Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Сфіліс нервової системі
Сфіліс нервової системі - ураження нервової системи, які спостерігаються в первинний, латентний, вторинний, третинний і пізній періоди хвороби. У неврологічній практиці виділяють дві форми нейросифілісу: ранню (мезодермальну) і пізню (ектодермальну).
Клініка. Клінічні прояви раннього сифілісу виникають у перші 2-3 роки (до 5 років) після зараження і відповідають вторинному періоду захворювання.
До ранніх форм нейросифілісу відносять асимптомний, гострий і хронічний сифілітичний менінгіт, менінгоенцефаліт, менінгомісліт, менінгорадикуліт, ендартеріїт, гуму головного і спинного мозку. До пізніх форм належать сухотка спинного мозку, прогресивний параліч, аміотрофічний спинальний параліч, спастичний параліч Ерба.
Асимптомний сифілітичний менінгіт
Клініка. Легкий біль голови, запаморочення, нудота, загальна гіперестезія, корінцевий біль, болючість при рухах очних яблук, минуща недостатність функції окремих черепних нервів. Іноді спостерігаються нездужання, порушення сну, дратливість, пригнічений стан. У цереброспинальній рідині виявляють запальні зміни, на основі яких ставиться діагноз.
Гострий серозний сифілітичний менінгіт
У хворих на фоні генералізації процесу, ураження шкіри і слизових оболонок з'являються біль голови, запаморочення, нудота, блювання, світлобоязливість, підвищується температура тіла. Головний біль особливо посилюється вночі. Спостерігаються мснінгсальні симптоми - ригідність м'язів потилиці, симптоми Керніга, Бехтерєва, Брудзинського та ін. У неврологічному статусі нерідко відмічається легке ураження черепних нервів, частіше окорухового. Іноді виявляють патологічні рефлекси (Бабінського, Оппенгейма, Россолімо), анізорефлексію, парези, епілептичні припадки, що свідчить про менінгоенцефаліт.
Хронічний сифілітичний менінгіт
Захворювання розвивається підгостро, іноді протягом декількох тижнів хворий переносить його на ногах, оскільки загальномозкові та оболонкові симптоми можуть бути слабо виражені. Характерне раннє ураження черепних нервів - окорухового (косоокість, птоз, анізокорія), лицевого (лагофтальм, згладжування носогубної складки), вестибуло-кохлеарного (неврит), зорових (застійний диск, скотома, атрофія), трійчастого (невралгічний біль і розлади чутливості на обличчі). Спостерігаються ізольований параліч або парез окремих зовнішніх або внутрішніх м'язів ока, сфінктерів зіниці, інколи, навпаки, - повна офтальмоплегія.
Менінгомієліт
Перші симптоми втягнення у специфічний процес спинного мозку - корінцевий біль і парестезії в спині, животі, нижніх кінцівках. Поступово до корінцевих порушень приєднуються й ознаки ураження провідників спинного мозку: спастичні парези, розлади чутливості тазових органів (затримка сечі, калу). В одних хворих переважає ураження речовини спинного мозку, в інших - менінгеальні і корінцеві симптоми (менінгорадикуліт).
Ендартеріїт
Дифузне сифілітичне ураження судин проявляється головним болем, симптомами астенії (втомлюваність, дратливість, млявість, порушення сну), періодичними минущими порушеннями мозкового кровообігу і малими інсультами, іноді тромботичним або геморагічним інсультом. Зміни психіки (пам'яті, уваги, інтелекту) можуть наростати аж до розвитку деменції.
Гума головного мозку
Підгостро (протягом декількох тижнів) з'являються і посилюються головний біль, нудота, блювання. На цьому фоні, залежно від локалізації гуми, виникають вогнищеві симптоми, паралічі, парези, порушення чутливості, мовні розлади, агнозія, епілептичні припадки та ін. Поряд із симптомами, які симулюють пухлину мозку, майже завжди спостерігаються й інші ознаки, характерні для сифілісу: неправильна форма зіниць, млявість зіничних реакцій на світло, пониження сухожильних рефлексів на нижніх кінцівках та ін. На очному дні нерідко визначаються застійні диски зорових нервів, у цереброспинальній рідині - білково-клітинна дисоціація, позитивні серологічні реакції (Вассермана, Кана, РІБТ і РІФ).
Сухотка спинного мозку
Відноситься до пізнього (четвертого) періоду сифілісу, при якому уражаються переважно задні корінці та задні стовпи спинного мозку. В клінічному перебігу виділяють три стадії: невралгічну, атактичну і паралітичну.
Перша стадія (невралгічна) характеризується появою парестезій - відчуття оперізування, стиснення, затерпання, поколювання в ділянці грудної клітки, живота, підошов і стріляючий біль у різних частинах тіла. Біль виникає несподівано, він короткотривалий (1-2 хв), ріжучого або рвучого характеру, найчастіше спостерігається в нижніх кінцівках. Може виникати приступ болю в різних внутрішніх органах - вісцеральні табетичні кризи. Характерна і рання ознака сухотки спинного мозку - синдром Аргайлла Робертсона: млява реакція (або повна відсутність) зіниць на світло при збереженні реакції на конвергенцію і акомодацію, яка, як правило, супроводжується анізокорією, неправильною формою зіниць і міозом. Поступово зникають колінні і ахіллові рефлекси, а потім знижуються рефлекси і на верхніх кінцівках.
У другій стадії хвороби (атактичній) домінують розлади координації рухів у кінцівках, похитування при стоянні і ходьбі. Це обумовлене зниженням або майже повним випадінням глибокої чутливості, переважно в нижніх кінцівках. Хворі погано відчувають підлогу, їм здається, що вони ідуть по м'якій ковдрі або ваті. При виконанні пози Ромберга хворі похитуються, падають назад, вперед або вбік. Хода у них «штампуюча» - ходять із широко розставленими ногами і високо їх піднімають. Значно утруднюється ходьба в темноті і з закритими очима. Порушення координації рухів поєднується зі зниженням м'язового тонусу.
Третя стадія хвороби (паралітична) характеризується порушенням рухової функції внаслідок розладу координації. Справжні парези і паралічі відсутні, але внаслідок атаксії хворі втрачають здатність ходити, стояти, сидіти.
Майже завжди в пізній стадії захворювання виникають трофічні і тазові розлади - безболісні табетичні ураження колінних, гомілковостопних, ліктьових та інших суглобів із припухлістю, збільшенням у розмірі, деформацією; затримка або нетримання сечі, закреп або пронос.
В діагностиці всіх форм нейросифілісу важлива роль належить серологічним тестам. Серологічні реакції (Вассермана, цитохолева, РІБТ, РІФ) у спинномозковій рідині позитивні в більшої частини хворих. У крові серологічні реакції не завжди позитивні. Діагностичне значення має також колоїдна реакція Ланге.
Лікування. Призначають антибіотики (бензилпеніцилін, біцилін, еритроміцин та ін.), важкі метали (бійохінол, бісмоверол, пснтабісмол) і йодисті препарати. Лікування проводять за спеціальними схемами у вигляді повторних курсів.
Прогноз. Повне видужання або значне поліпшення настає у хворих із мезодермальними формами нейросифілісу при умові, якщо комбіноване лікування почате своєчасно і проводилося в повному об'ємі.
Перебіг спинної сухотки поступово прогресуючий, тому прогноз менш сприятливий. Повторні курси специфічної терапії можуть привести до незначного поліпшення.
Профілактика. Попередження зараження сифілісом, повноцінне його лікування в ранні (первинний і вторинний) періоди хвороби, дотримання строків диспансерного нагляду із систематичним серологічним контролем.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|