Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Граноцит
Шугаї – Авентіс, Франція
Інструкція
Загальна характеристика:
міжнародна назва: ленограстім;
основні фізико-хімічні властивості: ліофілізований порошок або маса білого кольору;
склад: 1 флакон містить 33,6 млн міжнародних одиниць (МО) або
263 мкг ленограстіму;
допоміжні речовини: манітол, L-аргінін, L-фенілаланін, L-метіонін,
полісорбат 20, кислота хлористоводнева.
Розчинник препарату: вода для ін`єкцій - до 1 мл (склад на одну ампулу).
Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін`єкцій (підшкірних ін`єкцій або внутрішньо венних інфузій).
Фармакотерапевтична група. Колонієстимулюючі фактори. Код АТС L03A A10.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Ленограстім належить до групи цитокінів – біологічно активних протеїнів, які регулюють ріст і диференціацію клітин. Ленограстім – рекомбінантний глікопротеїд (rHuG - CSF), еквівалент людського гранулоцитарного колонієстимулюючого чинника, отриманого з культури клітин CHU-2 людини. Ленограстім є високо очищеним рекомбінантним протеїном, що складається із 174 амін окислот і гліколізований в ділянці TR 133. Він належить до групи цитокінів, які чинять стимулюючий вплив на клітини-попередники лейкопоезу. Ленограстім викликає значне збільшення кількості нейтрофілів у периферичній крові. Збільшення рівня нейтрофілів є дозозалежним у діапазоні доз від 1мкг/кг/добу до 10 мкг/кг/добу. Повторне введення препарату в рекомендованих дозах посилює цей ефект. Нейтрофіли, які утворюються під впливом ленограстіму, мають нормальні фагоцитуючі властивості і хемотаксис.
Використання Граноциту® 34 як самостійного засобу, так і після хіміотерапії призводить до мобілізації в периферичну кров ауто логічних стовбурових клітин-попередників (АСКП), які можуть бути зібрані і введені пацієнту після хіміотерапії як замінюю чий або доповнюю чий пересадку кісткового мозку засіб.
Реінфузовані АСКП, одержані після мобілізації Граноцитом®34, відновлюють гемопоез і скорочують період приживлення трансплантанта порівняно з таким при ауто логічній трансплантації кісткового мозку. Застосування Граноциту® 34 для лікування пацієнтів, яким проводиться трансплантація кісткового мозку або цитотоксична хіміотерапія, призводить до значного зменшення тривалості нейтропенії і пов`язаних з нею ускладнень.
Фармакокінетика. Фармакокінетика ленограстіму – дозо - та часозалежна. При повторному введенні (внутрішньо венно або підшкірно) максимальна концентрація (у момент закінчення внутрішньо венної інфузії або після підшкірного введення) у плазмі прямо пропорційна введеній дозі. У рекомендованих дозах біодоступність препарату становить 30%. Об`єм розподілу дорівнює приблизно 1 л/кг маси тіла. Період напів виведення становить 3-4 години, а при досягненні рівноважної концентрації в плазмі при повторних внутрішньо венних введеннях він скорочується до 1-1,5 години. Із сечею виводиться лише незначна кількість препарату в незміненому вигляді (менше 1%); вважається, що в організмі ленограстим розкладається до пептидів.
Показання для застосування. Граноцит® 34 використовують:
– для зменшення нейтропенії і пов`язаних з нею ускладнень у хворих з не мієлоїдними новоутвореннями, при трансплантації ауто логічного або алло генного кісткового мозку;
– для зменшення тривалості нейтропенії і пов`язаних з нею ускладнень у хворих з не мієлоїдними новоутвореннями, які лікуються за допомогою різноманітних цитотоксичних схем хіміотерапії, що спричинюють значне збільшення частоти фебрильної нейтропенії;
– для мобілізації в периферичну кров ауто логічних стовбурових клітин-попередників (АСКП).
Спосіб застосування та дози. З метою зменшення вираженої нейтропенії і пов`язаних з нею ускладнень у хворих ( з не мієлоїдними новоутвореннями), які лікуються за допомогою різноманітних цитотоксичних схем хіміотерапії, рекомендована доза Граноциту® 34 становить 150 мкг (19 200 000 МО) /м2 поверхні тіла на добу, що еквівалентно 5 мкг (640 000 МО)/кг/добу.
Максимальна доза препарату становить 40 мкг/кг/добу.
Граноцит® 34 застосовують наступного дня після закінчення курсу хіміотерапії і вводять препарат підшкірно, 1 раз на добу, щоденно аж до досягнення стабільного показника нормальної кількості нейтрофілів у периферичній крові. Тривалість безперервного застосування препарату (у режимі 1 раз на добу, щоденно) не повинна перевищувати 28 днів.
Для приготування ін`єкційного розчину вміст флакона з Граноцитом® 34 асептично розчиняють водою для ін`єкцій з ампули з розчинником, яка додається до препарату, обережно струшують флакон протягом 5 секунд і, пересвідчившись, що розчин є прозорим і не містить жодних включень, вводять підшкірно в дозі, призначеній лікарем.
При трансплантації ауто логічного або алло генного кісткового мозку Граноцит® 34 застосовують наступного після процедури дня. Вводять його в дозі 150 мкг (19 200 000 МО) /м2/добу або 5 мкг (640 000 МО)/кг/добу внутрішньо венно протягом 30 хвилин, щоденно аж до досягнення стабільного показника нормальної кількості нейтрофілів у периферичній крові.
Для приготування розчину для внутрішньо венної інфузії вміст флакону з Граноцитом® 34 асептично розчиняють спочатку водою для ін`єкцій з ампули з розчинником, яка додається до препарату, а потім одержаний розчин вводять у флакон зі 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду.
В усіх випадках внутрішньо венного введення Граноциту® 34 вміст 1 флакона слід розводити в об`ємі не більшому, ніж 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду.
Для мобілізації в периферичну кров ауто логічних стовбурових клітин-попередників (АСКП) Граноцит® 34 слід вводити після завершення хіміотерапії, щоденно, в рекомендованій дозі 150 мкг (19 200 000 МО) /м2/добу або 5 мкг (640 000 МО)/кг/добу шляхом підшкірної ін`єкції, починаючи з наступного дня після завершення хіміотерапії і до досягнення стабільного показника нормальної кількості нейтрофілів у периферичній крові.
Лейкаферез слід проводити у час, коли вже спостерігається збільшення кількості лейкоцитів або після визначення рівня CD34+-клітин загальновизнаним методом. Для пацієнтів, у яких не проводилась тривала хіміотерапія, часто достатньо одного сеансу лейкаферезу для досягнення прийнятного мінімуму, а саме: > 2,0х 106 CD34+- кл/ кг.
Для мобілізації в периферичну кров ауто логічних стовбурових клітин- попередників (АСКП) за допомогою введення лише Граноциту® 34 препарат слід вводити щоденно, в рекомендованій дозі 10 мкг ( 1 280 000 млн МО) /кг/добу шляхом підшкірної ін`єкції 1 раз на добу, протягом 4 - 6 днів. Лейкаферез слід проводити між 5-м і 7-м днем від початку введення Граноциту® 34. Для пацієнтів, у яких не проводилась тривала хіміотерапія, часто достатньо одного сеансу лейкаферезу для досягнення прийнятного мінімуму, а саме: > 2,0х 106 CD34+- кл/ кг.
Для здорових донорів застосовують дозу 10 мкг/ кг/добу шляхом підшкірної ін`єкції 1 раз на добу, протягом 5-6 днів, що дозволяє досягти мобілізації
> 3,0х 106 CD34+- кл/ кг у 83% донорів при однократному лейкаферезі і у 97% донорів – при двократному лейкаферезі.
Вибір методу мобілізації.
Клінічні дослідження, проведені в межах однорідної популяції пацієнтів, показали, що мобілізація АСКП була ефективнішою за умови застосування Граноциту® 34 після хіміотерапії, ніж при застосуванні лише Граноциту® 34. Проте вибір методу мобілізації слід обговорювати з урахуванням усієї мети лікування і для кожного пацієнта індивідуально.
Попереднє застосування цитотоксичних препаратів.
У пацієнтів, яким проводилась тривала мієлосупресивна терапія, можливо, не буде досягнуто достатнього рівня мобілізації АСКП з прийнятним мінімумом клітин (> 2,0х 106 CD34+- кл/ кг) і адекватною гематологічною ре конституцією. У лікувальному плані для пацієнта слід заздалегідь визначити програму трансплантації АСКП і особливу увагу приділити кількості АСКП, мобілізованих перед проведенням високодозної хіміотерапії. Якщо ця кількість є незначною, слід відмовитись від планованої трансплантаціїї АСКП і застосувати іншу форму лікування.
Визначення кількості мобілізованих АСКП.
Особливу увагу слід звернути на метод підрахунку мобілізованих АСКП, оскільки одержані в різних лабораторіях результати цитофлоуметричного аналізу кількості CD34+- клітин відрізняються. Рекомендований мінімум
(> 2,0х 106 CD34+- кл/ кг) базується на опублікованому досвіді досягнення адекватної гематологічної ре конституції.
Лікування Граноцитом® 34 слід проводити лише в умовах гематологічного центру і/або за участю досвідченого онколога/гематолога.
Побічна дія. • При трансплантації кісткового мозку: зниження середнього рівня тромбоцитів, інфекція/запальний процес порожнини рота, підвищення температури тіла, діарея, висипання, біль у ділянці живота, блювання, алопеція, сепсис та інфекція.
• При нейтропенії, спричиненій проведенням хіміотерапії: алопеція, нудота, блювання, підвищення температури тіла, головний біль. Зазначені симптоми були подібними до тих, що спостерігались у пацієнтів з онкопатологією, які приймали хіміотерапію.
У пацієнтів, які приймали Граноцит® 34, було відмічено незначне збільшення таких симптомів, як біль у кістках і локальні реакції у ділянці ін’єкції.
•При мобілізації АСПК: головний біль, біль у кістках, біль у спині, астенія, біль у животі, больовий синдром різної локалізації. Ризик виникнення больового синдрому підвищувався у пацієнтів з високими рівнями лейкоцитів, особливо коли він становив ≥ 50 х 109/л. Лейкоцитоз ≥ 50 х 109/л спостерігався у 24% донорів, а пов’язана з проведенням аферезу тромбоцит опенія (тромбоцитів < 100 х 109/л) – у 42%.
Спостерігалось транзиторне підвищення АсАТ і/або АлАТ, лужної фосфатази.
• Інші небажані ефекти.
Порушення з боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції, включаючи поодинокі випадки анафілактичного шоку.
Порушення з боку легень: зрідка відмічались легеневі інфільтрати; в деяких випадках – з розвитком дихальної недостатності та респіраторного дистрес-синдрому дорослих, який може бути фатальним.
Порушення з боку шкіри та підшкірної жирової клітковини: дуже рідко – шкірний васкуліт.
Були відмічені поодинокі випадки синдрому Sweet, вузлової еритеми та гангренозної піодермії. Ці випадки були переважно описані в пацієнтів з гематологічними злоякісними новоутвореннями – станами, які, як відомо, пов’язані з нейтрофільним дерматозом, але також у випадках нейтропенії, не пов’язаної зі злоякісними новоутвореннями.
Були також відмічені виняткові випадки синдрому Лайєлла.
Лабораторні показники: випадки транзиторного підвищення рівня ЛДГ відмічались дуже часто. Звичайно під час лікування ленограстімом спостерігались випадки підвищення АсАТ, АлАТ і/або лужної фосфатази. У більшості випадків функціональні порушення з боку печінки проходили після відміни ленограстіму.
Селезінка: відмічено декілька випадків спленомегалії та поодинокі випадки розриву селезінки як у здорових донорів, так і у пацієнтів, які отримували G-CSF.
Протипоказання. Граноцит® 34 не слід використовувати : 1) для лікування пацієнтів з підвищеною чутливістю до ленограстиму або до будь-якого іншого компонента препарату; 2) при мієлоїдних новоутвореннях; 3) одночасно з проведенням цитотоксичної хіміотерапії (перше введення Граноциту® 34 дозволяється не раніше, ніж через 24 години після останнього введення протипухлинного засобу). 4) Граноцит® 34 не слід використовувати з метою інтенсифікації хіміотерапії, тобто не дозволяється збільшення доз протипухлинних засобів і скорочення періодів між їх введеннями відносно встановлених (рекомендованих) режимів.
Завжди слід пам`ятати: застосування Граноциту® 34 дозволяє зменшити явища лише мієлотоксичності, тоді як інші прояви токсичності, що можуть спостерігатися внаслідок застосування хіміотерапії (анемія, тромбоцит опенія, кардіо токсичність та ін.), лишаються незмінними.
Передозування. При введенні препарату пацієнтам у дозі до 40 мкг/кг/добу окрім болю у м`язах і кістках будь-яких побічних токсичних ефектів не виникало. Терапія – симптоматична.
Особливості застосування. Слід дотримуватись обережності при призначенні препарату хворим з мієлодиспластичним синдромом і при всіх передпухлинних станах мієлоїдного кровотворення.
При лікуванні Граноцитом® 34 слід систематично контролю вати картину периферичної крові з підрахунком кількості лейкоцитів і тромбоцитів. Якщо кількість лейкоцитів перевищить рівень 50,0х 109/л, застосування Граноциту® 34 слід негайно припинити. Однак при використанні Граноциту® 34 з метою мобілізації АСКП показник, при якому слід припинити застосування препарату, становить 70,0х 109/л і більше.
Розпочинати лікування Граноцитом® 34 слід не раніше, ніж через 24 години після останнього введення протипухлинного засобу.
Ефективність і безпека застосування Граноциту® 34 у хворих з тяжкою нирковою або печінковою недостатністю не встановлені.
У пацієнтів зі значно зниженим рівнем клітин-попередників мієлоїдного ряду (наприклад унаслідок попередньої інтенсивної променевої терапії або хіміотерапії) реакція нейтрофілів є інколи зниженою і безпека використання Граноциту® 34 не встановлена.
Було відмічено декілька випадків спленомегалії та поодинокі випадки розриву селезінки як у здорових донорів, так і у пацієнтів після застосування факторів стимуляції колонії гранулоцитів (G-CSFs). Унаслідок цього слід уважно контролю вати розміри селезінки (наприклад за допомогою клінічних методів дослідження та УЗД). Слід розглянути можливість діагнозу розриву селезінки, коли повідомляють про біль у лівій верхній частині живота або про біль у ділянці верхівки плеча.
Безпека застосування Граноциту® 34 при лікуванні вагітних не встановлена, тому слід зважувати і співвідношу вати можливий ризик для плоду і очікувану терапевтичну користь препарату для вагітної.
Жінкам, які годують груддю, призначення Граноциту® 34 не рекомендовано, оскільки невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко.
У дітей, яким проводилась трансплантація кісткового мозку, безпека і ефективність застосування Граноциту® 34 доведені для пацієнтів старше 2 років.
У здорових донорів не слід проводити аферез, якщо рівень тромбоцитів становить менше 75,0 х 109/л.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Безпека використання Граноциту® 34 при застосуванні протипухлинних засобів з кумулятивною або переважно тромбоцитарною токсичністю (наприклад нітрозосечовина, мітоміцин) не встановлена. Введення Граноциту® 34 може навіть посилити токсичність цих препаратів, особливо щодо тромбоцитарного паростка системи кровотворення.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище +25°С. Не заморожувати. Зберігати в місцях, недоступних для дітей.
Термін придатності – 2 роки.
У розведеному стані препарат зберігає свою стабільність протягом 24 годин при кімнатній температурі.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. Флакони з ліофілізованим порошком, до яких додаються ампули з розчинником (вода для ін`єкцій).
Кількість флаконів в упаковці – 5. Кількість ампул з розчинником – 5.
Зовнішня упаковка – картонна коробка.
Виробник. “Шугаї – Авентіс”, Франція на заводі “Авентіс Фарма Спесіаліте”, Франція за ліцензією “Шугаї Фармасьютікал Ко. Лтд”, Токіо, Японія.
Адреса. 20 Avenue Raymond Aron 92165 Antony Cedex – France.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|