діюча речовина: 1 флакон містить інтерферону альфа-2b людського рекомбінантного 1 млн МО або 3 млн МО, або 5 млн МО, або 6 млн МО, або 9 млн МО, або 18 млн МО;
Лікарська форма. Порошок для розчину для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група. Імуностимулятори. Інтерферони. Інтерферон альфа-2b. Код АТС L03A В05.
Клінічні характеристики.
Показання.
Вірусні захворювання:
гострий гепатит В;
хронічний гепатит В або С при відсутності декомпенсації захворювань печінки;
Онкологічні захворювання:
волосатоклітинний лейкоз;
хронічний мієлолейкоз;
нирково-клітинна карцинома;
шкірна Т-клітинна лімфома (грибоподібний мікоз та синдром Сезарі);
злоякісна меланома.
Протипоказання.
Гіперчутливість до інтерферону альфа або до інших компонентів препарату.
Тяжкі захворювання серця наявні або в анамнезі, наприклад неконтрольована застійна серцева недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, тяжкі порушення серцевого ритму.
Тяжкі порушення функцій печінки або нирок, в т.ч. спричинені метастазами.
Епілепсія та/або порушення функцій центральної нервової системи.
Хронічний гепатит з декомпенсованим цирозом печінки.
Хронічний гепатит у хворих, які отримують або нещодавно отримували терапію імунодепресантами (за винятком короткого курсу кортикостероїдної терапії).
Аутоімунний гепатит або будь-яке аутоімунне захворювання в анамнезі; хворі, які перенесли трансплантації та знаходяться на лікуванні імунодепресантами.
Захворювання щитовидної залози, які неможливо контролювати за допомогою традиційного лікування.
Тяжкі психічні порушення, особливо тяжка депресія, суїцидальні наміри чи спроби самогубства.
Спосіб застосування та дози.
Реальдирон застосовують внутрішньом'язово або підшкірно, розчинивши безпосередньо перед застосуванням вміст флакона в 1 мл води для ін'єкцій. Розчин препарату може бути опалесціюючий. Не можна застосовувати розчин Реальдирону, якщо він мутний або в ньому помітний осад.
Вірусні захворювання
При гострому гепатиті В (легких, середньо тяжких та тяжких формах) Реальдирон вводять по 1 млн МО двічі на добу протягом 5-6 днів, потім дозу знижують до
1 млн МО 1 раз на добу та вводять ще протягом 5 днів. У разі необхідності (після контрольних біохімічних тестів крові з метою оцінки функціонального стану печінки) лікування можна продовжити ще на 2 тижні, протягом яких препарат вводять по 1 млн МО двічі на тиждень. Реальдирон найбільш ефективний на початку жовтяничного періоду до 5-ї доби жовтяниці, у віддалені терміни призначення препарату менш ефективне.
Реальдирон неефективний у початковому періоді печінкової коми та при холестатичному варіанті захворювання.
При хронічному гепатиті В Реальдирон призначають по 3-6 млн МО
тричі на тиждень протягом 24 тижнів. Якщо після введення препарату протягом 12 тижнів не спостерігається клінічного, біохімічного поліпшення та/або зникнення HBeAg, лікування
Реальдироном відміняють.
При хронічному гепатиті С Реальдирон призначають по 3 млн МО тричі на тиждень протягом 24 тижнів. Якщо після введення препарату протягом 4 тижнів не спостерігається
50 % зниження активності АлАТ у плазмі крові, дозу препарату збільшують до 6 млн МО тричі на тиждень. Лікування Реальдироном завершують, якщо після 12 тижнів застосування препарату не спостерігається клінічного, біохімічного покращення.
Онкологічні захворювання
Загальний принцип використання інтерферону при онкологічних захворюваннях полягає в призначенні максимальної дози, яку може переносити хворий протягом достатньо тривалого періоду (місяці, роки). Оскільки інтерферон альфа має цитостатичну дію, підтримуюче лікування Реальдироном потрібно продовжувати і після досягнення об'єктивного ефекту − гематологічної ремісії, регресії вогнища солідної пухлини або стабілізації перебігу хвороби. При волосатоклітинному лейкозі Реальдирон вводять по 3 млн МО щодня. Після досягнення гематологічної ремісії переходять на підтримуючу терапію по 3 млн МО тричі на тиждень.
При хронічному мієлолейкозі застосовують Реальдирон по 9 млн МО щоденно. Після досягнення гематологічної ремісії призначають підтримуючу терапію по 9 млн МО тричі на тиждень.
При нирково-клітинній карциномі вводять Реальдирон по 18 млн МО тричі на тиждень. Об'єктивний ефект (повна або часткова регресія метастазів) проявляється після 8-12 тижнів
лікування Реальдироном або пізніше. При досягненні терапевтичного ефекту стабілізації
хвороби продовжують підтримуюче лікування по 18 млн МО тричі на тиждень.
При шкірній Т-клітинній лімфомі (грибоподібному мікозі та синдромі Сезарі) призначають
Реальдирон по 18 млн МО щодня.
При злоякісній меланомі Реальдирон вводять по 18 млн МО щодня. Після досягнення об'єктивного ефекту (повній або частковій регресії метастазів) призначають підтримуючу
терапію по 18 млн МО тричі на тиждень. Для подовження ремісії та збільшення тривалості життя хворих після хірургічного видалення первинної пухлини меланоми І-ІІ стадії або регіональних лімфатичних вузлів з метастазами застосовують допоміжне лікування Реальдироном по 18 млн МО тричі на тиждень.
Побічні реакції.
Побічні реакції при застосуванні Реальдирону зазвичай помірні та зникають після відміни препарату. Найбільш типовими є грипоподібні симптоми, такі як озноб, гарячка, відчуття втоми, біль у кістках, артралгія, міалгія, головний біль, біль в очах, пітливість, запаморочення. Ці симптоми частково купіруються ацетамінофеном/парацетамолом.
Частота випадків побічних реакцій визначається так:
дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000); дуже рідко (≥ 1/10 000); невідомо (неможливо визначити за даними проведених досліджень).
З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння
Рідко: кашель, диспное.
Невідомо: набряк легень.
З боку травного тракту
Невідомо: нудота, блювання, діарея, запор, біль у животі, сухість у роті.
З боку печінки і жовчних шляхів
Невідомо: порушення функції печінки.
З боку шкіри та підшкірних тканин
Дуже часто: свербіж, сухість шкіри, висипання.
Часто: надмірне потовиділення.
Невідомо: втрата волосся, алергічні реакції.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини
Часто: міалгія, артралгія, біль у кістках.
Невідомо: м'язові спазми.
Загальні розлади та реакції у місці введення
Часто: втома, гарячка, озноб.
Невідомо: місцеві реакції.
Результати лабораторних показників
Невідомо: втрата маси тіла, поява антитіл до природного чи рекомбінантного
інтерферону.
Передозування.
Немає повідомлень щодо передозування Реальдироном, яке призвело б до гострих клінічних проявів. Повторне введення Реальдирону в високих дозах може призвести до глибокої апатії, втоми, прострації та коми. Таких хворих слід госпіталізувати для спостереження та проведення відповідного підтримуючого лікування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Під час лікування жінки дітородного віку повинні вживати заходи ефективної контрацепції. Чоловікам дітородного віку Реальдирон слід застосовувати з обережністю.
Даних щодо застосування Реальдирону в період вагітності недостатньо. В період вагітності Реальдирон слід застосовувати лише при наявності переваги очікуваного терапевтичного ефекту у матері порівняно з можливими небажаними наслідками впливу на плід або дитину.
Невідомо чи проникає Реальдирон у грудне молоко, тому необхідно припинити годування груддю до початку терапії.
Діти.
Інформації щодо застосування Реальдирону в педіатричній практиці немає, тому препарат не застосовують дітям.
Особливості застосування.
Реальдирон слід застосовувати під наглядом лікаря. Перед початком лікування хворих необхідно попередити також про можливість виникнення побічних реакцій.
Хворим з порушеннями з боку серцево-судинної системи Реальдирон призначають з обережністю та під постійним наглядом лікаря. У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи в анамнезі може виникнути аритмія.
При появі чи посиленні побічних реакцій слід на 50 % знизити дозу або припинити застосування препарату.
Слід проводити періодичний контроль за нейропсихічним станом пацієнтів.
Необхідно проводити контроль показників загального аналізу крові у хворих з тяжкою мієлосупресією.
Особливу увагу слід приділяти застосуванню Реальдирону хворим, схильним до розвитку аутоімунних реакцій. Реальдирон внаслідок своєї імуностимулюючої активності може підвищувати ризик виникнення даних захворювань.
Слід ретельно спостерігати за станом хворих з помірними порушеннями функцій нирок, печінки та кісткового мозку.
У поодиноких випадках терапія інтерфероном альфа-2b ускладнювалася реакціями гіперчутливості негайного типу (наприклад, кропив’янкою, ангіоневротичним набряком, бронхоспазмом, анафілаксією). З появою таких реакцій при введенні препарату слід припинити лікування і негайно призначити адекватну симптоматичну терапію. Транзиторні висипи не вимагають припинення лікування.
У хворих, що одержують терапію препаратом, необхідно забезпечувати адекватну гідратацію, оскільки у деяких пацієнтів спостерігалася артеріальна гіпотензія, пов’язана зі зменшенням об’єму рідини в організмі.
Зрідка у хворих, що отримували інтерферон альфа, у легенях розвивалися інфільтрати, пневмоніти та пневмонії, у тому числі з фатальним кінцем. З появою гарячки, кашлю, задишки та інших респіраторних симптомів всім хворим варто проводити рентгенографію грудної клітки. За наявності інфільтратів на рентгенограмах чи ознак порушення функції легень потрібен постійний нагляд за хворими і, при необхідності, відміна терапії. Негайне припинення терапії та лікування кортикостероїдами призводить до зникнення небажаних явищ з боку легень.
У пацієнтів із захворюваннями серця перед початком і під час лікування рекомендується проводити електрокардіографію. Аритмії (в основному надшлуночкові), як правило, піддаються звичайній терапії, але можуть вимагати припинення терапії препаратом.
У деяких випадках при лікуванні інтерфероном альфа розвивалися офтальмологічні порушення. Всі пацієнти до початку терапії повинні пройти офтальмологічне обстеження. Всім пацієнтам, що мають офтальмологічні скарги, у тому числі зниження гостроти зору чи обмеження полів зору, необхідно негайно провести повне офтальмологічне обстеження. Слід припинити терапію препаратом при появі нових або погіршенні наявних офтальмологічних порушень.
Враховуючи можливість виникнення випадків гіпертригліцеридемії рекомендовано контролювати рівень ліпідів крові.
Враховуючи описані випадки загострення псоріазу та саркоїдозу при лікуванні інтерфероном альфа, застосовувати препарат у хворих на псоріаз та саркоїдоз слід тільки в тому випадку, якщо очікувана користь переважає можливий ризик.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Лікування Реальдироном може супроводжуватися сонливістю, слабкістю, втомлюваністю та призводити до зниження швидкості реакції, тому рекомендується відмовитись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Діюча речовина інтерферон альфа-2b може впливати на окислювальні метаболічні процеси, тому це потрібно враховувати при одночасному призначенні ліків, які метаболізуються даним шляхом, таких як теофілін та амінофілін.
Слід з обережністю застосовувати Реальдирон в комбінації з іншими імунодепресантами (в т.ч. зидовудином), наркотичними, снодійними та седативними засобами. Взаємодія з іншими лікарськими засобами вивчена недостатньо.
Слід дотримуватись обережності при комбінованому застосуванні з іншими потенційними інгібіторами функцій кісткового мозку.
Комбіноване застосування з іншими хіміотерапевтичними засобами (у т.ч. з цитарабіном, циклофосфамідом, доксорубіцином, теніпозидом), може спричинити посилення їх токсичної дії.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний виділяють з клітин Pseudomonas putida, в генетичний апарат яких вбудований ген людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b. Поліпептидна структура молекули, біологічна активність та фармакологічні властивості рекомбінантного білка та людського лейкоцитарного інтерферону альфа-2b ідентичні.
Інтерферон альфа при взаємодії зі спорідненими рецепторами на поверхні клітини ініціює складний ланцюг змін всередині клітини. Вважається, що ці процеси запобігають реплікації вірусів у клітині, гальмують проліферацію клітин та сприяють імуномодулюючій дії інтерферону. Інтерферон альфа має властивість стимулювати фагоцитарну активність макрофагів, а також цитотоксичну активність Т-клітин та «природних кілерів». Цими властивостями інтерферону альфа обумовлена лікувальна дія Реальдирону.
Фармакокінетика.
При внутрішньом'язовому чи підшкірному введенні більше ніж 70 % людського рекомбінантного інтерферону альфа-2b абсорбується з досягненням піку концентрації у сироватці крові (Сmax) через 3-7 годин після введення. Реальдирон елімінується нирками та його залишки визначаються в крові через 24 години після застосування. Терапевтичний ефект Реальдирону зберігається протягом 2-3 днів після введення, тому у більшості випадків достатньо застосовувати препарат 3 рази на тиждень. Період напіввиведення після внутрішньом'язового або підшкірного введення становить 2-3 години.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок або пориста маса білого кольору.
Несумісність. Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами окрім стерильної води для ін'єкцій.
Термін придатності. 3 роки.
Реальдирон не містить консервантів, тому слід застосовувати тільки свіжоприготований розчин.
Умови зберігання.
Зберігати в холодильнику при температурі 2-8 ºС у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 5 флаконів у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробники. ЗАТ СІКОР Біотех.
Лемері С.А. де С.В.
Місцезнаходження.
Пр. Санта Ана № 65, Парк Індустріаль Лерма, штат Лерма, 52000, Мексика.