Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи - Covid-19 


Хвороби








Тиреоїдит

Категорія: 

Тиреоїдит гострий гнійний


Тиреоїдит гострий гнійний -гнійне запалення щитовидної залози, яке найчастіше розвивається при потраплянні в неї інфекції гематогенним шляхом. Щитовидна залоза спочатку щільна, пізніше відбувається її нагноєння. В крові виявляють нейтрофільний лейкоцитоз, збільшення ШОЕ.
Лікування. Антибіотики, саліцилати, антигістамінні препарати, кортикостероїди. Поява флюктуації засвідчує необхідність хірургічного втручання.

Тиреоїдит підгострий


Тиреоїдит підгострий (тиреоїдит де Кервена-Крайла) характеризується запаленням, побільшенням, дисфункцією щитовидної залози. Зустрічається переважно у жінок. Запалення щитовидної залози звичайно розвивається через 2-4 тиж після гострої респіраторної інфекції.
Клініка. Відзначаються болючість на передній поверхні шиї з іррадіацією в завушну ділянку, підвищення температури тіла, помірно виражені симптоми гіпертиреозу. Щитовидна залоза досить щільна.
Діагностика. При дослідженні крові виявляють лейкоцитоз, збільшення ШОЕ. Рівень гормонів щитовидної залози підвищений, характерне низьке поглинання 1311 щитовидною залозою. Протягом 2-4 тиж рівень тироксину в крові нормалізується або зменшується, поглинання радіоактивного йоду знижується. Таким чином, фаза транзиторного гіпертиреозу змінюється гіпотиреозом. Відновлення функції спостерігається через 2-4 міс, що корелює з клінічним поліпшенням.
Лікування. Для більшості пацієнтів достатньо симптоматичної терапії ацетилсаліциловою кислотою. У випадках тяжкого перебігу захворювання призначають глюкокортикоїди. У разі виникнення рецидиву курс лікування глюкокортикоїдами повторюють. За наявності болючості на передній поверхні шиї під час респіраторної інфекції треба пам'ятати про можливість розвитку підгострого тиреоідиту і направити хворого до ендокринолога.

Тиреоїдит автоімунний (зоб Хасімото)


Тиреоїдит автоімунний (зоб Хасімото) - найпоширеніше захворювання щитовидної залози, яке в більшості випадків призводить до гіпотиреозу.
Клініка. Функція органа порушується залежно від того, які саме антитіла присутні в крові: за наявності тиреоїдстимулюючих антитіл розвивається тиреотоксикоз, антитиреоідних - гіпотиреоз. Фолікулярні елементи щитовидної залози поступово фіброзуються, її тканина стає щільною. Поверхня звичайно рівна, рідше - бугриста. Залоза неболюча, рухома, не спаяна з навколишніми тканинами; можуть відзначатися симптоми стискання трахеї.
Діагностика. Часто з метою діагностики проводять пункцію щитовидної залози. Функціональний стан її визначають за допомогою загальноприйнятих методів.
Лікування. Призначають 0,1-0,2 мг Л-тироксину щодня, іноді - глюкокортикоїди. Останніми роками частіше вдаються до операції.

Тиреоїдит хронічний (зоб Ріделя)


Тиреоїдит хронічний (зоб Ріделя) характеризується розростанням сполучної тканини у щитовидній залозі із зміщенням її паренхіми і проростанням у капсулу.
Клініка. Функція залози, як правило, не порушена. Хворих турбує відчуття стискання у ділянці щитовидної залози. Остання набуває дерев'янистої щільності («залізний» зоб).
Діагностика. Змін лабораторних даних немає.
Лікування. За відсутності компресії призначають препарати щитовидної залози, у разі її наявності показане хірургічне втручання.

Тиреоїдит тихий


Тиреоїдит тихий - лімфоцитарний тиреоїдит із спонтанним гіпертиреозом. Найчастіше спостерігається у жінок за 1-6 міс після пологів. Клінічна картина подібна до такої підгострого тиреоїдиту, але без больового синдрому. Прояви, як правило, зникають через 4 міс. Лікують виключно бета-адреноблокаторами.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus