Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Герпеси
Герпеси - вірусні хвороби, що проявляються висипкою на шкірі та слизових оболонках згрупованих дрібних пухирців. Розрізняють дві основні хвороби - звичайний герпес і оперізуючий герпес.
Етіологія герпесів
Звичайний герпес викликають два різних віруси: ВЗГ-1, що виділений з уражених ділянок шкіри та слизових оболонок, і ВЗГ-2 - з геніталій. Збудником оперізуючого герпесу є вірус вітряної віспи - zoster. Усі вони належать до герпвірусів, що містять ДНК і нестійкі до високої температури.
Епідеміологія герпесів
Джерелом звичайного герпесу є хвора на цю інфекцію людина або вірусоносій. Первинне зараження може статися внутрішньоутробно, під час пологів і в перші тижні життя, після чого зберігається вірусоносійство. Передача здійснюється повітряно-крапельним і контактним шляхами, в тому числі статевим.
При оперізуючому герпесі джерелом зараження можуть бути хворі на цю інфекцію та вітряну віспу. Контагіозність невисока. Шляхи зараження ті самі, що й при звичайному герпесі. Хворіють дорослі і зрідка діти старшого віку. Реєструються спорадичні випадки.
Патогенез герпесів
Вірус звичайного герпесу проникає крізь шкіру, кон'юнктиви, слизові оболонки ротової порожнини та статевих органів. На місці проникнення утворюються пухирчики (везикули). Після їх зникнення вірус продовжує перебувати в організмі перехворілого, вірогідно, в регіонарних нервових вузлах. За несприятливих умов (переохолодження, перегрівання, перевтома, травма тощо) латентна інфекція може активізуватись і викликати рецидив захворювання. Вважають, що оперізуючий герпес виникає у людей, котрі мають частковий імунітет до вірусу внаслідок перенесеної в минулому вітряної віспи. В осіб з імунологічною недостатністю може відбутися гематогенне поширення вірусу з ураженням різних органів.
Клініка герпесів
Звичайний герпес. Інкубаційний період триває 2-12 діб. Первинне зараження у більшості людей відбувається непомітно. Лише у 10-15 % осіб з'являються висипання, найчастіше довкола рота, на крилах носа, вушних раковинах, рідше - на слизовій оболонці рота, в ділянці очей, геніталій. При локалізованій формі на гіперемованій шкірі або губах виникають групи везикул. їх появі передують місцеві відчуття свербіння або печії. Пухирчики мають прозорий вміст, який пізніше мутніє. За декілька днів вони руйнуються, оголюючи дрібні ерозії. При підсиханні утворюються жовті кірочки. Після загоєння ураженої шкіри слідів не залишається.
У випадку герпесу слизової оболонки рота виникають множинні афти, що зумовлюють печію, слинотечу, поганий запах з рота, гарячкову реакцію. Герпес геніталій характеризується наявністю великої кількості везикул, підвищенням температури тіла до 38,5 °С, болем у низу живота, свербінням, розладом сечовипускання і виділеннями з піхви.
Зрідка розвивається герпетичний енцефаліт або менінгоенцефаліт. Він супроводжується високою гарячкою, нестерпним болем голови, блюванням, судомами, затьмаренням свідомості. Згодом розвиваються паралічі.
У новонароджених і грудних дітей трапляється генералізована форма інфекції, яка перебігає дуже важко, з висипкою по всьому тілу, збільшенням печінки і селезінки, пневмонією і менінгоенцефалітом.
Оперізуючий герпес
Інкубаційний період триває 7-14 діб, а при латентній формі - багато років. Перед появою висипки хворі часто скаржаться на нездужання, біль голови, свербіння і неприємні відчуття в тій ділянці, де згодом з'являється висипка. Підвищується температура тіла. За добу або раніше на гіперемованій ділянці шкіри виникає група пухирчиків, які схильні до злиття; їх вміст поступово мутніє. Процес завершується утворенням кірочок, після відпадіння яких залишаються рубчики. Висипка супроводжується інтенсивним болем, який може зберігатися довго. Припухають регіонарні лімфовузли.
Частіше вражається шкіра міжребер'їв та ділянки іннервації трійчастого нерва. Процес завжди однобічний.
Діагностика герпесів
Діагностика в типових випадках не становить труднощів. При атиповому перебігу діагноз можна підтвердити, використовуючи вірусологічні, цитологічні та серологічні методи дослідження.
Диференціюють від вітрянки, бешихи, еризипелоїду, сибірки, екземи.
Лікування герпесів
Хворих лікують вдома або госпіталізують, ураховуючи тяжкість захворювання і епідеміологічні передумови можливого зараження інших (дітей, ослаблених тощо). Місця ураження шкіри змазують фукорцином, брильянтовим зеленим, оксоліновою, теброфеновою або реафероновою маззю. Вогнища на слизових оболонках змочують розчинами рсаферону, лейкоцитарного інтерферону, а згодом змащують обліпиховою олісю. З метою тамування болю використовують анальгін, новокаїн, ультразвук, УВЧ, УФО. Герпес очей лікус офтальмолог. При тяжкому і генералізованому герпесі в умовах стаціонару вводять реаферон парентерально, віролекс, додатково призначають глюкокортикоїди, поліглобулія, антибіотики. При рецидивуючій формі оперізуючого герпесу застосовують левамізол, продигіозан, донорський імуноглобулін, герпетичну полівакцину.
Профілактика герпесів
Специфічних методів немає. Новонародженому при контакті з хворою на герпес матір'ю вводять донорський імуноглобулін. Хворих на оперізуючий герпес необхідно ізолювати від дітей, які не хворіли на вітряну віспу. Важливу роль у запобіганні герпесам відіграють оздоровлення організму, передусім лікування захворювань, що знижують його опірність; раціональний режим праці та відпочинку, загартовування. Попередити генітальний герпес допомагає дотримання гігієни зовнішніх статевих органів, що полягає в щоденному обмиванні їх водою з милом. Слід забезпечити якісну стерилізацію гінекологічних інструментів перед обстеженням жінок.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|