільних гранулоцитів перевищить 1000 в 1 мм3, протягом 3-х днів лікування Лейкостимом припиняють. Якщо в процесі лікування абсолютна кількість нейтрофільних гранулоцитів стане менше 1000 в 1 мм3, дозу Лейкостиму слід підвищити знову відповідно до вказаного режиму.
Лейкостим не розводять до концентрації меншої ніж 2 мкг в 1 мл.
Якщо Лейкостим розводять до концентрації меншої ніж 15 мкг в 1 мл, то в розчин слід додати альбумін плазми крові людини, щоб кінцева концентрація становила 2 мг в 1 мл. Наприклад, при кінцевому об’ємі розчину 20 мл дозу Лейкостиму, яка менша ніж 30 мкг, слід вводити з додаванням 0,2 мл розчину альбуміну плазми крові людини.
Для активації ауто логічних клітин-попередників гемоцитів периферійної крові, яка проводиться як самостійна терапія, вводять 10 мкг/кг маси на добу шляхом внутрішньо венного або підшкірного введення 1 раз на добу протягом 6 діб поспіль. Рекомендується проводити 3 лейкоферези – на 5, 6 та 7-му добу. Для мобілізації ауто логічних клітин-попередників гемоцитів периферійної крові після мієлосупресивної терапії вводять 5 мкг на 1 кг маси тіла на добу шляхом щоденних ін’єкцій, починаючи з 1-го дня після завершення хіміотерапії доти, доки число нейтрофільних гранулоцитів не дійде до очікуваного мінімуму. Лейкоферез слід проводити доти, доки кількість нейтрофільних гранулоцитів не збільшиться до 5000 або більше в 1 мм3.
При ідіопатичній або періодичній нейтропенії − 5 мкг на 1 кг маси на добу підшкірно одноразово або за декілька введень.
Хворим із тяжкою хронічною нейтропенією Лейкостим слід вводити щоденно підшкірно доти, доки кількість нейтрофільних гранулоцитів не буде перевищувати 1500 в 1 мм3. Після досягнення терапевтичного ефекту потрібно визначити підтримуючу дозу. Для підтримки необхідної кількості нейтрофільних гранулоцитів необхідне тривале щоденне введення препарату. Через 1-2 тижні початкову дозу можна подвоїти або зменшити, залежно від реакції хворого на лікування. Надалі кожні 1 − 2 тижні можливе проведення корекції дози для підтримки середнього числа нейтрофільних гранулоцитів у діапазоні 1500 – 10 000 в
1 мм3. У хворих із тяжкими інфекціями можливе використання схеми з більш швидким підвищенням дози препарату.
Побічна дія. М’язово-скелетна система: у хворих, які отримують цитотоксичну терапію, лікування Лейкостимом може супроводжуватись болем у кістках, суглобах, м’язах. У більшості випадків біль усувається застосуванням ненаркотичних аналгетиків.
З боку печінки: короткочасне збільшення рівня трансаміназ.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання.
Алергійні реакції: анафілактичний шок, висип і почервоніння.
Дихальна система: може викликати появу чи загострення інтерстиціальної пневмонії. Тому лікування повинне бути під відповідним наглядом.
Інші побічні ефекти: підвищення температури тіла, відчуття загальної слабкості, підвищення в крові рівня лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, сечової кислоти, креатині ну.
У хворих з тяжкою хронічною нейтропенією тривале застосування рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора менш ніж у 2 % випадків може призводити до наступних побічних ефектів: реакції в місцях ін’єкцій, тромбоцит опенія, анемія, носові кровотечі, спленомегалія, генералізовані м’язово-кісткові болі.
Протипоказання. Препарат протипоказаний пацієнтам із гіперчутливістю до філграстиму, інших препаратів гранулоцитарних колонієстимулюючих факторів або до компонентів препарату.
Мієлоїдна лейкемія з промієлоцитозом або мієлобластозом у крові.
Тяжка вроджена нейтропенія (синдром Костмана) з цитогенетичними порушеннями.
Передозування. Симптоми: не описані.
Лікування: припинення введення. Через 1 − 2 дні після припинення введення препарату кількість нейтрофільних гранулоцитів знижується на 50 %. Через 1 − 7 діб після припинення лікування показники кількості нейтрофільних гранулоцитів повертаються до норми.
Особливості застосування. Рекомбінантний людський гранулоцитарний колонієстимулю-ючий фактор сприяє росту мієлоїдних клітин in vitro. Аналогічний ефект in vitro може спостерігатися і для деяких не мієлоїдних клітин. Безпека та ефективність Лейкостиму у хворих із мієлолейкозом, мієлоїдною дисплазією не встановлена. При будь-якому мієлоїдному захворюванні Лейкостим повинен використовуватись з обережністю.
У період лікування необхідно регулярно контролю вати кількість лейкоцитів у периферійній крові. Лікування препаратом припиняють, якщо кількість лейкоцитів перевищить 10 000 в
1 мм3. Якщо кількість лейкоцитів стане меншою 10 000 в 1 мм3, введення Лейкостиму поновлюють. Якщо препарат використовують для мобілізації ауто логічних клітин-попередників гемоцитів периферійної крові, то лікування припиняють при кількості лейкоцитів 100 000 в 1 мм3.
При лікуванні Лейкостимом необхідно контролю вати кількість тромбоцитів у периферійній крові.
Необхідно регулярно проводити пальпацію живота для контролю за розмірами селезінки. При виявленні спленомегалії введення препарату припиняють і у такому випадку спленомегалія перестає прогресувати.
Застосування у період вагітності. Відповідні та належним чином контрольовані дослідження застосування препарату у вагітних не проводились. Але в літературі є відомості про транс плацентарне проникнення філграстиму. Лейкостим слід застосовувати у період вагітності лише у випадку, коли очікувана користь перевищує можливий ризик для плоду.
Лактація. Немає точних даних, чи виводиться філграстим із материнським молоком. З огляду на те, що багато лікарських речовин виводяться з материнським молоком, така можливість не виключена, тому Лейкостим потрібно призначати жінкам, які годують груддю, з великою обережністю.
Педіатричне застосування. Безпека та ефективність для лікування новонароджених та для пацієнтів із ауто імунною нейтропенією в ранньому дитячому віці не встановлена.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При необхідності Лейкостим може бути розведений 5 % декстрозою або фізіологічним розчином. Лейкостим не слід змішувати з іншими препаратами в одному шприці.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 2 – 8 º С, в захищеному від світла місці. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності − 2 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. Розчин у скляному флаконі, по 1 флакону у картонній коробці.
Виробники.
“Донг-А Фармасьютикал Ко. Лтд.”, Корея.
“Аль-Хікма Фармасьютикалз”, Йорданія.
Адреса.
252 Йонгду-Донг, Донгдемун-Ку, Сеул, Корея.
22328, а/с 182400 Амман 11118, Йорданія.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|