Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Орнітоз
Орнітоз - гостра інфекційнії хвороба, що перебігає з явищами інтоксикації і ураженням дихальних шляхів.
Етіологія орнітозу
Збудник належить до хламідій, які є перехідною формою між вірусами і бактеріями. Нін стійкий до висушування, але за декілька хвилин гине при кип'ятінні і в дезінфікуючих розчинах.
Епідеміологія орнітозу
Основним резервуаром збудника служать дикі та домашні птахи. Зараження хламідіями голубів у містах досягає 40-80 %, домашніх качок і курей - 15-40 % У них хвороба перебігає в явній або прихованій формі. При гострому перебігу відзначаються адинамія, відмова від корму, пронос з домішками слизу і крові. У молодняка нерідко розвиваються паралічі кінцівок. Летальність висока. Хворі птахи виділяють збудника з фекаліями і слизом носових ходів.
В епідеміологічному відношенні найнебезпечнішими є кімнатні птахи і голуби. Людина заражається при вдиханні пилу з їх сухого посліду, часточок пуху, аерозолів слизу; рідше - при потраплянні збудника на кон'юнктиву або слизову оболонку носа із забруднених рук. Сприйнятливість до орнітозу висока. Частіше захворюють працівники птахофабрик, любителі птахів, відвідувачі зоопарків, мисливці. Спостерігаються як спорадичні захворювання, так і групові спалахи, частіше під час масового забою птиці.
Патогенез орнітозу
Хламідії розмножуються в епітелії бронхів і альвеолах. Після накопичення в легенях вони з кров'ю заносяться у внутрішні органи, переважно в печінку і селезінку, де викликають вогнищеві запально-дегенеративні зміни. Повторні хвилі вірусемії обумовлюють алергізацію організму. Проте основний патологічний процес відбувається в органах дихання, де розвиваються катарально-гнійний трахеобронхіт і пневмонія. Процес видужання пов'язаний з формуванням слабкого гуморального та клітинного імунітету.
Клініка орнітозу
Інкубаційний період триває 7-14 діб. Захворювання починається гостро - з підвищення температури тіла до 39 °С і вище, ознобу, болю голови. Зрідка появі гарячки протягом 1-2 діб передують загальне нездужання і біль у суглобах. У розпал хвороби захворілі скаржаться на біль у горлі, охриплість, сухий кашель. Обличчя бліде, одутле. На шкірі можуть виникати плями, розеоли, папули. Очі блищать, судини склер ін'єктовані. У 15 % хворих з'являються герпетичні висипання на губах. Піднебінні мигдалики гіперемовані, збільшені.
У кінці першого тижня хвороби кашель стає вологим. У легенях вислуховують часте жорстке дихання, дрібнопухирчасті хрипи, що свідчить про розвиток пневмонії. Вона частіше однобічна. Пульс прискорений або сповільнений, артеріальний тиск низький. Тони серця ослаблені. Язик сухий, з нальотом. Живіт здутий. Печінка і селезінка збільшені. При тяжкій інтоксикації можуть виникати депресія або психомоторне збудження, маячення. Іноді приєднується менінгіт. При дослідженні крові виявляють незначну лейкопенію або нормоцитоз, збільшення ШОЕ.
Гарячковий період триває 1-2 тиж. Процес видужання довгий. У 10-15 % хворих орнітоз набуває хронічного перебігу з загостреннями і ремісіями.
Орнітоз може перебігати без ураження легень. У таких випадках виявляють запальні зміни верхніх дихальних шляхів, явища інтоксикації, збільшення печінки і селезінки.
Ускладнення: міокардит, гепатит, тромбофлебіт, іридоцикліт.
Діагностика орнітозу
Запідозрити орнітоз можна у хворого з запаленням дихальних шляхів, якщо є дані про його контакт з хворими птахами. Вірогідність діагнозу велика в разі наявності професійного зв'язку з птахівництвом, особливо якщо в птахівничому господарстві спостерігається епізоотія.
Основним методом специфічної діагностики є серологічні реакції (РЗК, РИГА) з орнітозним антигеном, але вони стають позитивними з 3-го тижня захворювання. Застосовують також шкірно-алергічну пробу з орнітозним алергеном. Вона позитивна з 2-3-го дня захворювання і зберігається такою 2-3 міс. Удається виділити вірус з крові, мокротиння, змиву з носової частини глотки.
Диференціальну діагностику проводять з метою відмежування орнітозу від грипу, інших гострих респіраторних захворювань, черевного тифу, паратифів А та В, висипного тифу, Ку-гарячки, лептоспірозу, легіонельозу, туберкульозу.
Лікування орнітозу
Хворого доцільно госпіталізувати в інфекційний стаціонар. Ефективні тетрациклін (по 0,2-0,3 г 4 рази на день), окситетрациклін, метациклін, доксициклін. Антибіотикотерапію проводять впродовж усього гарячкового періоду і в наступні 2-3 дні нормальної температури. При тяжкому перебігу орнітозу показані дезінтоксикаційна терапія, глюкокортикоїди. Призначають також відхаркувальні, бронхолітичні засоби, вітаміни. У разі затяжного і хронічного перебігу показана вакцинотерапія, яку проводять за допомогою орнітозного антигену, використовуваного для шкірної проби. За реконвалесцентами встановлюють диспансерний нагляд протягом півроку.
Профілактика орнітозу
Важливо не допустити захворювання домашньої птиці, слід регулювати чисельність голубів, відвести місця для їх годування, обмежувати контакт з ними. Персонал птахофабрик забезпечують спецодягом і дезінфікуючими засобами (хлорамін, лізол, фенол). Після госпіталізації хворого роблять заключну дезінфекцію. За контактними особами спостерігають 1 міс. Тим, хто безпосередньо займається доглядом за птицею та її обробкою, у випадку спалаху орнітозу проводять екстрену профілактику тетрацикліном (по 0,2 г 2 рази на день протягом 10 днів).
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|