Коли кашель не потребує ніякого лікування

Кашель є важливим захисним рефлексом організму, спрямованим на очищення дихальних шляхів від слизу, мікробів та сторонніх частинок. Лікування кашлю має бути спрямоване на усунення його причини та полегшення симптомів. Починаючи лікувати кашель, потрібно з'ясувати його тривалість: гострий (до 3 тижнів), підгострий (3-8 тижнів), хронічний (понад 2 місяці поспіль).

Гострий кашель, як правило, розвивається при гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ) та супроводжується іншими катаральними явищами: підвищенням температури, нежиттю, болем у горлі. Він має 2 стадії: сухого та вологого кашлю. Використовувати протикашльові препарати в цьому випадку не потрібно: кашель допомагає швидше позбавитися інфекції, а його стадійність обумовлена ​​фізіологією верхньої слизової дихальних шляхів. Доцільніше зосередитися на санації носа та горла — за правильного підходу кашель зменшиться за кілька днів сам по собі.

Затяжний кашель найчастіше відзначається як залишкове явище після ГРВІ, особливо коли пацієнт раніше завершив лікування. Поява цього симптому не повинна бути приводом для серйозного занепокоєння, проте необхідно повернутися до терапії, що використовується раніше, до повного регресу кашлю.

Хронічний кашель – важлива ознака хронічних захворювань легень. У цьому випадку слід негайно звернутися до лікаря та пройти такі обстеження: аналіз крові, мокротиння (за її наявності), рентгенографію легень. Повноцінна діагностика допоможе встановити діагноз та своєчасно розпочати лікування.

Не менш важливо визначити тип кашлю — сухий чи вологий. Сухий кашель часто виникає при вірусних інфекціях, алергіях або подразненні дихальних шляхів, тоді як вологий супроводжується виділенням мокротиння і може бути ознакою бактеріальної інфекції або загострення хронічних захворювань легень.