Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи - Covid-19 


Хвороби








Енцефаліт

Категорія: 

Енцефаліт - запалення головного мозку. У переважній більшості випадків енцефаліт має вірусну природу.

Епідемічний (летаргічний) енцефаліт


Епідемічний (летаргічний) енцефаліт викликається фільтрівним вірусом. Уражаються підкіркові вузли головного мозку і стінки III шлуночка. Розрізняють гостру і хронічну стадії процесу, між якими може бути проміжок від декількох місяців до 5-10 років і більше.

Клініка епідемічного енцефаліту


Налчастіше захворювання розпочинається з підвищення температури тіла до 38-39 °С. Виникають помірний біль голови, блювання, м'язовий біль, відчуття загальної розбитості та інші симптоми, які звичайно супроводять гострі інфекційні захворювання. Період гарячки триває 2 тиж. У цей час з'являються неврологічні симптоми. Першим характерним симптомом є порушення сну: виникає патологічна сонливість, рідше - безсоння. Можливе спотворення нормальної формули сну і неспання: хворий спить удень і не може заснути вночі. Другою характерною ознакою цієї хвороби є ураження окорухових черепно-мозкових нервів і поява зворотного синдрому Аргайлла Робертсона. Дещо рідше спостерігаються вестибулярні розлади у вигляді запаморочення з нудотою і блюванням. Часто відзначаються вегетативні розлади: гіперсалівація, гіпергідроз, гіперпродукція сальних залоз, несталість функції судинорухових нервів. У сучасних умовах епідемічний енцефаліт перебігає атипово, в основному абортивно, симулюючи гостру респіраторну інфекцію.
При аналізі крові виявляють лейкоцитоз, лімфопенію, збільшення ШОЕ. За допомогою люмбальної пункції визначають підвищення тиску спинномозкової рідини, незначний лімфоцитарний плеоцитоз (до ЗО-40 клітин в 1 мкл).
Хронічна стадія, що розвивається через декілька місяців або навіть років після гострого періоду, проявляється синдромом паркінсонізму.

Лікування епідемічного енцефаліту


В гострий період хворого госпіталізують у неврологічне відділення. Забезпечують ліжковий режим. Призначають інтерферон; усередину - сульфадимезин, сульфадиметоксин, етазол, кислоту ацетилсаліцилову, вітаміни. Протягом 1-2 тиж у переважної більшості хворих нормалізується температура тіла, зникають загальноінфекційні, а за 2-4 тиж і основні неврологічні симптоми.
У хронічній стадії лікування проводять у стаціонарі та амбулаторно. Застосовують синтетичні холінолітичні (циклодол, ромпаркін) і протипаркінсонічні засоби (синемет, мадопар), агоністи L-ДОФА - акінетон, норакін, парлодел, депреніл, а також препарати, які знижують м'язовий тонус (мідокалм, елатин, кондельфін, меліктин, баклофен). Рекомендують лікувальну фізкультуру, теплі ванни, циркулярний душ. Якщо консервативне лікування неефективне, то вдаються до стереотаксичноі операції.

Енцефаліти, які розвиваються на тлі дитячих інфекцій


Енцефаліти, які розвиваються на тлі дитячих інфекцій, простого герпесу, а також внаслідок щеплень (після введення вакцини проти сказу, ВІСІІИ, кору, дифтерії, скарлатини, поліомієліту), належить до нвтоїмун ни х енцефалітів, коли ураженню мозку сприяє розвиток реакції антиген-антитіло. При зазначених формах енцефаліту, поряд із симптоматичною терапією, показане використання глюкокортикоїдів (дексаметазон по 16-32 мг на добу з поступовим зниженням дози щодня на 4 мг). Добову дозу можна застосовувати протягом 7-10 днів. При герпетичному енцефаліті призначають ацикловір (віролекс) по 15 мг/кг на добу і симптоматичну терапію.

Енцефаломієліт гострий розсіяний


Енцефаломієліт гострий розсіяний - хвороба інфекційно-алергічної природи, яка характеризується гострим дисемінованим ураженням головного і спинного мозку. Причина хвороби остаточно не з'ясована. Вважають, що збудником її є вірус. Однак в патогенезі захворювання головну роль відіграють алергічні реакції, які призводять до демієлінізуючого процесу в різних відділах нервової системи (центральної і периферичної).

Клініка гострого розсіяного енцефаліту


Захворювання починається гостро. Після короткого продромального періоду (катаральний стан) температура тіла значно підвищується, хворого починає морозити, виникають парестезії. Можуть спостерігатися яскраво виявлені загальномозкові симптоми (біль голови, нудота, блювання, запаморочення), іноді менінгеальні симптоми. На їх тлі через 2-3 доби розвиваються парези й паралічі кінцівок, порушується функція тазових органів (затримка сечі та ін.), спостерігаються корінцевий біль, порушення чутливості за корінцевим, провідниковим і периферичним типами. Нерідко уражаються зоровий, окоруховий, відвідний, лицевий нерви. Знижується гострота зору, з'являються диплопія, косоокість, парез мімічних м'язів обличчя. В разі ушкодження ядер довгастого мозку може розвинутись бульбарний синдром з порушеннями дихання, серцевої діяльності, ковтання, мови.
У спинномозковій рідині виявляють незначне збільшення рівня білка (від 0,4 до 1,2 г/л), лімфоцитарний плеоцитоз (20-100 клітин у 1 мкл). У гострий період при дослідженні крові визначають помірний лейкоцитоз, збільшення ШОЕ.
Розсіяний енцефаломієліт здебільшого завершується видужанням, іноді залишаються парези, розлади чутливості,
ураження черепних нервів. Можливий і тяжкий перебіг із порушенням свідомості, різкими бульварними розладами і летальним кінцем.

Лікування гострого розсіяного енцефаліту


В гострий період лікування проводять у стаціонарі. Призначають кортикостероїди, десенсибілізуючі та дегідратуючі засоби, обмінний плазмаферез. При виражених бульбарних порушеннях - реанімаційні заходи. У відновний період використовують вітаміни групи В, антихолінестеразні препарати (прозерин, галантамін), дибазол у малих дозах, АТФ, біостимулятори, метаболічну і судинну терапію.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus