Які аналізи на алергію дійсно працюють, а які — марна трата грошей

Гроші на вітер, або Малоінформативні аналізи
Почнемо з тестів, на які пацієнти найчастіше витрачають тисячі гривень, але в результаті отримують лише плутанину.

Загальний імуноглобулін Е (IgE)
Багато хто починає обстеження саме із визначення загального IgE, бо вважає, що якщо цей показник підвищений — у людини точно алергія. Насправді це не так. Загальний IgE відображає лише загальну готовність імунної системи до реакції.

На жаль, він може бути абсолютно нормальним у затятих алергіків (особливо при реакції на пилок чи тварин) і, навпаки, зашкалювати у людей із глистами, хронічними інфекціями чи навіть дерматитами. Сам по собі цей аналіз не розкаже, на що саме реагує організм.

Специфічні імуноглобуліни G (IgG) до продуктів
Це найулюбленіший аналіз «нутриціологів» з соцмереж. Його часто називають тестом на харчову непереносимість. І в результаті зазвічай пацієнт отримує величезний список, де червоним маркером виділено половину його звичного раціону.

Але вироблення IgG до тих чи інших продуктів — це нормальна, здорова реакція нашого імунітету. Вона свідчить про те, що ваш організм просто знайомий із цим продуктом і навчився його перетравлювати. Якщо ви часто їсте гречку чи курятину, IgG до них буде підвищений, і це добре. Виключати ці продукти з раціону на основі такого тесту — прямий шлях до дефіциту вітамінів і розладів харчової поведінки.

Що дійсно працює: золоті стандарти діагностики

Сучасна доказова алергологія використовує методи, які б’ють точно в ціль і допомагають лікарю призначити ефективне лікування (наприклад, АСІТ-терапію).

Шкірні прик-тести (Prick-tests)
Це перевірений часом, швидкий і доступний метод. На шкіру передпліччя наносять краплі розчинів алергенів (пилок, шерсть, пилові кліщі), після чого роблять мікроскопічні безкровні подряпини. Якщо шкіра почервоніла і з’явився невеликий набряк — реакція є.

Серед переваг методу:

• швидкість отримання результату (тестування зазвичай займає 15–20 хвилин);
• висока точність;
• можливість протестувати одразу кілька алергенів;
• відносно невисока вартість.

Проте проводити такі тести повинен лише лікар у спеціалізованому кабінеті. Тимчасовим протипоказанням може стати:

• загострення алергії,
• прийом антигістамінних препаратів,
• сильні висипи на шкірі.

Аналіз крові на специфічні імуноглобуліни

Це один із найточніших і найпоширеніших лабораторних методів діагностики алергії. На відміну від шкірних тестів, його можна здавати навіть у розпал сезону цвітіння і під час прийому ліків проти алергії. Його використовують, коли лікар підозрює алергічну реакцію на конкретний алерген, але провести шкірні проби неможливо або небажано.

На відміну від загального IgE, який лише показує загальну схильність організму до алергічних реакцій, специфічний IgE допомагає визначити, до які саме речовини у людини виробляються алергічні антитіла. Це можуть бути антітела на:

• пилок дерев, трав і бур’янів;
• кліщі домашнього пилу;
• шерсть та епітелій котів і собак;
• цвіль;
• харчові продукти (молоко, яйця, арахіс, риба, пшениця, соя тощо);
• отрута комах;
• латекс;
• деякі лікарські препарати (лише для окремих медикаментів).

Чим вищий рівень специфічного IgE, тим більш імовірною є алергічна сенсибілізація до цього алергену. Але позитивний результат ще не означає, що людина обов’язково має клінічну алергію. Лікар завжди оцінює результати разом із симптомами. Наприклад, аналіз може показати антитіла до пилку берези, але якщо навесні у людини немає нежитю, свербежу очей чи інших проявів, лікування не потрібне.

Саме тому алергологи не рекомендують самостійно здавати аналізи на великі тест-панелі, що сьогодні пропонують багато сучасних лабораторій. Без клінічних показань вони часто виявляють сенсибілізацію до сотень алергенів, які ніколи не викличуть симптомів. Це може призвести до неправильних висновків, необґрунтованих дієт або відмови від продуктів і контактів, які насправді не становлять небезпеки.

Вершина сучасної медицини — молекулярна алергодіагностика (ALEX або ISAC)

Сьогодні в лабораторіях найчастіше пропонують два схожі молекулярні тести: шведський ISAC та австрійський ALEX.

ISAC (скорочення від Immuno Solid-phase Allergen Chip) — це перший у світі комерційний мультиплексний молекулярний тест на алергію. Він працює як сучасний біочип. На крихітній пластині закріплені чисті молекули різних алергенів. Лаборанти наносять на неї краплю вашої крові, а спеціальна система зчитує, до яких саме молекул у вашому організмі є специфічні антитіла IgE. Якщо звичайні тести шукають реакцію на алерген загалом (наприклад, просто на шерсть кота чи на арахіс), то тест ISAC розкладає кожен подразник на найдрібніші складові — окремі білкові молекули.

Це біочип, який дозволяє всього за один аналіз крові перевірити чутливість організму до 112 алергенних молекул із 48 різних джерел (пилок, їжа, шерсть, цвіль, отрута комах тощо).

Його головна перевага — дуже точне визначення справжньої алергії та перехресних реакцій.

Наприклад, він допомагає зрозуміти:

• чи є алергія на арахіс небезпечною;
• чи можна їсти горіхи;
• чи потрібна АСІТ тощо.

ALEX — більш нове покоління молекулярної діагностики. Всього за один аналіз крові він одночасно сканує організм на близько 300 показників: 117 екстрактів алергенів та 178 ізольованих молекул, що покриває 99% усіх відомих науці подразників (пилок, їжа, кліщі, тварини, отрута комах, пліснява та латекс).

На відміну від багатьох інших молекулярних тестів (зокрема ISAC), ALEX автоматично визначає рівень загального імуноглобуліну Е (IgE). Вам не потрібно доплачувати та здавати його окремо — ви отримуєте і загальну картину готовності імунітету до алергії, і точну розкладку по молекулах.

Найбільший головний біль алергіків — коли через пилок берези чи амброзії починає свербіти в роті від свіжого яблука, селери чи кавуна. І ISAC, і ALEX бачать подібні білки у зовсім різних продуктах. Вони чітко підкажуть лікарю: у вас не десять різних алергій, а всього одна реакція на конкретну молекулу, яка є і в пилку, і у фрукті.

До всього, тести визначають, на який саме білок у продукті реагує людина — «слабкий» (термолабільний) чи «агресивний» (термостабільний). Якщо у вас реакція на слабкий білок яблука чи фундука — при нагріванні він руйнується. Вам можна їсти яблучні пироги чи запечені десерти. Якщо ж білок агресивний — небезпека залишається навіть після варіння чи смаження, і є ризик системної реакції (набряк Квінке чи анафілаксія).

Одна суттєва перевага ALEX — автоматична нейтралізація так званих CCD (Cross-reactive Carbohydrate Determinants) — вуглеводних структур, які містяться в пилку, рослинах, комахах та багатьох продуктах. Іноді через них аналіз показує десятки позитивних результатів, хоча справжньої алергії немає. ALEX використовує спеціальний інгібітор CCD, який значно зменшує ризик хибнопозитивних результатів. ISAC такої технології не має.

Головний недолік молекулярних тестів — їхня висока вартість.

Що ж вибрати?

Універсального аналізу, який можна порадити всім, немає. Найбільш достовірними залишаються шкірні прик-тести, аналізи на специфічні IgE та сучасна молекулярна діагностика, якщо вона показана. Але правильна діагностика завжди починається не зі зверненя в лабораторію.

Оптимальний алгоритм дій виглядає так:

1. Консультація алерголога.
2. Аналіз симптомів і можливих причин.
3. За потреби — шкірні прик-тести або визначення специфічних IgE.
4. У складних випадках — молекулярна алергодіагностика.
5. Підбір лікування або алерген-специфічної імунотерапії.

Не призначайте собі аналізи самостійно за порадами з інтернету, бо так ви можете не вирішити свою проблему, а лише втратите гроші та нерви.