Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Гіпертонічна хвороба
Гіпертонічна хвороба - хронічна артеріальна гіпертензія, не пов'язана з патологією внутрішніх органів. Приблизно у 15 % дорослого населення спостерігається артеріальна гіпертензія, що перевищує 160/95 мм рт ст. (21,3/12,7 кПа). Гіпертонічна хвороба поширена серед людей віком понад 40 років, нерідко поєднується з атеросклерозом, сприяє прогресуванню ішемічної хвороби серця. Фактори ризику: спадковість (патологія мембран гладких м'язів), ожиріння, психоемоційні перенавантаження, надмірне вживання кухонної солі, гіперсимпатикотонія.
Клініка гіпертонічної хвороби
Самопочуття протягом багатьох років може бути добрим. Деякі хворі скаржаться на біль голови, відчуття важкості у ділянці потилиці, особливо вранці, запаморочення. При значному підвищенні артеріального тиску бувають носові кровотечі, після чого головний біль зменшується. Високий артеріальний тиск не завжди супроводжується погіршенням самопочуття. Мозкові і (або) серцеві симптоми наростають при гіпертонічному кризі або різких перепадах артеріального тиску (лабільна гіпертензія). Інколи на перший план виступає кардіалгія, особливо при поєднанні гіпертонічної хвороби з ішемічною хворобою серця.
Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, виділяють 3 стадії гіпертонічної хвороби. Для І стадії характерне підвищення артеріального тиску без органічних змін внутрішніх органів (функціональна стадія хвороби). При II стадії відзначається ураження органів-мішеней: серця, мозку, нирок, очного дна. На очному дні виявляють звуження артерій і розширення вен. За даними рентгенографії органів грудної клітки, ехокардіографії і ЕКГ діагностують гіпертрофію лівого шлуночка. В сечі буває білок. III стадії гіпертонічної хвороби властиві такі ускладнення: аритмія, серцева недостатність, в тому числі серцева астма, раптова серцева смерть, інфаркт міокарда, крововилив у мозок, гіпертонічна енцефалопатія, хронічна ниркова недостатність. Втрачається працездатність, у більшості випадків такі хворі - інваліди II групи. Важливе значення має правильна оцінка рівня артеріального тиску, оскільки він може тимчасово підвищуватись і у здорових людей. Стабільне підвищення артеріального тиску протягом доби і при повторних обстеженнях хворого - основний синдром в діагностиці гіпертонічної хвороби.
Діагностика гіпертонічної хвороби
Необхідно відрізняти гіпертонічну хворобу від симптоматичної артеріальної гіпертензії, яка трапляється приблизно в 25 % випадків підвищення артеріального тиску. Причинами симптоматичної артеріальної гіпертензії можуть бути гломерулонефрит, пієлонефрит, ураження судин нирок, коарктація аорти, атеросклероз аорти, феохромоцитома, первинний гіперальдостеронізм, поліцитемія тощо.
Крім повільно прогресуючої форми, в 1-3 % випадків спостерігається злоякісна форма гіпертонічної хвороби. Її діагностують на основі 2 синдромів: стабільної артеріальної гіпертензії (220/130 мм рт.ст., або 29,3/17,3 кПа і вище) і набряку зорового нерва, крововиливів і дегенеративних змін на очному дні. Злоякісній артеріальній гіпертензії властивий швидкий і тяжкий перебіг з прогресуючим ураженням органів-мішеней. Відзначаються тяжка енцефалопатія, рання ниркова недостатність, інсульт, серцева недостатність. У більшості випадків гіпотензивна терапія неефективна, прогноз несприятливий. З цієї причини при виявленні підвищеного артеріального тиску потрібно спочатку провести необхідні допоміжні обстеження, виключити симптоматичну гіпертензію і тільки після цього зупинитися на діагнозі гіпертонічної хвороби.
Лікування гіпертонічної хвороби
Хворі на гіпертонічну хворобу підлягають амбулаторному лікуванню. При діастолічному артеріальному тиску, нижчому від 105 мм рт.ст. (14 кПа), лікування починають з немедикаментозної гіпотензивної терапії. До неї належать нормалізація маси тіла, зменшення вживання кухонної солі до 4-6 г на добу, усунення психотравмуючих чинників, дієта з обмеженням тваринних жирів і холестерину, ЛФК, бальнеологічні і фізіотерапевтичні процедури, санаторно-курортне лікування. Якщо протягом 8-12 тиж артеріальний тиск не нормалізується, то доцільно перейти на медикаментозне лікування. Показання до останнього при першому огляді хворого: а) діастолічний артеріальний тиск, що перевищує 105 мм рт.ст.(14 кПа), б) гіпертрофія лівого шлуночка; в) спадкова гіпертонічна хвороба у віці до 40 років. Оскільки у 85 % хворих буває м'яка або помірна гіпертензія, то вони підлягають монотерапії (перший ступінь).
Найширше у клінічній практиці використовують бета-адреноблокатори і блокатори t/i-адренорецепторів. Анаприлін (обзидан, пропранолол, індерал) призначають хворим молодого віку при високому систолічному артеріальному тиску, синусовій тахікардії, аритмії, поєднанні гіпертензії зі стенокардією. Добова доза - від 80 до 200 мг, при зниженні артеріального тиску переходять на два прийоми (вранці та ввечері). Побічні реакції: артеріальна гіпотензія, брадикардія, бронхоспазм, блокади серця. Широко використовують клофелін (клонідин) у добовій дозі 0,15-0,6 мг (в таблетках по 0,075 і 0,15 мг).
Монотсрапія сечогінними засобами показана хворим старшого віку з високим діастолічним тиском, синусовою брадикардією, набряками, надлишком маси тіла. Призначають гіпотіазид по 25-75 мг на добу одноразово за індивідуальною програмою (через день, або 2 рази на тиждень, або 3-5 днів щотижня). Якщо лікування триває більше 3-4 тиж, то для боротьби з гіпокаліємією призначають панангін (аспаркам) або верошпірон. Для людей похилого віку найкращим є тріампур - по 1-2 таблетки в 2 прийоми. Небезпечно призначати гіпотіазид при розладах ритму серця. Якщо протягом 2-4 тиж монотерапія не привела до стійкого зниження артеріального тиску, то переходять на другий ступінь (поєднують клофелін або анаприлін з гіпотіазидом). Найбільш вдалою є комбінація анаприліну в дозі 60-120 мг на добу з ніфедипіном (коринфар, кордафен, кордипін) - по 30-60 мг на добу.
Антагоністи кальцію з групи ніфедипіну затримують прогресування атеросклерозу та ішемічної хвороби серця, ось чому їх так широко використовують при артеріальній гіпертензії. Початкова доза - 30 мг на добу, за відсутності ефекту її збільшують протягом 3-5 днів до 60-80 мг на добу. Препарати групи вєрапамілу (ізоптин, фіноптин) показані хворим, у яких артеріальна гіпертензія поєднується з пароксизмами суправентрикулярної тахікардії. Побічні ефекти антагоністів кальцію відзначаються у 10-15 % хворих (артеріальна гіпотензія, блокада серця, тахікардія, набряки). Інгібітори ангіотензинконвертуючого ферменту (капотен, каптоприл, еналаприл, раміприл) блокують утворення ангіотензиногену II і діють як непрямі досить сильні артеріовенозні периферичні вазодилататори. Добова доза каптоприлу коливається від 50 до 150 мг. Стабільний гіпотензивний ефект спостерігається у 70-90 % хворих. Виразний гіпотензивний вплив здійснюють комбіновані препарати - адельфан-езидрекс, грирезид К, кристепін, синіпрес тощо. їх недоцільно призначати при м'якій артеріальній гіпертензії і в ранній стадії гіпертонічної хвороби.
Гіпертонічний криз
Гіпертонічний криз - найхарактерніший синдром артеріальної гіпертензії, який полягає у раптовому значному підвищенні артеріального тиску, що супроводжується мозковими і (або) серцевими симптомами. Сприяють цьому психоемоційне перенапруження, гормональні зміни (менопауза), різка зміна погоди, ішемія мозку внаслідок церебрального атеросклерозу.
Клініка гіпертонічного кризу
Гіпертонічний криз І порядку (гіперкінетичний) розвивається швидко, проявляється болем голови, запамороченням, нудотою, відчуттям жару і важкості за грудиною, тремтінням у всьому тілі, миготінням мушок перед очима. При цьому кризі відзначаються тахікардія, високий систолічний артеріальний тиск. Частіше він виникає в ранній стадії артеріальної гіпертензії, триває від декількох хвилин до кількох годин. В окремих осіб криз завершується значним виділенням сечі.
Гіпертонічний криз II порядку (гіпокінетичний) спостерігається при неправильному лікуванні або порушенні режиму у хворих на гіпертонічну хворобу II чи III сталії. Клінічна картина кризу розвивається поступово і триває від декількох годин до кількох днів і тижнів. Наростає інтенсивний біль голови, з'являються нудота, блювання, хитка хода, погіршуються слух і зір. Інколи бувають динамічні розлади мозкового кровообігу. Пульс напружений, значно підвищується діастолічний тиск (до 130-150 мм рт.ст., або 17,3-20 кПа). В кінці кризу в сечі виявляють білок, циліндри, еритроцити. На ЕКГ - поширення комплексу QRS, зниження сегменту ST, двофазний або від'ємний зубець Т у лівих грудних відведеннях. Ускладнення гіпертонічного кризу: серцева астма, пароксизми аритмії, інфаркт міокарда, геморагічний або ішемічний інсульт, раптова серцева смерть.
Лікування гіпертонічного кризу
В більшості випадків невідкладну допомогу хворим надають на догоспітальному етапі. При гіпертонічному кризі І порядку призначають ніфедипін (коринфар, кордафен) по 10-20 мг під язик, таблетки слід розжувати. Вже через 20-30 хв артеріальний тиск знижується. Досить часто вводять у вену 6-10 мл 0,5 % розчину дибазолу (протипоказань немає). Гіпотензивний ефект при цьому короткочасний, через 2-3 год артеріальний тиск знову підвищується. Тому доцільно одночасно призначити сечогінні засоби (гіпотіазид, фуросемід) Не слід комбінувати дибазол з папаверином. При гіпертонічному кризі II порядку позитивний ефект дає внутрішньовенне введення 0,5-1 мл 0,01 % розчину клофеліну (гемітону, катапресану) на 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду - артеріальний тиск знижується за 5-15 хв. Якщо клофелін вводять внутрішньом'язово, то зниження спостерігається через 30-60 хв. Для запобігання ортостатичному колапсу хворий протягом 2 год має перебувати в ліжку. Якщо криз супроводжується синусовою тахікардією, аритмією, збудженням, страхом, то вводять внутрішньовенно 3-5 мл 0,1 % розчину обзидану (пропранололу). Після надання невідкладної допомоги підлягають госпіталізації в кардіологічне або терапевтичне відділення особи, в яких не вдалося усунути гіпертонічний криз, а також при загрозі виникнення ускладнень або якщо криз виник вперше.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|