Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Фарингит
Фарингит - запалення слизової оболонки глотки. Розрізняють гостру і хронічну форми.
Гострий фарингіт
Початок запального процесу викликають віруси, а далі як збудники домінують стрептококи або інші бактерії. У дітей переважає дифузне запалення (гострий тонзилофарингіт), у дорослих запалення більшою мірою локалізоване (гострий фарингіт, гострий тонзиліт). З-поміж неінфекційних чинників виникненню гострого фарингіту найчастіше сприяють фізичні та хімічні шкідливості, в тому числі й побутові.
Клініка гострого фарингіту
Відчуття дряпання, жару, сухості в глотці або, навпаки, збільшення слизовиділення; неприємні відчування при ковтанні, почервоніння слизової оболонки, припухання лімфатичних фолікулів у слизовій оболонці, а також бокових валиків. У дітей спостерігається переважно висока температура тіла, у дорослих - лише субфебрильна. У запальний процес можуть залучатися ніс, гортань, мигдалики (ринофарингіт, ларингофарингіт).
Лікування гострого фарингіту
Полоскання настойкою нагідок, або календули (по І чайній ложці на 1 склянку води), соком каланхое (по 10 мл на 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду), розчином натрію хлориду або гідрокарбонату (1 чайна ложка на І склянку води) та ін. При підвищенні температури тіла призначають сульфаніламідні препарати (етазол, сульфадимезин по 1 г 4 рази на день), протигістамінні засоби (діазолін по 0,005-0,2 г 1-2 рази на день), інгаляції ментолової олії, лізоциму, левамізолу, УФ-опромінення. При рецидивуючому фарингіті показана санація мигдаликів, зубів.
Хронічний фарингіт
Тривале дифузне запалення слизової оболонки глотки без загальних проявів, яке трапляється переважно у дорослих, частіше у чоловіків. Має значення індивідуальна схильність, нерідко хронічний фарингіт відзначається за наявності хронічних захворювань серцево-судинної системи, нирок, органів травлення, а також на тлі недокрів'я (анемії), цукрового діабету. Інші причини: інфекція (її джерелом бувають ніс і його придаткові пазухи, зуби, бронхи в разі їх vpaxemw), неінфекційні шкідливості (пари, гази, пил; гаряче пересушене повітря, функціональне перенавантаження глотки; тривалий кашель, неправильне користування голосом, психічні чинники тощо).
Клініка хронічного фарингіту
Відчуття сухості в глотці, 'клубка' в горлі; 'липкий' кашель, особливо вранці; неприємні відчуття при 'пустому' ковтку, вимушене покашлювання або кашель; при сильному кашлі можуть бути невеликі кровотечі.
Атрофічна (суха) форма
Внаслідок хронічного запалення виникають метаплазія епітелію (ороговіння), фіброз, атрофія залоз і лімфоїдної тканини. Слизова оболонка гладенька, суха, часто блискуча, вкрита незначною кількістю липкого нальоту. Подібні зміни виявляють і в гортані.
Катарально-гіпертрофічна форма
Катарально-гіпертрофічна форма включає, зокрема, боковий і гранульозний фарингіт. Для неї характерні гіперплазія, гіперемія, лімфоцитарна інфільтрація, набряк, розростання сполучної тканини в слизовій оболонці. Захворювання проявляється потовщенням, почервонінням слизової оболонки, появою тягучого секрету; часто спостерігається підвищення глоткового рефлексу. При боковому фарингіті бокові валики потовщені, ковбасоподібні, поширюються у носову і гортанну частини глотки. При гранульозному фарингіті спостерігаються почервонілі лімфатичні фолікули на задній стінці глотки, розмір яких дорівнює величині зерна сочевиці. Обстежуючи хворих старшого віку з симптомами хронічного фарингіту, треба пам'ятати про можливість пухлини носової й гортанної частини глотки, кореня язика. Такі хворі потребують огляду оториноларинголога.
Лікування хронічного фарингіту
По можливості слід усунути причини хвороби (інфікування з сусідніх органів, ротове дихання тощо). При катарально-гіпертрофічній формі застосовують полоскання 1-2 % розчином натрію гідрокарбонату або натрію хлориду, настойкою звіробою (1 чайна ложка на 1 склянку води); для змазування та припікання гранул використовують 40 % розчин трихлороцтової кислоти, розчин Люголя. Окремі скупчення гранул іноді доцільно піддати гальвано-, кріо- або лазерокоагуляції. Призначають також фонофорез прополісу, інгаляції 1 % розчину декарису. При атрофічній формі хронічного фарингіту для полоскання, аплікацій використовують 1 % розчин йодинолу, бікармінт (2 таблетки на 1 склянку води). Застосовують змазування глотки спиртово-гліцериновим розчином прополісу. Всередину призначають 3 % розчин калію йодиду (3 рази на день, по 1 столовій ложці, на молоці). Крім того, хворим показані пиття мінеральних лужних вод, парентеральне введення екстракту алое, ФіБСу тощо, електрофорез 0,5 % розчину нікотинової кислоти (15-20 сеансів, по одному щодня). За наявності кірок на слизовій оболонці глотки показані інгаляції протеолітичних ферментів (трипсину, хімотрипсину), 1 % розчину нікотинової кислоти, 2% розчину калію йодиду, різних олій (протягом 6-10 діб). Можна рекомендувати хворим санаторно-курортне лікування в теплому кліматі з достатньою кількістю вологого повітря.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|