Голод – це природне відчуття людського організму, яке сигналізує про потребу в їжі для поповнення запасу енергії. Однак голод одразу чи менше ніж за 2-3 години після їди – ознака неправильного харчування, нестачі білка, клітковини або складних вуглеводів. Крім цього, існує ще ряд причин, які й викликають постійний голод, який, до речі, не сплутати з підвищеним апетитом. Все тому, що дане порушення не зникає після їжі, навіть якщо порція буде набагато більшою.
Основні причини поліфагії (неконтрольованого голоду):
Відсутність повноцінного сну. Недосипання знижує рівень лептину – гормону, що дає відчуття ситості, і підвищує рівень греліну, який посилює апетит.
Велика кількість рафінованих вуглеводів у раціоні. Страви з білим рисом, макаронами та картоплею без інших продуктів, що містять корисні жири і білок, – це швидкі вуглеводи, які не дають необхідної енергії. Тістечка та солодощі записуємо до цієї ж категорії.
Недостатня кількість води. Зневоднення часто плутають із голодом, що може призводити до переїдання. Існує навіть китайський метод – пити склянку теплої, а іноді навіть гарячої води. Це не тільки допомагає у боротьбі з неконтрольованим голодом, а й запускає процес травлення. Пити радять після пробудження та перед їжею.
Ви занадто швидко їсте. Дослідження показують, що повільне поїдання та ретельне пережовування збільшують ситість і знижують голод. Це пов’язано з більшою кількістю часу для вироблення гормонів, що знижують апетит.
Тривалий стрес. При короткочасному стресі організм придушує голод адреналіном, проте при хронічному стресі виробляється велика кількість кортизолу, який викликає бажання їсти все підряд, особливо солодке, а це, нагадаю, швидкі вуглеводи, які мають короткотривалий ефект насичення.
Низький рівень цукру в крові. Гіпоглікемія – ще одна поширена причина постійного голоду. Коли в організмі недостатньо глюкози, це може викликати потребу в частому споживанні їжі.
Діабет. Глюкоза не може потрапити з крові в клітини без інсуліну. Клітини голодують, незважаючи на високий рівень цукру в крові, і посилають у мозок сигнали про потребу в їжі.
Проблеми з щитовидною залозою, які викликають гормональний дисбаланс, що й призводить до полігафії.
Прийом певних препаратів. Гормональні препарати, які використовуються в лікуванні деяких захворювань, можуть спричиняти постійне почуття голоду. Деякі антидепресанти можуть впливати на нейромедіатори в мозку, що може змінювати апетит. Препарати, які використовуються для лікування захворювань шлунку або кишківника впливають на швидкість перетравлення їжі та апетит. Така сама історія із певними протиревматичними препаратами.
У підсумку, причинами неконтрольованого голоду можуть бути різні фактори, тому найкращим вирішенням цієї проблеми буде звернення до лікаря дієтолога. Загалом, консультація з лікарем – важливий етап в боротьбі з постійним відчуттям голоду. Це допоможе зрозуміти причини цього стану і надати індивідуальні рекомендації та стратегії для досягнення здорового режиму харчування та контролю апетиту. Здорове харчування – це індивідуальний процес, і план треба пристосовувати до своїх потреб і можливостей.
Окрім збалансованого харчування, регулярного прийому їжі та вживання достатньої кількості води, – важливо пам’ятати про якість сну, контроль стресу та фізичну активність, бо вона знижує рівень греліну (гормон, який стимулює апетит) та збільшує рівень лептину (гормон, що допомагає контролювати апетит), і звичайно пришвидшує метаболізм.