Склад:

діюча речовина: тейкопланін; (Z)-2-[[[(2-аміно-4-тіазоліл)[[(2S,-3S)-2-метил-4-оксо-1-сульфо-3-азетидиніл]карбамой]метилен]аміно]окси]-2-метилпропіонова кислота;

1 флакон містить тейкопланіну 200 мг або 400 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид;

розчинник – вода для ін`єкцій.

Лікарська форма. Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Глікопептидні антибіотики. Код АТС J01Х А 02.

Клінічні характеристики.

Показання. Лікування тяжких інфекцій, спричинених чутливими до препарату грам позитивними бактеріями, особливо Staphylococcus aureus, включаючи також штами, резистентні до метициліну (оксацилін) та інших бета-лактамних антибіотиків (інфекції дихальних шляхів, сечових шляхів, шкіри та м’яких тканин; кісток і суглобів; сепсис; перитоніт; ендокардити); інфекції, спричинені ентерококами.

Лікування тяжких інфекцій, спричинених грам позитивними мікро організмами в осіб з алергічними реакціями на бета-лактамні антибіотики.

Профілактика інфекцій, спричинених грам позитивними мікро організмами: у стоматології; при маніпуляціях/оперативних втручаннях на серці та магістральних судинах, на верхніх дихальних шляхах, урологічних, гінекологічних або втручаннях на травному каналі, а також для інтраперитонеального введення у пацієнтів з хронічним амбулаторним перитонеальним діалізом.

Протипоказання. Гіпер чутливість до глікопептидних антибіотиків; вагітність та період годування груддю; період новонародженості.

Спосіб застосування та дози. Тейкопланін вводять парентерально: внутрішньо венно – болюсно (шляхом швидкої (3–5 хв) ін’єкції) або інфузійно (30 хв), або внутрішньом’язово, або внутрішньоперитонеально.

Дозування для дорослих із нормальною функцією нирок. Дозу Нортейку призначають залежно від тяжкості захворювання: 400 мг внутрішньо венно разово – в перший день, надалі – 400 мг або 200 мг внутрішньо венно або внутрішньом’язово 1 раз на добу. При тяжких інфекціях призначають вищі дози внутрішньо венно. Пацієнтам із масою тіла більше ніж 85 кг препарат призначають у дозі 400 мг 1 раз на добу.

При тяжких інфекціях (сепсис, ендокардит, інфекції кісток і суглобів, тяжкі пневмонії, складні інфекції) тейкопланін призначають у початковій дозі 6 мг/кг (до 400 мг) двічі на добу протягом 1–4 днів із подальшим переходом на підтримуючу добову дозу – 6 мг/кг (до 400 мг) – внутрішньо венно або внутрішньом’язово. Максимальна добова доза – 800 мг (по 400 мг двічі на добу).

Для отримання максимального бактерицидного ефекту Нортейк потрібно комбінувати з іншими бактерицидними препаратами.

Загальна тривалість лікування залежить від типу, тяжкості інфекції та індивідуальних особливостей організму пацієнта. У разі ендокардиту або остеомієліту Нортейк застосовують не менше 3 тижнів.

Для профілактики ендокардиту у дорослих при стоматологічних операціях: 400 мг тейкопланіну вводять внутрішньо венно під час анестезії. Пацієнтам із клапанними вадами серця після їх протезування необхідно призначати Нортейк у комбінації з аміноглікозидами.

Дозування для дорослих і пацієнтів літнього віку з нирковою недостатністю. Протягом перших трьох діб застосовують вищевказані терапевтичні схеми лікування.

Починаючи з четвертого дня лікування доза препарату повинна підтримувати концентрацію тейкопланіну в сироватці крові на рівні 10 мг/л, тобто дозу препарату, починаючи з четвертого дня, потрібно коригувати наступним чином:

- при середньому ступені ниркової недостатності (кліренс креатині ну 40–60 мл/хв): доза Нортейку має бути зменшена вдвічі (застосовують початкову разову дозу 1 раз на два дні або половину початкової дози кожний день);

- при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатині ну менше ніж 40 мл/хв) і для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі: добова доза Нортейку має бути зменшена втричі (призначається 1/3 початкової дози кожного дня або разова початкова доза 1 раз на три дні).

Пацієнти з кліренсом креатині ну менше ніж 20 мл/хв можуть застосовувати Нортейк лише у тому разі, коли клініка має гарантовані умови для підтримування його сироваткової концентрації, оскільки тейкопланін не можна видалити з кровотоку гемодіалізом.

Внутрішньоперитонеальне введення: дорослим пацієнтам з нирковою недостатністю та вторинним перитонітом при амбулаторному перитонеальному діалізі призначають додатково 20 мг тейкопланіну на 1 л діалізної рідини; за наявності пропасниці показане попереднє внутрішньо венне введення 200 мг препарату.

Визначення концентрації тейкопланіну в сироватці крові допомагає визначенню оптимальних терапевтичних доз. Для уточнення дозування використовують мікробіологічний метод і рідинну хроматографію під високим тиском. Дозволяється продовжувати лікування довше 7 днів, забезпечуючи половину ендоперитонеальної дози протягом другої доби (20 мг/л кожної діалізної упаковки) та знижуючи на ¼ початковий рівень протягом третього тижня (20 мг/л нічної упаковки). Нортейк є стійким у розчині для перитонеального діалізу (1,36 % або 3,69 % декстрози) протягом 24 годин при температурі +4 °С. Розчин не можна застосовувати через 24 години після його приготування.

Діти віком від 2 місяців до 16 років з нормальною функцією нирок. Доза та тривалість лікування залежать від типу та тяжкості інфекції. Лікування більшості інфекцій, спричинених грам позитивними збудниками, починають із дози 10 мг/кг кожні 12 годин (перші три ін’єкції), потім продовжують дозами 6 мг/кг на добу внутрішньо венно або внутрішньом’язово. Більші дози призначають при тяжчих інфекціях або хворим із нейтропенією (10 мг/кг кожні 12 годин (перші три ін’єкції) з подальшим застосуванням 10 мг/кг 1 раз на добу).

Немовлята віком від 1 до 2 місяців: початкова разова доза становить 16 мг/кг внутрішньо венно 1 раз на добу в перший день, у подальшому – 8 мг/кг 1 раз на добу внутрішньо венною інфузією протягом 30 хв.

Спосіб приготування розчину: видалити повністю вміст ампули з розчинником шприцем і повільно ввести у флакон з діючою речовиною. Обережно качати флакон між долонями, доки порошок повністю не розчиниться. Необхідно уникати утворення бульбашок! Якщо виникне піна, слід залишити флакон у вертикальному положенні доти, доки піна не зникне. Отриманий таким чином готовий ізотонічний (рН 7,5) розчин можна зберігати не більше 48 годин при кімнатній температурі та 7 діб при температурі 4 °С.

Готовий розчин можна вводити ін’єкційно або розводити:

- 0,9 % розчином натрію хлориду, розчином на основі лактату натрію (Рінгер-лактату, Гартмана). Після розведення у таких розчинах препарат можна зберігати не більше 24 годин при кімнатній температурі або 7 діб при температурі 4 °С;

- 5 % розчином глюкози;

- розчином 0,18 % натрію хлориду та 4 % глюкози (приготовлений таким чином розчин може зберігатися протягом 24 годин);

- розчином для перитонеального діалізу – 1,36 % або 3,86 % глюкози (приготовлений таким чином розчин може зберігатися протягом 24 годин при температурі 4 °С). Тейкопланін зберігає свою стабільність протягом 48 годин при температурі 37 °С у складі розчинів для перитонеального діалізу, які містять інсулін або гепарин.

Побічні реакції.

- Місцеві реакції: почервоніння, біль у місці введення, тромбофлебіти, підшкірні абсцеси;

- алергічні реакції: висипи на шкірі, свербіж, пропасниця, кропив’янка, бронхоспазм, анафілактичні реакції, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, включаючи синдром Стівенса-Джонсона;

- травний тракт: нудота, блювання, діарея;

- система крові: еозинофілі я, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцит опенія, можливий оборотний агранулоцит оз;

- печінка та нирки: підвищення активності ферментів (трансамінази та/або лужної фосфатази), транзиторне підвищення сироваткового креатині ну, гостра ниркова недостатність;

- центральна нервова система: запаморочення, головний біль;

- орган слуху: втрата слуху, шум у вухах, вестибулярні розлади;

- інші: астенія, набряки, дискомфорт у грудній клітці, тахікардія.

Передозування. Був зафіксований випадок помилкового введення дози 100 мг/кг педіатричному пацієнту. Незважаючи на перевищення концентрації препарату в плазмі крові, не спостерігалося ніяких негативних реакцій або відхилень лабораторних показників.

Нортейк не видаляється з циркулюючої крові гемодіалізом. При передозуванні призначають симптоматичну терапію.

Застосування в період вагітності або годування груддю. Нортейк протипоказаний при вагітності. На час лікування препаратом годування груддю припиняють.

Діти. Препарат протипоказаний у період новонародженості.

Особливості застосування. Рекомендується проводити моніторинг сироваткової концентрації тейкопланіну та перевірку слуху в пацієнтів із нирковою недостатністю, гіпоакузією та при тривалому застосуванні препарату, при одночасному застосуванні нейротоксичних або нефротоксичних препаратів. Нортейк з обережністю призначають пацієнтам з алергією на ванкоміцин.

При тривалому застосуванні тейкопланіну рекомендується регулярно контролю вати стан периферичної крові, функціональну активність нирок та печінки.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні авто транспортом або працювати з іншими механізмами. Дослідження з вивчення впливу препарату Нортейк на здатність керувати автомобілем або працювати з рухомими механізмами не проводилися, але пацієнту слід буди обережними у зв’язку з можливістю розвитку побічних реакцій з боку центральної нервової системи.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Тейкопланін фармацевтично не сумісний з аміноглікозидами, гепарином. Аміноглікозиди, цефалоспорини, полі міксин В, колістин, амфотерицин, циклоспорин, цисплатин, фуросемід, етакринова кислота посилюють нефро- і ото токсичну дію.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тейкопланін є глікопептидним антибіотиком системної дії, продуктом ферментації Acinoplanes teichomyceticus, який має бактерицидну активність проти аеробних та анаеробних грам позитивних бактерій. Тейкопланін інгібує ріст чутливих мікро організмів за рахунок втручання в біосинтез мембран клітин у місцях, відмінних від місць дії бета-лактамних антибіотиків.

Тести in vitro підтверджують, що тейкопланін є активним проти стафілококів (включаючи резистентні до метициліну та інших бета-лактамних антибіотиків штамів), стрептококів, ентерококів, дифтероїдів і клостридій, включаючи Clostridium difficile.

Тейкопланін чинить синергічну дію з аміноглікозидами щодо ентерококів та стафілококів. In vitro комбінація з рифампіцином, іміпенемом або фторхінолонами виявляє адитивний або синергічний ефект.

Тейкопланін не спричиняє бактеріальної резистентності та перехресної резистентності in vitro з пеніцилінами, цефалоспоринами, макролідами, тетрациклінами, хлорамфеніколом, аміноглікозидами, рифампіцином та іншими класами антибіотиків. Деяка перехресна резистентність ентерококів спостерігалася між тейкопланіном і ванкоміцином.

Нортейк є активним проти таких грам позитивних аеробів: паличкоподібних бактерій, лістерій, родококів/еритрококів, стафілококів – золотистого та не золотистого (у 5-15 %), стрептококів, у тому числі St. pneumoniae; анаеробів: клостридій, пептострептококів, еубактерій, Propionibacterium acnes.

Стійкі до тейкопланіну мікро організми: грам позитивні аероби, такі як актиноміцети, еризипелотрикс, гетеро ферментативні лактобацили, Leuconostoc, Nocardia asteroides, Рediococcus; а також грам негативні аероби, такі як коки; бацили та інші мікро організми: хламідії, мікобактерії, мікоплазми, рикетсії, трепонеми.

Фармакокінетика. Тейкопланін застосовують лише парентерально, оскільки він не всмоктується після перорального прийому. Після внутрішньом’язового введення препарату в разовій дозі 3–6 мг/кг біодоступність становить 90–94 %. Профіль концентрації препарату в сироватці крові після внутрішньо венного введення характеризується двостадійним розподілом зі швидкою та тривалою фазами і становить приблизно 0,3–3 години; період напів виведення – від 70 до 100 годин. Такий тривалий період напів виведення дозволяє застосовувати препарат 1 раз на добу.

Концентрація препарату в сироватці крові через 5 хв після разової внутрішньо венної ін’єкції в дозі 3 або 6 мг/кг у здорових осіб становить відповідно 53,4 та 111,8 мг/л.

Тейкопланін легко проникає в шкіру, міокард, легеневу тканину; плевральну, синовіальну та перитонеальну рідину, кістки та досягає максимальних концентрацій, які порівняні з такими в сироватці крові після внутрішньом’язової ін’єкції. Тейкопланін проникає в лейкоцити та підвищує їх антибактеріальну активність. До цереброспинальної рідини, еритроцитів і жирів тейкопланін практично не надходить.

Приблизно 90–95 % тейкопланіну зв’язується з білками сироватки крові. При парентеральному застосуванні діюча речовина метаболізується лише на 3 % (дотепер не ідентифіковано жодного метаболіту тейкопланіну); приблизно 80 % прийнятої дози виводиться із сечею за 16 діб у незміненому вигляді. У осіб з нормальною функцією нирок тейкопланін практично повністю виводиться у незміненій формі із сечею. При нирковій недостатності засіб виводиться повільніше, спостерігається порушення співвідношення між періодом напів виведення та кліренсом креатині ну. В осіб літнього віку внаслідок погіршення функції нирок тейкопланін виводиться повільніше.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: білий або злегка жовтуватий ліофілізований порошок.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Після розчинення і приготування готового розчину препарат зберігає свою активність протягом 24 годин при температурі +5 °С. Не зберігати розчин у шприці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 200 або 400 мг у флаконі № 1 у комплекті з розчинником по 3,2 мл в ампулах № 1, у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Вінус Ремедіс Лімітед.

Місцезнаходження. 51-52, Індустріальна площа-1, Панчкула-134109 (Харіана), Індія.

Власник реєстраційного посвідчення. АМЕРІКЕН НОРТОН КОРПОРЕЙШН.