міжнародна назва: Streptomycin;

основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору;

склад:1 флакон містить стрептоміцину сульфату 1 г.

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антимікробні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди. Код АТС J01G A01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Стрептоміцин має широкий спектр антимікробної дії. Антибіотик єактивним щодо мікобактерій туберкульозу, а також більшості грам негативних (кишкова паличка, паличка Фрідлєндера, паличка інфлюенци, збудники чуми, туляремії, бруцельозу) і деяких грам позитивних (стафілококи) мікро організмів, менш активний щодо стрептококів, пневмококів.

Стрептоміцину сульфат не діє на анаероби, рикетсії, віруси, протей тасиньо-гнійну паличку.

Фармакокінетика.

Стрептоміцину сульфат при внутрішньом'язовому введенні добре всмоктується у кров і досягає максимальної концентрації за 1 - 2 год. Після одноразового введення у середній терапевтичній дозі антибіотик визначається укрові протягом 6 - 8 год. Препарат слабо зв'язується з білками сироватки крові (25 - 30%), виводиться з організму, головним чином, нирками. При нормальній видільній функції нирок стрептоміцин не накопи чується в організмі при повторних введеннях.

Показання для застосування. Стрептоміцину сульфат застосовують для лікування вперше виявленого туберкульозу легень та туберкульозних уражень інших органів (у комплексі з іншими протитуберкульозними засобами).

Також застосовують при гнійно-запальних процесах різної локалізації, що викликані мікро організмами, чутливими до стрептоміцину: пневмонія, викликанаклебсієлами (у комбінації з левоміцетином), чума та туляремія (у комбінації з тетрацикліном), бруцельоз, ендокардит, викликаний St. Viridans, St. Faecalis (у комбінації з бензилпеніциліном або ампіциліном) та грам негативнимимікро організмами (у комбінації з тетрацикліном та левоміцетином).

Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують внутрішньом’язово, інтратрахеально та внутрішньо кавернозно (у дорослих).

При внутрішньом'язовому введенні разова доза для дорослих становить 0,5-1 г, добова - 2 г. Для хворих з масою тіла менше 50 кг та хворих віком за 60 років добова доза не перевищує 0,75 г. Добову дозу для дітей та підлітків розраховують із дози 15-25 мг/кг маси тіла, але не більше 0,5 г на добу дітямта 1 г – підліткам. При лікуванні туберкульозу добову дозу вводять одноразово. Тривалість лікування залежить від форми захворювання (3 місяці і більше). При лікуванні інфекцій не туберкульозної етіології добову дозу вводять у 3-4 прийомиз інтервалом 6 – 8 год. Тривалість лікування – 7-10 днів (не більше 14 днів).

Інтратрахеально дорослим вводять 0,5–1 г препарату в 5-7 млізотонічного розчину натрію хлориду або 0,5% розчину новокаїну 2-3 рази ібільше на тиждень. Дітям при цьому способі введення призначають ту ж дозу, що іпри внутрішньом’язовому введенні.

Внутрішньо кавернозно дорослим вводять у вигляді інстиляцій (10% розчин) в умовах хірургічного стаціонару 1 раз на добу не більше 1 г, незалежно від кількості каверн та способу введення. Введення препарату всередину каверни є протипоказаним при незахищеній плевральній порожнині.

У хворих з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця препарат призначають, починаючи зі зниженої дози - 0,25 г на добу. При добрійпереносимості дозу підвищують до звичайної.

Побічна дія. При лікуванні стрептоміцину сульфатом можливе ураження VIII пари черепно-мозкових нервів і пов'язані з цим вестибулярні розлади і зниження слуху; нейротоксичні ускладнення (головний біль, парестезії); прояви нефротоксичності (протеїнурія, гематурія, циліндрурія); кардіотоксичності (кардіалгія, тахікардія); алергічні реакції (шкірні висипи, еозинофілі я, набряк Квінке, анафілактичний шок); рідко – блокада нервово-м’язової провідності до зупинки дихання, особливо у пацієнтів з міастенією або в після операційний період на фоні залишкової дії не поляризуючихміо релаксантів.

Протипоказання. Застосування стрептоміцину сульфату є протипоказаним при захворюваннях слухового і вестибулярного апаратів, пов'язаних з невритом VIII пари черепно-мозкових нервів і після перенесеногоото невриту; при тяжких формах серцево-судинної недостатності (ІІІ стадія) інирковій недостатності (кліренс ендогенного креатину нижче 40 мл/хв); порушеннях мозкового кровообігу, облітеруючому ендартеріїті; при підвищеній чутливості хворого до стрептоміцину, міастенії, вагітності і лактації.

Передозування. При виявленні під час лікування ознак вестибулярних порушень (запаморочення, розлади координації рухів, ністагм і т. ін.) абоото невриту (шум і дзвін у вухах, зниження слуху) введення препарату припиняють.

При нейротоксичних ускладненнях (головний біль, парестезії, порушення слуху) препарат відміняють і проводять симптоматичну і патогенетичну терапію, зокрема, призначають пантотенат кальцію, тіамін, піридоксин, піридоксальфосфат.

Особливості застосування. Дітям грудного віку та вагітним стрептоміцину сульфат призначають тільки за життєвими показаннями. При виникненні алергічних реакцій необхідно відмінити введення стрептоміцину і провести десенсибілізуючу терапію. Тривале лікування стрептоміцином призначають при систематичному (щомісячному) контролі за функцією слухового і вестибулярного апаратів. Припояві під час лікування ознак вестибулярних порушень та кохлеарного невриту введення стрептоміцину сульфату припиняють.

Дітям, матері яких тривало одержували стрептоміцину сульфат під час вагітності, препарат слід призначати після попереднього обстеження слуху.

При виникненні нейротоксичних ускладнень введення стрептоміцину сульфату припиняють і проводять симптоматичну та патогенетичну терапію (пантотенат кальцію, тіамін, піридоксальфосфат). При перших ознаках порушень нервово-м’язової провідності вводять внутрішньо венно кальцію хлорид і підшкірно- прозерин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Стрептоміцину сульфат не можна застосовувати одночасно з антибіотиками, що мають ото токсичні властивості (канаміцином, гентаміцином, мономіцином, ристоміцином, флориміцином), а також з фуросемідом і курареподібними засобами.

Неприпустимо змішувати стрептоміцину сульфат в одному об’ємі з антибіотиками пеніцилінового ряду та цефалоспоринами.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому місці, при температурі не вище 25˚ С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності. 3 роки. Після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці, препарат не застосовувати.