Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи 


Ліки та препарати







Таллітон

Фармацевтичний завод ЕГІС А. Т., Угорщина


Інструкція


Загальна характеристика:



міжнародна та хімічна назви: carvedilol; 1-(9Н-карбазол-4-ілокси)3-{[2-(2-метоксифенокси)-етил]-аміно}-2-пропанол;



основні фізико-хімічні властивості:



таблетки по 6,25 мг – без або майже без запаху, округлої форми, блідо-жовтого кольору, плоскі з обох боків; на одному боці таблетки є гравіювання “Е341”, на іншому – риска;



таблетки по 12,5 мг – без або майже без запаху, округлої форми, блідо-оранжевого кольору, плоскі з обох боків; на одному боці таблетки є гравіювання “Е342”, на іншому – риска;



таблетки по 25 мг – без або майже без запаху, округлої форми, білого кольору, плоскі з обох боків; на одному боці таблетки є гравіювання “Е343”, на іншому – риска;



склад: 1 таблетка містить карведилолу 6,25 мг, 12,5 мг або 25 мг;



допоміжні речовини: лактоза, сахароза, кремній колоїдний безводний, повідон, кросповідон, магнію стеарат, аріавіт хінолін жовтий або аріавіт сансет жовтий.



Форма випуску. Таблетки.



Фармакотерапевтична група. Поєднані блокатори альфа – та бета-адренорецепторів.



Код АТС С 07А G02.



Фармакологічні властивості.



Фармакодинаміка. Таллітон® належить до неселективних бета-адреноблокаторів із судиннорозшируючими властивостями (за рахунок блокади альфа1-адренорецепторів), має антиоксидантну активність.



Як судинорозширювальний засіб Таллітон® знижує периферичний судинний опір, а також пригнічує ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. Антигіпертензивний ефект розвивається швидко – через 2-3 години після одноразового застосування і продовжується 24 години. Максимальний ефект спостерігається через 3-4 тижні при щоденному застосуванні препарату.



Фармакокінетика. Швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту після перорального застосування. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1 годину. У хворих похилого віку концентрація карведилолу в плазмі крові на 50% вище, ніж у молодих. Біодоступність становить – 25%. При цирозі печінки у хворого біодоступність карведилолу в 4 рази, а максимальна концентрація в плазмі крові – в 5 разів вище. Супутній прийом їжі не впливає на біодоступність препарату і збільшує час досягнення максимальної концентрації його в крові. Зв’язування з білками крові – 98-99%. Інтенсивно метаболізується в печінці шляхом утворення глюкуронідів. Диметилювання і гидрооксилювання фенільного кільця приводять до утворення 3 активних метаболітів із бета-адреноблокуючою активністю. Середній час на півжиття карведилолу – 6-10 годин, а кліренс плазми крові – близько 590 мл/хв.



Елімінується в основному із жовчю та калом. Практично не видаляється із крові при гемодіалізі.



Показання для застосування.





  • Есенціальна гіпертензія.





  • Стабільна стенокардія.





  • Хронічна серцева недостатність у дорослих у комбінації з діуретиками, дигоксином або інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту.





Спосіб застосування та дози. Таблетки приймають внутрішньо; ковтати їх слід цілими і запивати достатньою кількістю рідини.



Есенціальна гіпертензія: рекомендована початкова доза – 12,5 мг Таллітону®, один раз на добу, протягом 2 днів (одна таблетка по 12,5 мг уранці або по одній таблетці по 6,25 мг, два рази на добу – одна уранці, друга – ввечері). Рекомендована підтримуюча добова доза – 25 мг Таллітону (одна таблетка по 25 мг уранці або по одній таблетці по 12,5 мг, два рази на добу – одна уранці, друга – ввечері).



У разі незадовільного результату, але не раніше 14-ого дня лікування, дозу можна збільшити до максимальної – 50 мг на добу (по одній таблетці по 25 мг, два рази на день – уранці і ввечері). Максимальна разова доза – 25 мг, а добова доза не повинна перевищувати 50 мг.



Стабільна стенокардія: рекомендована початкова доза – по 12,5 мг, два рази на добу (уранці і ввечері), протягом двох перших днів. Рекомендована підтримуюча доза – 25 мг, два рази на добу (уранці і ввечері). У разі незадовільного ефекту, але не раніше 14 дня лікування, дозу можна збільшити до максимальної – по 50 мг, два рази на добу (дві таблетки по 25 мг уранці і дві таблетки – ввечері).



Хронічна серцева недостатність: дозу слід підбирати індивідуально, під час збільшення дози проводити пильний моніторинг. Слід спостерігати за станом хворого протягом 2-3 годин після першого прийому або після першої збільшеної дози.



Рекомендована початкова доза – 3,125 мг, два рази на добу протягом 14 днів (1/2 таблетки по



6,25 мг уранці і ввечері). Якщо лікування переноситься пацієнтом добре, дозу можна збільшити до 6,25 мг, два рази на добу (одна таблетка по 6,25 мг уранці і одна – ввечері). Можливо подальше збільшення дози до 12,5 мг, два рази на добу (одна таблетка по 12,5 мг уранці і ввечері), потім до 25 мг, два рази на добу (по одній таблетці по 25 мг уранці і ввечері). Цільова максимальна рекомендована доза – по 25 мг, два рази на добу (одна таблетка по 25 мг уранці і одна – ввечері) для хворих з масою тіла до 85 кг і по 50 мг, двічі на добу (дві таблетки по 25 мг уранці і дві ввечері) для хворих з масою тіла більш 85 кг.



На початку лікування стан хворих слід контролю вати, оскільки можливо погіршення серцевої недостатності. Може розвинутися гіпотензія і млявість. Серцеву недостатність слід лікувати підвищенням дози діуретиків, крім того, може знадобитися тимчасове зниження дози Таллітону®. У деяких випадках лікування Таллітоном® слід тимчасово припинити.



Побічна дія.



З боку центральної нервової системи можуть виникнути головний біль, сонливість, стомлюваність, рідко – пригнічення настрою, порушення сну, парестезії.



З боку серцево-судинної системи можуть виникнути ортостатична гіпотензія, брадикардія, артеріальна гіпотензія, син копальний стан, напади стенокардії, розлади периферичного кровообігу (холодні кінцівки), переміжна кульгавість або синдром Рейно, периферичні набряки, атріовентрикулярний блок, погіршення серцевої недостатності.



З боку органів дихання: задишка, бронхіальна астма, рідко – закладеність носа.



З боку шлунково-кишкового тракту можуть виникнути нудота, пронос, біль у животі, рідко – запор, блювання.



З боку шкіри можуть виникнути алергічна екзантема, кропив’янка, свербіж, реакції, схожі на плескатий лишай, дуже рідко – анафілактоїдні реакції, псоріаз.



З боку крові можуть виникнути рідко – збільшення активності трансаміназ сироватки крові, тромбоцит опенія, лейкопенія.



Інші: рідко – біль у кінцівках, імпотенція, зменшення продукції слізної рідини, розлади зору, подразнення очей, сухість у роті, розлади сечовипускання, пропасниця.



Протипоказання.





  • Підвищена чутливість до інгредієнтів, що входять до складу препарату Таллітон®;





  • декомпенсована серцева недостатність;





  • синдром слабкості синусового вузла, порушення провідності (синоатріальний блок, атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня), за винятком хворих з водієм ритму;





  • брадикардія (частота серцевих скорочень < 50 за хвилину);





  • артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск < 85 мм рт. ст.);





  • кардіогенний шок;





  • легеневе серце, легенева гіпертензія;





  • недостатність функції печінки;





  • феохромоцитома (за виключенням станів, що стабілізовані застосуванням альфа-адреноблокаторів);





  • бронхіальна астма, бронхоспастичний синдром;





  • метаболічний ацидоз;





  • вагітність;





  • період лактації;





  • дитячий вік (до 18 років).





Передозування. У разі передозування може розвинутися тяжка артеріальна гіпотензія, брадикардія, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця.



Лікування: успішним може бути промивання шлунка або застосування блювотних засобів, якщо вони здійснюються протягом декількох годин після прийому препарату. Передозування потребує інтенсивного лікування. Хворого рекомендується перевести в горизонтальне положення, ноги підняти. Антидотом бета-адреноблокуючої дії є орципреналін або ізопреналін 0,5-1 мг внутрішньо венно і/або глюкагон у дозі 1-5 мг (максимальна доза 10 мг).



Тяжка гіпотензія лікується парентеральним повторним введенням адреналіну у дозі 5-10 мкг (або його внутрішньо венна інфузія зі швидкістю 5 мкг/хв).



Для лікування надмірної брадикардії призначають внутрішньо венно атропін в дозі 0,5-2 мг. Для підтримання серцевої діяльності: глюкагон – 1-10 мг внутрішньо венно, швидко, тривалість



ін фузії – 30 секунд, після чого постійна інфузія проводиться із розрахунку 2-5 мг/год.



Якщо переважає периферична судинорозширююча дія (теплі кінцівки, окрім значної гіпотензії), необхідно призначити норадреналін у повторних дозах по 5-10 мкг внутрішньо венно або у вигляді інфузії – 5 мкг/хв.



Для купірування бронхоспазму призначають бета-адреноміметики (у вигляді аерозолю або внутрішньо венно) або амінофілін внутрішньо венно.



Якщо розвиваються судоми, рекомендується повільне введення діазепаму або клоназепаму.



У тяжких випадках інтоксикації, коли домінують симптоми шоку, лікування повинно продовжуватися поки не стабілізується стан хворого, з урахуванням періоду напів виведення карведилолу (6-10 годин).



Особливості застосування. Особливу увагу слід приділяти хворим, які мають:





  • лабільну або вторинну артеріальну гіпертензію;





  • повну блокаду правого пучка Гіса, за наявності брадикардії;





  • гострий міокардит;





  • тяжкі порушення периферичного кровообігу, а також пацієнтам, які вже лікуються альфа1-адрено блокаторами або альфа2-адреноміме тиками.





Хворі з тяжкою серцевою недостатністю, порушеним електролітним балансом, низьким рівнем артеріального тиску або в похилому віці повинні знаходитися під пильним медичним спостереженням протягом 2 годин після прийому першої збільшеної дози у зв’язку з ризиком розвитку раптового падіння артеріального тиску, ортостатичної гіпотензії і синкопе. Небезпека цих ускладнень може бути зменшена при застосуванні препарату в малих початкових дозах і прийому його разом з їжею.



Дозу препарату необхідно знизити, якщо у хворого відмічається брадикардія (частота серцевих скорочень менше 55 за хвилину).



Призначення карведилолу хворим, які отримують серцеві глікозиди, діуретики і/або інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту з приводу серцевої недостатності потребує особливої обережності.



У хворих із серцевою недостатністю, початковий систолічний артеріальний тиск у яких становить менше 100 мм рт. ст. або які мають супутні захворювання – ішемічну хворобу серця, ураження периферичних судин або порушення функції нирок, слід частіше перевіряти стан сечовидільної системи, оскільки лікування може вплинути на функцію нирок. Якщо відмічається пригнічення функції нирок, то дозу Таллітону слід знизити або лікування припинити.



У хворих на стенокардію Принц метала неселективні бета-адреноблокатори можуть провокувати біль у грудях. Призначення препарату при нестабільній стенокардії, а також при атріовентрикулярному блоці І ступеня потребує спеціальної уваги, частої реєстрації ЕКГ і пильного спостереження лікаря за хворим.



Лікування пацієнтів із захворюванням периферичних артерій, цукровим діабетом, гіперфункцією щитовидної залози необхідно проводити з обережністю, під постійним контролем лікаря.



Лікування Таллітоном® хворих на псоріаз вимагає оцінки ризику/успіху лікування тому, що карведилол може посилити захворювання або спровокувати появу його симптомів. Припиняти лікування слід поступово, зменшуючи дозу, для запобігання синдрому відміни.



Лікування хворих із встановленою феохромоцитомою не рекомендується починати до проведення відповідної терапевтичної блокади альфа-адренорецепторів. Хворих, які носять контактні лінзи, слід попередити, що карведилол зменшує продукцію слізної рідини.



Застосування Таллітону® під час вагітності і в період годування груддю не дозволяється!



Під час лікування Таллітоном (особливо на початку лікування і під час підвищення дози) не рекомендується управління авто транспортом або виконання інших робіт, що потребують підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.



Не рекомендується також вживання алкогольних напоїв.



Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід з обережністю застосовувати разом з:





  • резерпіном, інігібіторами моноамін оксидази, оскільки вони можуть спричинити тяжку брадикардію і артеріальну гіпотензію;





  • дигоксином (уповільнюється атріовентрикулярна провідність і ЧСС);





  • блокаторами кальцієвих каналів (верапамілом, дилтіаземом) і проти аритмічними засобами (особливо 1 класу), оскільки вони можуть провокувати виражену артеріальну гіпотензію і серцеву недостатність;





  • інсуліном і гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо (посилення дії гіпоглікемічних засобів і маскування симптомів гіпоглікемії);





  • гіпотензивними засобами (клонідином, гуанетидином, альфа-метилдофою, гуанфацином) – через потенціювання гіпотензивної дії і зниження частоти серцевих скорочень;





  • засобами для наркозу (через їх негативну інотропну дію і гіпотензивний ефект);





  • засобами, що впливають на центральну нервову систему (снодійними,





транквілізаторами, трициклічними антидепресантами і етиловим спиртом) – через



можливість взаємного посилення ефектів;





  • не стероїдними протизапальними препаратами (через зменшення гіпотензивної дії внаслідок зниження продукції простагландинів);





  • альфа- і бета-адреноміме тиками (через взаємний антагонізм дії);





  • ерготаміном (необхідно брати до уваги судинозвужувальну дію ерготаміну);





  • похідними ксантину (амінофілінами, теофіліном) – знижують антигіпертензивний ефект Таллітону®.





Оскільки карведилол зазнає окисного метаболізму, його фармакокінетика і перетворення можуть змінитися при індукції або пригніченні ферментної системи цитохрому Р 450. Тому слід враховувати взаємний вплив





  • рифампіцину (відбувається зниження концентрації карведилолу у сироватці крові на 70 %);





  • барбітуратів (знижують дію карведилолу);





  • циметидину (збільшення біодоступності карведилолу на 30 %);





  • дигоксину (збільшується концентрація дигоксину у плазмі крові);





  • інгібіторів ізоензиму CYP2D6 (хінідину, флуоксетину, пароксетину, пропафенону) – можна припустити підвищення концентрації R(+) енантіомера карведилолу;





  • циклоспорину (карведилол затримує метаболізм циклоспорину).







Умови та термін зберігання. Препарат зберігати при температурі від 15 до 25 °С у захищеному від дії світла і вологи місці, недоступному для дітей.



Термін придатності – 2 роки.



Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.



Умови відпуску. За рецептом.



Упаковка. По 20 або 30 таблеток у скляному флаконі, в картонній коробці.



Виробник. Фармацевтичний завод ЕГІС А. Т.



Адреса. EGIS Pharmaceuticals Ltd.



1106 Budapest, Kereszturi ut 30-38,



HUNGARY.



Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus