Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Грип
Грип - гостра вірусна хвороба людини, що має епідемічне поширення і характеризується ураженням дихальних шляхів з вираженою інтоксикацією і катаральними явищами.
Етіологія грипу
Збудником є РНК-вмісні віруси родів А, В і, вірогідно, С. В їх білковій оболонці розміщені антигени гемаглютинін і нейрамінідаза, які змінюються під впливом зовнішніх чинників. Виражену антигенну мінливість має вірус грипу А, меншу - вірус В. Виникненням нових антигенних варіантів цих вірусів спричинюється розвиток повторних захворювань і нових епідемій.
Епідеміологія грипу
Джерелом інфекції є хвора людина. Особливо небезпечні особи з легким і стертим перебігом грипу, які переносять хворобу на ногах. Додатковим джерелом зараження, вірогідно, можуть бути домашні тварини.
Хворі найбільш заразні в перші 2-3 дні. Основний мехинізм передачі збудника - повітряно-крапельний. З крапельками слизу під час кашлю і чхання він викидається на відстань до 3-5 м. Вірус може передаватися також через різні предмети (посуд, рушник, дверна ручка тощо).
Сприйнятливість до грипу загальна, за винятком дітей до 6 міс. Підйом захворюваності спостерігається взимку. Епідемічні спалахи грипу А виникають через 1-2 роки, їх тривалість становить 1 - 1,5 міс. Кожні 20-40 років спостерігається пандемія, під час якої грип уражає 15-40 % населення і більше. Вірус В викликає менш інтенсивний епідемічний процес з підвищенням захворюваності через кожні З-4 роки, вірус С - спорадичну захворюваність щорічно.
Патогенез грипу
Під час зараження місцем занурення вірусу є слизова оболонка верхніх дихальних шляхів. Розмножуючись у циліндричному епітелії, він викликає його руйнування та місцеві розлади мікроциркуляції. Із слизової оболонки носа запальний процес швидко поширюється на гортань, трахею, бронхи. Розвиваються вірусемія і токсемія, які обумовлюють виражену інтоксикацію організму з гарячковою реакцією. Внаслідок токсичного ураження судинних стінок можуть приєднатись геморагічні явища, а в тяжких випадках - синдром ДВЗ.
У перші дні у захисній реакції організму важлива роль належить гарячковій і запальній реакціям, іншим неспецифічним чинникам. Згодом з'являються противірусні антитіла (головним чином до гемаглютиніну і нейрамінідази), які забезпечують утворення специфічного імунітету і видужання.
Клініка грипу
Інкубаційний період триває від кількох годин до 2 діб. Хвороба починається раптово - з ознобу, болю голови і швидкого підвищення температури тіла. Біль локалізується переважно в ділянці лоба, надбрівних дуг, рідше в скронях. Незабаром приєднуються біль і ломота в м'язах, крупних суглобах і попереково-крижовій ділянці, відчуття жару і рясне потіння. Різко погіршується самопочуття, зростають слабкість, розбитість; хворого дратують яскраве світло і шум. Він стає кволий, сонливий, іноді, навпаки, дещо збуджений і скаржиться на безсоння. Втрачається апетит. У тяжких випадках можуть виникати запаморочення, порушення свідомості, марення, судоми, блювання.
Температура тіла в найближчі години від початку захворювання досягає 38,5-40 °С. Хворі відзначають закладання носа, відчуття дряпання і сухість у носовій частині глотки, чхають. Але нежить приєднується лише на 2-3-тю добу. Виділення з носа серозні або серозно-слизові, незначні. З'являється сухий болючий кашель. У 1/3 хворих виникають приступи надсадного кашлю, які супроводжуються синюшністю і набряком обличчя, сльозотечею та закінчуються виділенням мокротиння. З 3-4-го дня кашель вологий, приступи його рідшають.
Обличчя гіперемоване і одутле, очі блищать. Кон'юнктиви червоні та набряклі, губи з ціанозом. На губах і крилах носа часто з'являються герпетичні висипання. Слизова оболонка носа з ціанотичним відтінком, набрякла. М'яке піднебіння і задня стінка носової частини глотки гіперемовані, на слизовій оболонці м'якого піднебіння може з'явитися зерниста висипка (симптом Морозкіна), що є характерною ознакою грипу типу В. Язик вкритий білим або сірим нальотом. Шкіра волога, з краплями поту.
Пульс частіше відповідає температурі тіла або сповільнений. Артеріальний тиск схильний до зниження. Тони серця ослаблені, іноді вислуховується систолічний шум. У легенях вислуховують жорстке або ослаблене дихання, сухі хрипи.
При дослідженні крові виявляють лейкопенію, відносний лімфоцитоз і моноцитоз; ШОЕ в нормі або дещо зменшена.
Гарячковий період триває 2-5 днів, рідше 6-7 днів, далі може зберігатися субфебрилітет. З нормалізацією температури тіла зникають біль голови, катаральні явища; відновлюються апетит і сон. Проте у багатьох реконвалесцентів у найближчі тижні зберігається астенія (загальна слабість, втомлюваність).
У дітей першого року життя перебіг грипу тяжкий. У загальній картині домінує тяжкий нейротоксикоз.
Ускладнення: часто виникають пневмонія, гайморит, отит, тонзиліт, загострення ревматизму, туберкульозу, нефриту; рідше трапляються енцефаліт і менінгоенцефаліт, пієлонефрит.
Діагностика грипу
Враховують такі епідеміологічні та клінічні особливості грипу: зв'язок з епідемією, висока контагіозність, короткий інкубаційний період (частіше до 1 доби), раптовий початок, швидкий розвиток симптомів токсикозу, що досягає максимального напруження протягом першої доби, приєднання помірних катаральних явищ (нежить) на 2-3-й день хвороби, приступи трахеїту, зерниста енантема на гіперемованому м'якому піднебінні, тривалість хвороби 3-6 днів, астенічний синдром у реконвалесцентів.
Діагноз підтверджують виділенням вірусів у змивах і мазках з слизової оболонки зіва, носа. Матеріал беруть у перші дні захворювання і негайно доставляють в охолодженому вигляді ( в термосі, наповненому льодом) у вірусологічну лабораторію. Мазки беруть стерильним тампоном, змоченим в ізотонічному розчині натрію хлориду, сольовому розчині Хенкса або середовищі 199, шляхом протирання ним слизової
оболонки нижньої носової раковини або обертальними рухами в носових ходах. Тампон вміщують у стерильні пробірки з 2-3 мл тієї самої рідини.
З метою діагностики грипу широко використовують метод імунофлюорссценції (обробка мазків специфічним імуноглобуліном і барвником та дослідження їх за допомогою люмінесцентного мікроскопа) і реакцію непрямої гемаглютинації (РИГА) або РГГА :і парними сироватками крові, забраними в перші дні хвороби і через 10-14 днів. Діагностичне значення має появлення наростання титру антитіл у цих реакціях в 4 рази і більше.
Диференціюють від інших гострих респіраторних захворювань, ангіни, орнітозу, ентсровірусних інфекцій, черевного тифу і паратифів, вірусного гепатиту, менінгококової інфекції, туберкульозу тощо.
Приєднання пневмонії в перші дні можна не помітити, бо переважають загальні прояви грипу. У зв'язку з цим необхідно уважно поставитися до виникнення малопомітних ознак легеневої недостатності, таких як задишка, ціаноз губ, вушних раковин, відчуття стискання в грудях, локальні вологі хрипи в легенях.
Лікування грипу
Переважну більшість хворих лікують вдома. Госпіталізації підлягають хворі з тяжким і ускладненим перебігом грипу, серйозними супутніми захворюваннями, а також з епідеміологічних осторог (проживання в гуртожитку, в одній кімнаті з малими дітьми, інвалідами тощо). Заслуговує поширення досвід безплатної видачі медикаментів хворим під час їх першого відвідання, що забезпечує раннє лікування.
Весь гарячковий період і наступні 2 дні хворий має дотримуватися ліжкового режиму. Працюючим видають листок непрацездатності строком на 5 днів. Рекомендують молочно-рослинну вітамінізовану дієту з великою кількістю теплої підкисленої рідини (чай з лимоном, морс з клюкви, фруктові соки), потогінні засоби - гарячі напої з плодів калини, малини, квіток липи, бузини, ромашки, трави суниці, листків евкаліпту, трави чебрецю, хвоща польового або кореня дев'ясилу. Як відтяжний засіб показані гірчичники на литки, підошви.
З противірусних засобів при грипі А добре зарекомендував себе ремантадин усередину: в перший день - по 0,1 г З рази, на 2-й і 3-й дні - по 0,1 г 2 рази на день, на 4-й день - 0,1 г. Засобом вибору можуть бути людський лейкоцитарний інтерферон по 3-5 крапель у кожний носовий хід через 1-2 год протягом 2-3 днів або у вигляді аерозолю чи індуктори ендогенного інтерфероноутворення (продигіозан, пірогенал, мефенамова кислота, грипозна вакцина). При вірусному риніті та герпесі показана 0,25-0,5 % оксолінова мазь, якою змазують слизову оболонку носа і губи 2-3 рази на день 3-4 дні поспіль. Хворим з дуже тяжким перебігом грипу та немічним особам вводять протигрипозний імуноглобулін по 3 мл внутрішньом'язово одноразово, у разі потреби - повторно через 6-12 год; дітям - з розрахунку 0,15-0,20 мл на 1 кг маси тіла на добу.
Зменшити гарячку, біль у голові та м'язах допоможуть анальгін, аскофен, натрію саліцилат. Однак, зважаючи на захисний характер гарячкової реакції, їх призначають переважно при температурі тіла понад 39 °С, виражених мозкових та серцево-судинних розладах.
Усім хворим дають полівітаміни, аскорутин. При болючому кашлі призначають тусупрекс, лібексин, кодтерпін, таблетки від кашлю; при нежитю - галазолін, нафтизин або 2-3 % розчин ефедрину гідрохлориду в носові ходи, в разі збудження і безсоння - мікстуру Бехтерєва, фенобарбітал.
Антибіотики призначають у таких випадках: 1) при дуже тяжкому перебігу грипу (гіпертоксична форма з енцефалітичними явищами, початок з пневмонії); 2) дітям віком до 2 років, дуже ослабленим особам, у похилому і старечому віці; 3) за наявності бактеріальних ускладнень; 4) при супутніх запальних захворюваннях, які можуть загостритися.
Прогноз для життя переважно сприятливий. Лише при дуже тяжкому перебігу хвороби, а також у дітей раннього віку може виникнути загроза життю.
Профілактика грипу
Необхідно негайно ізолювати хворого. В домашніх умовах йому виділяють окрему кімнату, яку треба часто провітрювати і прибирати вологим способом з використанням 0,2-0,5 % проясненого розчину хлорного вапна або 1 % розчину хлораміну Б; рекомендується ультрафіолетове опромінення. Посуд, білизну, носові хусточки, рушники кип'ятять. Особи, які обслуговують хворого, користуються марлевою маскою.
В період підвищеної захворюваності відміняють дитячі ранки та інші видовищні заходи. На лікувальні заклади накладають карантин. Працівники лікувальних закладів, транспорту, торгівлі носять марлеві маски.
Для екстреної профілактики грипу використовують ті самі противірусні препарати, що й з лікувальною метою. В епідемічному осередку грипу А контактним особам ( в сім'ях, гуртожитках, на виробництві) дають ремантадин по 0,05 г на добу протягом 5 днів або лейкоцитарний інтерферон по 5 крапель у кожний носовий хід 2-3 рази на день. Введення протигрипозного імуноглобуліну показане передусім для захисту дітей до 3 років, вагітних і дуже ослаблених осіб. Під час епідемій достатньо 2 ін'єкцій по 3 мл через 2-3 тиж.
З мстою специфічної профілактики використовують живі ти інактивовані вакцини з штамів вірусів А і В. Протиепідемічна дія настає після імунізації не менше ніж 70 % населення.
Планову неспецифічну профілактику здійснюють за допомогою екстракту елеутерокока (по 30-40 крапель на день протягом 25-30 днів), продигіозану (по 0,25 мл у кожний носовий хід дворазово і інтервалом 5 хв, курс із 3 введень з перервою 5-7 днів), полівітамінів.
Рекомендовано загартовування організму, самомасаж рефлексогенних зон, ультрафіолетове опромінення. Проводять санітарно освітню роботу.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|