Склад:

діюча речовина: ciprofloxacin;

1 таблетка містить ципрофлокса цину 500 мг або 1000 мг;

допоміжні речовини: натрію альгінат, гідроксипропілм етилцелюлоза, натрію гідро карбонат, кросповідон, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк;

оболонка: опадрай 03В 52874.

Лікарська форма. Таблетки пролонгованої дії, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Код АТС J01M A02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Неускладнені та ускладнені інфекції, спричинені збудниками, чутливими до ципрофлокса цину:

– інфекції дихальних шляхів: пневмонії, спричинені Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp., Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus spp., Moraxella catarrhalis, Legionella та стафілококами;

– інфекції середнього вуха та придаткових пазух носа;

– інфекції органів черевної порожнини, бактеріальні інфекції шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, а також перитоніт;

– інфекції нирок і сечовивідних шляхів;

– інфекції органів малого таза (гонорея, аднексит, простатит);

– інфекції шкіри та м'яких тканин;

– інфекції кісток і суглобів.

Протипоказання.

Відома гіпер чутливість до ципрофлокса цину або будь-якого фторхінолону; гіпер чутливість до будь-якого інгредієнта препарату. Одночасна терапія з тизанідином. Період вагітності та годування груддю. Дитячи�� вік до 18 років.

Спосіб застосування та дози.

Препарат приймають після їди, ковтають цілком. Таблетки не слід розрізати, роздавлювати або жувати. Дозу для кожного пацієнта підбирають із врахуванням маси тіла і природи інфекції, чутливості збудника, стану імунної системи пацієнта, а також функції нирок і печінки. Тривалість лікування залежить від тяжкості інфекції та зазвичай становить від 7 до 14 днів. Однак при тяжких і ускладнених інфекціях може знадобитися більш тривала терапія.

* У пацієнтів із кліренсом креатині ну < 30 мл/хв при ускладнених інфекціях сечового тракту та гострому неускладненому пієлонефриті доза становимть 500 мг Цифрану ОD 1 раз на добу.

Якщо відома тільки концентрація креатині ну в сироватці, для оцінки кліренсу креатині ну можна скористатися наступною формулою:

чоловіки: кліренс креатині ну (мл/хв) = маса тіла (кг) × (140 – вік)

72 × креатинін сироватки (мг/дл)

жінки: 0,85 × величина, обчислена для чоловіків.

Ніяке регулювання дози ципрофлокса цину не потрібне для пацієнтів зі стабільним хронічним цирозом. Однак фармакокінетика ципрофлокса цину в пацієнтів із гострою печінковою недостатністю поки що повністю не з'ясована.

Побічні реакції.

Частота ³ 1 % < 10 %

Органи шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея.

Шкіра: висип.

Частота ³ 0,1 % < 1 %

Організм у цілому: біль у животі, кандидоз, астенія.

Органи шлунково-кишкового тракту: збільшення рівня печінкових трансаміназ: АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, блювання, диспепсія, аномальні значення тестів на функцію печінки, анорексія (відсутність апетиту), метеоризм, білірубінемія.

Система кровотворення: еозинофілі я, лейкопенія.

Сечовидільна система: збільшення рівня креатині ну, збільшення рівня азоту сечовини.

Кістково-м’язова система: артралгія (біль у суглобах).

Нервова система: запаморочення, головний біль, розлади сну, ажитація, сплутаність свідомості.

Шкіра: свербіж, макуло-папульозний висип, кропив’янка.

Органи чуття: порушення смаку.

Частота ³ 0,01 % < 0,1 %

Організм у цілому: біль, біль у кінцівках, біль у спині, біль у грудях.

Серцево-судинна система: тахікардія, мігрень, синкопе (непритомність), вазодилятація (приплив крові), гіпотензія.

Органи шлунково-кишкового тракту: кандидоз (оральний), жовтуха, холестатична жовтуха, псевдомембранозний коліт.

Система крові і лімфатична система: анемія, лейкопенія (гранулоцит опенія), лейкоцитоз, змінені значення рівня протромбіну, тромбоцит опенія, тромбоцитемія (тромбоцит оз).

Гіпер чутливість: алергічна реакція, лікарська пропасниця, анафілактична реакція.

Порушення метаболізму: набряк (периферичний, васкулярний, лицьовий), гіперглікемія.

Кістково-м’язова система: міалгія (м’язовий біль), набряк суглобів.

Нервова система: мігрень, галюцинації, пітливість, парестезія (периферична паралгезія), неспокій (страх, тривога), порушення сну (кошмарні сновидіння), судоми, гіперстезія, депресія, тремор.

Дихальна система: диспное, набряк гортані.

Шкіра: реакція фото чутливості.

Органи чуття: шум у вухах, тимчасова глухота (особливо при високій частоті звуку), порушення зору (візуальні аномалії), диплопія, хроматопсія, втрата смакових відчуттів (порушення смаку).

Сечостатева система: гостра ниркова недостатність, порушення функції нирок, вагінальний кандидоз, гематурія, кристалурія, інтерстиціальний нефрит.

Частота < 0,01 %

Серцево-судинна система: васкуліт.

Органи шлунково-кишкового тракту: кандидоз, некроз печінки (дуже рідко - прогресуючий до печінкової недостатності, що загрожує життю), псевдомембранозний коліт з можливим летальним кінцем, панкреатит, гепатит.

Система крові і лімфатична система: гемолітична анемія, петехія, агранулоцит оз, панцитопенія (із загрозою для життя), пригнічення функції кісткового мозку (із загрозою для життя).

Гіпер чутливість: шок (анафілактичний, із загрозою для життя), шкірний висип, реакція, подібна до сироваткової хвороби.

Порушення метаболізму: збільшена активність амілази, збільшена активність ліпази.

Кістково-м’язова система: міастенія, тендиніт (переважно тендиніт ахілових сухожиль), частковий або повний розрив сухожиль (переважно ахілових сухожиль).

Нервова система: сильні судоми великих м’язів, нестійка хода, психоз, інтракраніальна (внутрішньо черепна) гіпертензія, атаксія, гіперстезія, сіпання.

Шкіра: петехія, мультиформна еритема, вузлова еритема, синдром Стівенса-Джонсона, епідермальний некроз (синдром Лаєлла), стійкий висип.

Органи чуття: паросмія (порушення нюху), втрата нюху (зазвичай оборотна при відміні препарату).

Передозування.

Симптоми: оборотна ниркова недостатність.

Лікування: промити шлунок, викликати блювання; за пацієнтом необхідно ретельно стежити та проводити підтримуюче лікування, включаючи моніторинг функції нирок і введення антацидів, що містять магній, алюміній або кальцій, які можуть зменшити всмоктування ципрофлокса цину; підтримувати адекватний водний режим. Тільки невелика кількість ципрофлокса цину (менше 10 %) видаляється з організму при гемодіалізі або перитонеальному діалізі.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

В період вагітності препарат застосовують тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційни ризик для плода. Ципрофлоксацин екскретується в грудне молоко. Кількість ципрофлокса цину, одержувана немовлям, не відома. Внаслідок можливого розвитку серйозних несприятливих реакцій у дитини під час годування груддю необхідно прийняти рішення щодо припинення годування груддю або припинити прийом препарату з урахуванням важливості цього препарату для здоров’я матері.

Діти.

Безпека та ефективність застосування препарату у дітей відсутні, тому не слід призначати препарат цій віковій групі.

Особливості застосування.

Ципрофлоксацин є інгібітором печінкового ферменту СУР 1А 2. Одночасний прийом ципрофлокса цину та інших препаратів, що метаболізуються, головним чином, цим ферментом, (наприклад, теофілін, метилксантини, тизанідин), призводить до підвищеної концентрації в плазмі препарату, що вводиться одночасно, і може спричинити клінічно значущі фармакодинамічні побічні ефекти.

Судоми, підвищений внутрішньо черепний тиск та токсичний психоз зафіксовано у пацієнтів, які приймали хінолони, включаючи ципрофлоксацин. Ципрофлоксацин може також спричиняти реакції з боку центральної нервової системи, включаючи запаморочення, сплутаність свідомості, тремор, галюцинації, депресію; рідко – суїцид альні думки або дії. Ці реакції можуть відзначатися вже після прийому першої дози. Якщо спостерігаються такі реакції, препарат слід відмінити та вжити відповідних заходів. Як і всі хінолони, ципрофлоксацин з обережністю застосовують у пацієнтів з відомими або підозрюваними розладами центральної нервової системи, які можуть призводити до судом або знижувати судомний поріг (наприклад, тяжкий церебральний атеросклероз, епілепсія), або при наявності інших факторів ризику, які можуть призводити до судом або знижувати судомний поріг (наприклад, лікування деякими препаратами, ниркова дисфункція).

Серйозні реакції і летальний кінець зафіксовано у пацієнтів, які одночасно приймали ципрофлоксацин і теофілін. Ці реакції включали зупинку серця, судороги, епілептичний статус і респіраторну недостатність. Хоча подібні серйозні несприятливі ефекти зафіксовано в пацієнтів, які приймали тільки теофілін, не можна виключати можливість того, що ципрофлоксацин може потенціювати такі реакції. Якщо одночасного застосування цих препаратів не можна уникнути, слід контролю вати рівень теофіліну в сироватці та відповідним чи��ом регулювати дозу.

Тяжкі реакції гіпер чутливості, що характеризуються висипаннями, гарячкою, еозинофілією, жовтяницею та некрозом печінки з можливими летальними наслідками, іноді відмічалися в пацієнтів, які приймали хінолони разом з іншими препаратами, причому після прийому першої дози. Не можна виключити, що ці реакції пов'язані з ципрофлоксацином. Ципрофлоксацин слід відмінити при появі перших висипань на шкірі або при будь-яких інших ознаках гіпер чутливості.

Псевдомембранозний коліт спостерігався при застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи ципрофлоксацин, у широкому діапазоні ступеня тяжкості – від слабкого до такого, що загрожує життю. Тому важливо враховувати цей діагноз у пацієнтів із діареєю після прийому антибактеріальних препаратів. Незначні явища псевдомембранозного коліту звичайно реагують уже на відміну препарату. У середньо тяжких та тяжких випадках слід передбачати лікування водно-електролітних порушень та призначати антибактеріальний препарат, ефективний проти коліту, спричиненого Clostridium difficile. Слід уникати застосування препаратів, які пригнічують перистальтику.

У пацієнтів, які приймали хінолони, у тому числі ципрофлоксацин, рідко спостерігалися випадки сенсорної або сенсорно-моторної полінейропатії, що призводило до парестезій, гіпестезій, дизестезій та слабкості. Ципрофлоксацин слід відмінити при виникненні симптомів невропатії, включаючи біль, печіння, поколювання, оніміння й/або слабкість або інші порушення чутливості.

Розриви сухожиль плеча, кисті, ахілового та інших сухожиль, які вимагали хірургічної репарації або призводили до тривалої втрати працездатності, зафіксовано в пацієнтів, які приймали хінолони, у тому числі ципрофлоксацин. Цей ризик може підвищуватися у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди, особливо в пацієнтів літнього віку. Ципрофлоксацин слід відмінити, якщо відмічається біль, запалення або розрив сухожилля. Пацієнти повинні дотримуватися спокою та утримуватися від фізичного навантаження, доки не буде виключено діагноз тендиніту або розриву сухожилля. Розрив сухожилля може відбутися під час або після лікування хінолонами, включаючи ципрофлоксацин.

Кристалурія, пов’язана з ципрофлоксацином, відзначалася рідко. Слід уникати лужності сечі в пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин. Щоб попередити утворення дуже концентрованої сечі, пацієнти повинні добре гід ратуватися.

Помірно тяжка й тяжка фото токсичність спостерігалася в пацієнтів, які піддавалися впливу прямого сонячного світла в період прийому препаратів класу хінолонів. Необхідно уникати надлишкового сонячного світла. У випадку проявів фото токсичності лікування слід припинити.

При амбулаторному лікуванні пневмоній, спричинених пневмококами, ципрофлоксацин не слід застосовувати як препарат першого вибору.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування тизанідину та ципрофлокса цину протипоказане. Як у випадку деяких інших хінолонів, одночасне застосування ципрофлокса цину з теофіліном може призводити до підвищення концентрації теофіліну в сироватці та пролонгації періоду його напів виведення. Це може підсилити ризик пов’язаних із теофіліном несприятливих реакцій. Якщо не можна уникнути одночасного застосування цих препаратів, слід контролю вати рівень теофіліну в сироватці та вносити відповідні регулювання в дозовий режим.

Деякі хінолони, включаючи ципрофлоксацин, впливають на метаболізм кофеїну. Це може призводити до зниження кліренсу кофеїну та пролонгації періоду його напів виведення із сироватки.

Одночасне застосування будь-якого хінолону, в тому числі ципрофлокса цину, з багатовалентними катіон-утримуючими продуктами, такими як антациди, що містять гідроокис магнію або гідроокис алюмінію, сукральфат, жувальні таблетки диданозину або продуктами, що містять кальцій, залізо або цинк, може істотно знизити його всмоктування, внаслідок чого концентрація в сироватці й сечі буде значно нижче необхідної.

Антагоністи рецептора гістаміну Н₂, очевидно, не виявляють ніякого істотного впливу на біодоступність ципрофлокса цину. Всмоктування таблеток Цифрану ОD може дещо знизитися (20%), якщо їх застосовують разом із омепразолом.

Змінені рівні в сироватці фенітоїну (підвищені або знижені) спостерігалися в пацієнтів, які одночасно приймали ципрофлоксацин.

Одночасне застосування ципрофлокса цину із сульфонілсечовиною рідко призводило до тяжкої гіпоглікемії.

Деякі хінолони, включаючи ципрофлоксацин, асоціювалися з нетривалим підвищенням рівня креатині ну в сироватці у пацієнтів, які одночасно приймали циклоспорин.

Були повідомлення, що хінолони, в тому числі ципрофлоксацин, підсилюють дію перорального антикоагулянту варфарину або його похідних. Коли ці препарати застосовуються одночасно, слід ретельно контролю вати протромбі новий час та передбачати інші тести, пов’язані з коагуляцією. Пробенецид впливає на секрецію ципрофлокса цину нирковими канальцями, внаслідок чого концентрація ципрофлокса цину в сироватці підвищується. Ці обставини слід враховувати, якщо пацієнт приймає обидва препарати одночасно.

Транспорт метотрексату нирковими канальцями може пригнічуватися при одночасному застосуванні ципрофлокса цину, потенційно призводячи до підвищених рівнів метотрексату в плазмі. Це може збільшити ризик токсичних реакцій, що асоціюються з метотрексатом. Пацієнтів, які одержують терапію метотрексатом, слід ретельно контролю вати, якщо їм призначена одночасна терапія ципрофлоксацином.

Метоклопрамід значно прискорює всмоктування перорального ципрофлокса цину, збільшуючи тим самим час до досягнення його максимальної концентрації в плазмі. При цьому будь-якого істотного впливу на біодоступність ципрофлокса цину не спостерігалося.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ципрофлоксацин має активність in vitro проти широкого кола грам негативних та грам позитивних мікро організмів. Бактерицидна дія ципрофлокса цину є результатом пригнічення ферментів топоізомерази II (ДНК-гіраза) та топоізомерази IV, які необхідні для реплікації, транскрипції, репарації та рекомбінації бактеріальної ДНК. Механізм дії фторхінолонів, включаючи ципрофлоксацин, відрізняється від механізму дії пеніциліні в, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів. Тому мікро організми, резистентні до цих класів препаратів, можуть бути чутливими до ципрофлокса цину та інших хінолонів. Між ципрофлоксацином та іншими класами антимікробних препаратів не існує відомої перехресної резистентності. Резистентність in vitro до ципрофлокса цину розвивається повільно. Ципрофлоксацин активний щодо більшості штамів наступних мікро організмів як in vitro, так і при клінічних інфекціях.

Аеробні грам позитивні мікро організми: Enterococcus faecalis (багато штамів помірковано чутливі), Staphylococcus aureus (MSSA), Staphylococcus epidermidis (MSSA), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae (PSSP), Streptococcus pyogenes;

аеробні грам негативні мікро організми: Campylobacter jejuni, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Moraxella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella typhi, Serratia marcescens, Shigella sonnei, Shigella boydii, Shigella dysenteriae, Shigella flexneri.

Ципрофлоксацин також активний in vitro і шляхом застосування сурогатного маркера щодо Bacillus anthracis. Ципрофлоксацин демонструє in vitro мінімальну інгібітор ну концентрацію (МІК) 1 мкг/мл або нижче проти більшості (більше 90 %) штамів наступних мікро організмів:

аеробні грам позитивні мікро організми: Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Streptococcus pneumoniae (PRSP);

аеробні грам негативні мікро організми: Acinetobacter iwoffi,Pasteurella multocida, Aeromonas hydrophila, Salmonella enteritidis, Edwardsiella tarda, Vibrio Cholerae, Enterobacter aerogenes, Vibrio parahaemolyticus, Klebsiella oxytoca, Vibrio vulnificus, Legionella pneumophila, Yersinia enterocolitica.

Більшість штамів Burkholderia cepacia і деякі штами Stenotrophomonas maltophilia є резистентними до ципрофлокса цину, як і більшість анаеробних бактерій, включаючи Bacteroides fragilis та Clostridium difficile.

Фармакокінетика. Таблетки ципрофлокса цину пролонгованої дії створені таким чином, щоб вивільняти лікарську речовину повільніше, ніж традиційні таблетки з негайним вивільненням. Таблетки ципрофлокса цину пролонгованої дії і таблетки ципрофлокса цину негайного вивільнення не є взаємозамінними. Фармакокінетичний профіль таблеток ципрофлокса цину пролонгованої дії 500 мг, прийнятих 1 раз на день, подібний з таким 250 мг таблеток із негайним вивільненням, прийнятих 2 рази на день, з погляду AUC (площа під кривою концентрація-час) протягом 24-годинного періоду. Фармакокінетичний профіль 1000 мг таблеток ципрофлокса цину пролонгованої дії, прийнятих 1 раз на день, подібний з таким 500 мг таблеток з негайним вивільненням, прийнятих 2 рази на день, з погляду AUC протягом 24-годинного періоду. Об’єм розподілу, обчислений для внутрішньо венного ципрофлокса цину, становить близько 2,1 - 2,7 л/кг. Дослідження з пероральним та внутрішньо венним ципрофлоксацином продемонстрували його проникнення в різні тканини. Зв’язування ципрофлокса цину з білками сироватки становить 20 - 40 %. Зафіксовано чотири метаболіти, ідентифікованих у сечі. Ці метаболіти мають антимікробну активність, але менш активні, ніж незмінений ципрофлоксацин. Екскреція зазначених метаболітів відбувається майже повністю за 24 години після прийому препарату. Кінетика елімінації ципрофлокса цину пролонгованої дії подібна до таблеток ципрофлокса цину з негайним вивільненням. Приблизно 35 % перорально введеної дози екскретується із сечею в незміненому вигляді. Екскреція із сечею відбувається майже повністю за 24 години після прийому препарату. Приблизно 20 - 35 % пероральної дози ципрофлокса цину негайного вивільнення відновлюється з фекалій протягом 5 днів після введення препарату. У пацієнтів зі зниженою нирковою функцією період напів виведення ципрофлокса цину пролонгується в незначній мірі.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 500 мг – білі або майже білі, довгастої форми таблетки, вкриті оболонкою, з маркуванням “Cifran OD 500 mg” харчовими чорнилами на одному боці;

таблетки по 1000 мг – білі або майже білі, довгастої форми таблетки, вкриті оболонкою, з маркуванням “Cifran OD 1000 mg” харчовими чорнилами на одному боці.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в захищеному від вологи місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 5 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

“Ранбаксі Лабораторіз Лімітед”.

Місцезнаходження.

Індастріал Ареа 3, Девас – 455001, Індія.

Industrial Area – 3, Dewas – 455001, India.