для капсул: целюлоза мікрокристалічна, натрію лаурилсульфат, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний безводний, барвники: кармоїзин (Е 122), діамантовий блакитний (Е 133), титану діоксид (Е 171).
Лікарська форма.
Таблетки, вкриті оболонкою / капсули.
Фармакотерапевтична група.
Протимікробні та антисептичні засоби, що застосовуються в гінекології. Код АТС G01A X10.
Клінічні характеристики.
Показання.
У жінок – вагінальний кандидоз, вагінальний трихоманоз, бактеріальний вагіноз.
У чоловіків – уретрит, спричинений трихомонадами та анаеробними мікро організмами, чутливими до тинідазолу.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до компонентів препарату. Захворювання печінки в стадії загострення. Відхилення гематологічних показників. Органічні ураження нервової системи; тяжкі порушення функції Пацієнти з рідкісною спадковою чутливістю до галактози, дефіцитом лап-лактази або порушенням абсорбції глюкози-галактози. Одночасне застосування цизаприду, терфінадину, астемізолу, пімозиду і хінідину. Вагітність і годування груддю. Дитячий вік до 16 років.
Спосіб застосування та дози. Дорослим та дітям старше 16 років.
Доза препарату (2 таблетки тинідазолу та 1 капсула флуконазолу) призначена для одноразового прийому. Таку дозу препарату повинні прийняти обидва партнери, щоб запобігти повторному інфікуванню.
Побічні реакції.
Тинідазол
З боку травної системи: анорексія, сухість у роті, металевий присмак у роті, нудота, блювання, діарея.
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, втомлюваність, порушення координації руху (у тому числі локомоторна атаксія, дизартрія, периферична невралгія, рідко – судоми, слабкість.
З боку нервової системи: головний біль, судоми, запаморочення, парестезія, тремор, порушення смаку, підвищення потовиділення.
Алергічні реакції: висипи на шкірі, свербіж, синдром Стівенса-Джонсона, поліморфна еритема.
З боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, діарея, анорексія, запор, диспепсія, метеоризм, холестаз, жовтуха, підвищення загального білірубіну, порушення функції печінки, гепатит, некроз печінки.
З боку печінки/жовчовидільної системи: токсичні ураження печінки, підвищення рівнів аланін амінотрансфер ази (АЛТ) та аспартатамінотрансфер ази (АСТ), лужної фосфатази.
З боку системи крові: лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцит оз, тромбоцит опенія.
З боку серцевої системи: подовження інтервалу QT, пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует».
Симптоми: збудження, головний біль, тахікардія. У тяжких випадках можливий шок, гіпотонія, задишка, астматичне дихання.
Лікування: промивання шлунка та застосування симптоматичних препарати – антигістамінні, глюкокортикоїди, протишокова та симптоматична терапія. Специфічний антидот невідомий.
Флуконазол
Симптоми: галюцинації та параної дальні поводження, нудота, блювання, діарея, судоми.
Лікування: флуконазол виводиться, в основному, із сечею, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 год знижує рівень флуконазолу в плазмі крові приблизно на 50 %. Терапія симптоматична.
Особливості застосування.
Необхідно дотримуватися обережності при призначенні препарату хворим з вираженими порушеннями функції печінки та нирок.
При прояві неврологічного відхилення (запаморочення, відсутність координації рухів) лікування необхідно відмінити.
Протягом застосування препарату сеча змінює колір на темний.
Під час лікування не вживати алкогольні напої, для запобігання розвитку кишкових колік, нудоти, блювання.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.
При призначенні водіям автотранспортних засобів та операторам механізмів необхідно враховувати можливість уповільнення реакцій або запаморочення.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Флуконазол
Протипоказані нижченаведені комбінації
Цизаприд: щодо пацієнтів, які одночасно застосовували флуконазол і цизаприд, були повідомлення про порушення серцевої функції, включаючи двоспрямовану шлуночкову тахікардію. Одночасне лікування флуконазолом і цизапридом протипоказане.
Терфенадин (при дозах флуконазолу 400 мг): через настання серйозних серцевих аритмій щодо подовження QT-інтервалу у пацієнтів, які отримували похідні азолів одночасно з терфенадином. Одночасне лікування терфенадином і дозами флуконазолу понад 400 мг протипоказане.
Астемізол: призводить до подовження інтервалу QT та до шлуночкової аритмії, двоспрямованої шлуночкової тахікардії та зупинки серцевої діяльності. Одночасне лікування флуконазолом і астемізолом протипоказане через потенційну можливість серйозних, навіть фатальних, впливів на серце.
Медичні препарати, що впливають на метаболізм флуконазолу
Гідрохлортіазид: флуконазол та повторні дози гідрохлортіазиду призводять до підвищення плазмових концентрацій флуконазолу.
Рифампіцин: одночасний прийом флуконазолу та рифампіцину призводить до скорочення періоду напів виведення флуконазолу.
Вплив флуконазолу на метаболізм інших лікарських засобів
Флуконазол є потенційним інгібітором ізоензиму CYP2С 9 цитохрому Р 450 і помірним інгібітором CYP3A4. При одночасному застосуванні разом з флуконазолом існує ризик підвищення плазмових концентрацій інших медичних продуктів, які метаболізуються за участі CYP2C9 або CYP3A4 (наприклад, алкалоїдів ріжків, хінідину). Ферментінгібуючий ефект флуконазолу може тривати ще 4 - 5 днів після закінчення лікування.
Алфентаніл: одночасне застосування флуконазолу та алфентанілу підвищує площу під кривою (ППК) для алфентанілу приблизно в 2 рази і знижує кліренс на 55 %.
Амітриптилін: підвищення концентрацій амітриптиліну і ознаки токсичності трициклічних препаратів при одночасному застосуванні амітриптиліну з флуконазолом. Одночасне застосування флуконазолу з нортриптиліном, активним метаболітом амітриптиліну, призводить до підвищення рівня нортриптиліну.
Антикоагулянти: одночасне застосування флуконазолу під час лікування варфарином удвічі подовжував протромбі новий час.
Бензодіазепіни: одночасне застосування флуконазолу та мідазоламу перорально підвищує ППК і напів виведення для мідазоламу. Одночасне застосування флуконазолу з триазоламом перорально підвищує ППК та напів виведення для триазоламу. Потенційований та пролонгований ефект триазоламу спостерігали при одночасному лікуванні флуконазолом.
Антагоністи кальцієвих каналів: дигідропіридинові антагоністи кальцієвих каналів, включаючи ніфедипін, ізрадипін, нікардипін, амлодипін та фелодипін, метаболізуються через CYP3A4. Має місце підвищення концентрації в сироватці антагоністів кальцію при одночасному застосуванні ітраконазолу та фелодипіну, ізрадипіну або ніфедипіну.
Целекоксиб: одночасне лікування флуконазолом і целекоксибом призводить до підвищення максимальної концентрації і ППК для целекоксибу.
Циклоспорин: взаємодія з циклоспорином виявляється при дозі флуконазолу 200 мг. Спостерігають підвищення ППК для циклоспорину та 55 % зниження кліренсу.
Інгібітори ГМГ-КoA-редуктази: одночасне застосування флуконазолу з інгібіторами ГМГ-КoA-редуктази підвищує ризик міопатії. Внаслідок взаємодії флувастатину з флуконазолом настає індивідуальне підвищення ППК для флувастатину.
Лозартан: одночасне лікування флуконазолом призводить до підвищення концентрацій лозартану та зниження концентрацій його активного метаболіту.
Фенітоїн: одночасне застосування флуконазолу та фенітоїну внутрішньо венно підвищує мінімальну концентрацію і ППК для фенітоїну.
Рифабутин: одночасне застосування флуконазолу з рифабутином призводить до підвищення рівнів рифабутину в сироватці.
Такролімус і сиролімус: одночасне застосування флуконазолу та такролімусу підвищує Cmin для такролімусу.
Теофілін: застосування флуконазолу протягом 14 днів призводить до зниження плазматичного кліренсу теофіліну.
Триметрексат: флуконазол пригнічує метаболізм триметрексату та спричиняє підвищення концентрацій триметрексату в плазмі.
Зидовудин: одночасне застосування флуконазолу та зидовудину спричиняє підвищення ППК для зидовудину.
Фармакодинамічні взаємодії
Лікарські засоби, які подовжують QT-інтервал: флуконазол має потенціал індукувати подовження QT-інтервалу, що призводить до вираженої серцевої аритмії.
Тинідазол
При одночасному застосуванні з алкоголем або з медикаментами, що містять алкоголь, з’являється так звана “антабус-реакція” – почервоніння шкіри, тахікардія. Посилюється дія кумаринових антикоагулянтів, збільшується здатність до кровотечі. На час лікування Тинідазолом та протягом 8 днів після його відміни необхідно адаптувати дози цих антикоагулянтів.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Дія препарату зумовлена компонентами, які входять до його складу.
Тинідазол – антипротозойний препарат групи нітроімідазолу, активний відносно найпростіших та більшості анаеробних бактерій: Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolitica, Giardia intestinalis, Bacteroides spp., Clostridium spp., Fusobacterium spp., Gardnerella spp., Petrococcum spp.
Механізм антипротозойної та антибактеріальної дії тинідазолу зумовлений ушкодженням структури ДНК мікро організмів та пригніченням її синтезу.
Флуконазол є похідним триазолу з мікостатичним ефектом, який специфічно інгібує синтез ергостеролу у грибів, що призводить до дефектів у клітинній мембрані. Флуконазол високо специфічний відносно грибних ферментів цитохрому Р450. Діапазон його застосування охоплює ряд патогенів, включаючи Candida albicans та відмінні від цього види, Cryptococcus spp. та дерматофіти. Candida krusei резистентна відносно флуконазолу. 40% Candida glabrata первинно резистентні до флуконазолу. Флуконазол неефективний для лікування інфекцій, спричинених видами Aspergillus.
Фармакокінетика. Тинідазол при пероральному прийомі швидко і повністю всмоктується. Після окремої дози 250 мг 16% препарату екскретується в незміненому вигляді у сечі. Тинідазол метаболізується в печінці, Добре проникає у тканини організму. У перитонеальній рідині, маточних трубах, ендометрію, міометрію, каналі шийки матки, вагінальних виділеннях і в шкірі концентрація тинідазолу майже така сама, як і в плазмі крові.
Флуконазол добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) при прийомі внутрішньо. Прийом їжі не впливає на всмоктування препарату. Біодоступність флуконазолу – 90 %. Препарат добре проникає у всі тканини організму. Період напів виведення флуконазолу становить 30 год. Виводиться в основному нирками, причому 80 % дози – у незміненому вигляді.
Фармацевтичні характеристики:
основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, капсуловидної форми, з лінією розлому на одному боці, оранжевого кольору;
тверді желатинові капсули розміром „1” з кришечкою та корпусом темно-червоного кольору, які містять порошок білого кольору.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в сухому, темному, недоступному для дітей, місці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка.
Комбінований блістер (2 таблетки тинідазолу та 1 капсула флуконазолу), 1 блістер у картонній упаковці.