Які є традиції в Страсну п'ятницю

В п'ятницю напередодні свята Пасхи розіп'яли Ісуса Христа. Віряни в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало біля 2-ї години пополудні. Існував звичай у Страсну п'ятницю обносити плащаницю тричі навколо церкви. Це був гарний звичай: в огорожі біля церкви в кілька рядів стояли люди, по-святковому одягнені, і панував спокійний урочистий настрій.

На Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціальними ручними калатальцями.

Повернувшися з церкви, родина звичайно сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п'ятницю — пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками. Ні шити, ні прясти в Страсну п'ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись наші господині в селах робили в цей день дві роботи: пекли паски (зазвичай це і робили саме у Страсну п'ятницю) та садили капусту — вважалося, що це робити можна, не гріх.

За народним віруванням, у Страсну п'ятницю не можна співати — гріх. На Херсонщині кажуть, що хто співає в Страсну п'ятницю, той на Великдень буде плакати. У багатьох країнах світу Страсна п'ятниця — вихідний день. Православні і греко-католики, а також всі християни східного обряду, відзначають Велику, або Страсну п'ятницю — найскорботніший день року, коли Церква згадує про страждання Ісуса Христа на хресті за людський рід.