Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Арикстра
ГлаксоВеллком Продакшн, Франція
Інструкція
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: fondaparinux, a-D-глюкопіранозид, метил О-2-дезокси-6-о-сульфо-2-(сульфоаміно)-a-D-глюкопіранозил-(1®4)-О-b-D-глюкопірануронозил-(1®4)-О-2-дезокси-3,3-ди-о-сульфо-2-(сульфоаміно)-a-D-глюкопіранозил-(1®4)-О-2-О-сульфо-a-L-ідопірануронозил-(1®4)-2-дезокси-2-(сульфоаміно), 6-(гідросульфат), дека натрієва сіль;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;
склад: кожен шприц (0,4 мл) містить 5,0 мг фондапаринуксу натрію;
кожен шприц (0,6 мл) містить 7,5 мг фондапаринуксу натрію;
кожен шприц (0,8 мл) містить 10,0 мг фондапаринуксу натрію;
допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева, вода для ін'єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Код АТС В 01А Х 05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Фондапаринукс є синтетичним і селективним інгібітором активованого фактора Х (Ха). Антитромботична активність фондапаринуксу є результатом селективного пригнічення фактора Ха, опосередкованого анти тромбіном III (АТ ІІІ). Вибірково зв’язуючись з АТ III, фондапаринукс потенціює (приблизно в 300 разів) вихідну нейтралізацію фактора Ха анти тромбіном III. Нейтралізація фактора Ха перериває ланцюг коагуляції та інгібує як утворення тромбіну, так і формування тромбів. Препарат не інактивує тромбін (активований фактор IIа) та не діє на тромбоцити.
У рекомендованих для лікування дозах фондапаринукс не впливає на результати звичайних коагуляцій них тестів, таких як активований частковий тромбопластиновий час (аЧТЧ), активований час згортання (АЧЗ) або протромбі новий час (ПЧ)/міжнародна нормалізована пропорція (INR) у плазмі, а також не змінює час кровотечі або фібринолітичну активність. Фондапаринукс не дає перехресних реакцій із сироваткою хворих із гепарин-індукованою тромбоцит опенією.
Фармакокінетика. Всмоктування. Після підшкірного введення фондапаринукс швидко і повністю всмоктується (абсолютна біодоступність – 100 %). При одноразовому підшкірному введенні 2,5 мг фондапаринуксу молодим здоровим добровольцям максимальна концентрація в плазмі (середня Смакс = 0,34 мг/л) досягалася через 2 години після введення дози. Концентрації в плазмі, що становлять половину вищенаведеної максимальної концентрації, досягалися через 25 хвилин після введення.
У здорових осіб літнього віку фармакокінетика фондапаринуксу є лінійною в діапазоні доз 2 – 8 мг підшкірно. При введенні один раз на добу стійка рівноважна концентрація в плазмі досягається через 3 – 4 дні при збільшенні в 1,3 раза значень Смакс і AUC (площі під кривою).
Середні фармакокінетичні параметри фондапаринуксу у стані рівноваги в хворих, які перенесли операції на кульшовому суглобі та затсосовували препарат у дозі 2,5 мг на добу, були: Смакс – 0,39 мг/л, Тмакс – 2,8 годин і Смін – 0,14 мг/л. У хворих літнього віку, які перенесли операції, пов’язані з переломом стегна, рівноважні концентрації фондапаринуксу були: Смакс – 0,50 мг/л, Смін – 0,19 мг/л.
При лікуванні гострого тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії у хворих, які отримували Арикстру у дозі 5 мг (маса тіла < 50 кг), 7,5 мг (маса тіла 50 – 100 кг включно) та 10 мг (маса тіла > 100 кг) один раз на добу, середні фармакотерапевтичні параметри були подібними.
Розподіл. У здорових дорослих людей після підшкірного та внутрішньо венного введення фондапаринукс розподіляється таким чином, що більша його частина знаходиться у крові і лише невеликий об‘єм – в екстра судинній рідині. Об‘єм розподілу становить 7 – 11 л. In vitro фондапаринукс значною мірою (не менше 94 %) та специфічно зв'язується з білком АТ III. Зв'язування фондапаринуксу з іншими білками плазми, у тому числі з тромбоцитарним фактором IV і червоними клітинами крові, не значне.
Метаболізм. In vivo метаболізм фондапаринуксу не вивчався, оскільки у пацієнтів з нормальною функцією нирок більша частина введеної дози виводиться у незміненому стані із сечею.
Виведення. Фондапаринукс виводиться, головним чином, нирками у незміненому вигляді, у здорових людей 64 – 77 % одноразової дози виводиться із сечею протягом 72 годин. Період напів виведення (Т1/2) становить приблизно 17 годин у молодих здорових осіб і приблизно 21 годину – у здорових осіб літнього віку. У хворих із нормальною функцією нирок середній кліренс фондапаринуксу дорівнює 7,82 мл/хв.
Особливі групи хворих.
Порушення функції нирок. Фондапаринукс виводиться повільніше у пацієнтів з нирковою недостатністю, оскільки препарат виводиться, головним чином, нирками у незміненому стані. У хворих, яким проводиться профілактичне лікування після операцій з приводу перелому стегна або ендопротезування кульшового суглоба, загальний кліренс фондапаринуксу приблизно на 25 % нижче ніж у хворих із незначним порушенням функції нирок (кліренс креатині ну – 50 – 80 мл/хв). Він приблизно на 40 % нижче у хворих із помірним порушенням функції нирок (кліренс креатині ну – 30 – 50 мл/хв) і на 55 % нижче у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкою ступеня (кліренс креатині ну < 30 мл/хв) порівняно з хворими з нормальною функцією нирок. Відповідні кінцеві періоди напів виведення становили 29 годин при помірній та 72 години – при нирковій недостатності при тяжкого ступеня. Аналогічний взаємозв‘язок між кліренсом фондапаринуксу і ступенем тяжкості ниркової недостатності спостерігався при лікуванні пацієнтів із тромбозом глибоких вен та тромбоемболією легеневої артерії.
Порушення функції печінки. Відповідно до даних фармакокінетики очікується, що концентрація незв‘язаного фондапаринуксу залишиться незміненою у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня і тому, змінювати дозу не потрібно. Після одноразового підшкірного введення фондапаринуксу у хворих із помірною печінковою недостатністю (шкала Чайлд-П‘юдж, клас В) Cmax і AUC фондапаринуксу зменшувались на 22 % та 39 % відповідно порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. Нижчий рівень концентрації фондапаринуксу в плазмі пояснюється зменшеним зв‘язуванням з АТ ІІІ, оскільки у пацієнтів з печінковою недостатністю концентрація АТ ІІІ в плазмі є нижчою. Таким чином, результатом цього є збільшений нирковий кліренс фондапаринуксу.
У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю фармакокінетика фондапаринуксу не вивчалась.
Діти. Застосування фондапаринуксу у дітей не вивчалось.
Хворі літнього віку. Виведення фондапаринуксу у пацієнтів старше 75 років сповільнюється. У дослідженні при застосуванні препарату у дозі 2,5 мг профілактично після операцій з приводу перелому стегна або ендопротезування кульшового суглоба загальний кліренс фондапаринуксу був приблизно на 25 % меншим у хворих старше 75 років порівняно з хворими молодше 65 років. Аналогічний взаємозв‘язок між кліренсом фондапаринксу і віком спостерігався при лікуванні хворих із тромбозом глибоких вен та тромбоемболією легеневої артерії.
Стать. При корекції дози за масою не було виявлено розходжень у фармакокінетиці у хворих чоловіків та жінок.
Раса. Заплановані дослідження фармакокінетичних розходжень не проводилися. Однак дослідження, що проводилися за участю здорових осіб монголоїдної раси, не виявили розходжень у фармакокінетичному профілі в порівнянні з таким у здорових осіб європеоїдної раси. Не спостерігали розходжень у плазмовому кліренсі препарату між пацієнтами європеоїдної і негроїдної рас, які перенесли ортопедичні операції.
Маса тіла. Кліренс фондапаринуску зростає зі збільшенням маси тіла (9 % на кожні 10 кг маси тіла).
Показання для застосування.
Лікування гострого тромбозу глибоких вен.
Лікування гострої емболії легеневої артерії.
Спосіб застосування та дози.
Лікування гострого тромбозу глибоких вен та гострої емболії легеневої артерії.
Рекомедованою дозою Арикстри для підшкірного ведення є
5 мг – для пацієнтів з масою тіла менше 50 кг;
7,5 мг – для пацієнтів з масою тіла 50 – 100 кг;
10 мг – для пацієнтів з масою тіла більше 100 кг.
Ін‘єкція вводиться один раз на добу, тривалість лікування повинна становити не менше 5 днів і припиняти його можна не раніше ніж буде можливість переключитись на адекватну терапію пероральними антикоагулянтами (значення між народної нормалізованої пропорції INR від 2 до 3). Необхідно також якомога раніше додати до лікування антагоністи вітаміну К, як правило, не пізніше 72 годин. Звичайна тривалість лікування Арикстрою становить від 5 до 9 днів.
Метод застосування.
Арикстра застосовується у формі глибокої підшкірної ін'єкції, хворий має бути у положенні лежачи. Місцями введення повинні бути поперемінно ліва та права передньобокава або ліва та права задньобокова стінки живота. Щоб уникнути втрати препарату не слід видаляти пухирець повітря з попередньо наповненого шприца перед ін'єкцією. Голка повинна вводитися на всю довжину перпендикулярно у складку шкіри, затиснену між великим і вказівним пальцями; протягом всього введення складку шкіри необхідно тримати затисненою.
Арикстру застосовують лише під контролем лікаря.
Підшкірна ін'єкція вводиться так само, як і у випадку застосування класичного шприца.
Перед застосуванням розчин для ін'єкцій необхідно візуально контролю вати на предмет відсутності завислих частинок і зміни забарвлення.
Попередньо заповнені шприци Арикстри були розроблені із застосуванням автоматичної системи захисту голки для запобігання пошкодженням після ін‘єкції препарату.
Особливі групи хворих.
Діти
Безпека та ефективність Арикстри для дітей не встановлена.
Хворі літнього віку (старше 75 років)
Арикстру слід застосовувати з обережністю хворим літнього віку, оскільки з віком знижується функція нирок.
Хворі з низькою масою тіла
У хворих із низькою масою тіла менше 50 кг існує більший ризик виникнення кровотечі. Елімінація фондапаринуксу знижується з масою тіла. У таких хворих Арикстру слід застосовувати з обережністю.
Ниркова недостатність
Арикстру слід з обережністю застосовувати у хворих з помірною нирковою недостатністю. Досвіду застосування Арикстри для лікування хворих з масою тіла більше 100 кг та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатині ну – 30 – 50 мл/хв) немає. Для цієї групи хворих після застосування початкової дози 10 мг на добу може бути необхідно зменшити дозу до 7,5 мг на добу, відповідно до фармакокінетичних властивостей препарату.
Арикстру не слід призначати хворим із кліренсом креатині ну – менше 30 мл/хв.
Порушення функції печінки
Немає потреби в корекції дозування у хворих з легким та помірним ступенем печінкової недостатності. У хворих із тяжким ступенем печінкової недостатності Арикстру слід застосовувати з обережністю (див. розділ «Особливості застосування»).
Побічна дія.
Наведена нижче побічна дія представлена за органами і системами та за частотою виникнення. Частота виникнення класифікується як дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100, < 1/10), нечасті (≥ 1/1000, < 1/100), поодинокі (≥ 1/10000, < 1/1000), вкрай поодинокі (< 1/10 000).
Система органів Побічні явища
Інфекції та інвазії Поодинокі: після операційні ранові інфекції.
Кров та лімфатична система Часті: анемія, кровотеча (різні джерела, включаючи поодинокі випадки внутрішньомозкових/внутрішньо- черепних, а також ретроперитонеальних кровотеч), пурпура.
Нечасті: тромбоцит опенія, тромбоцитемія, поява аномальних тромбоцитів, порушення коагуляції.
Імунна система Поодинокі: алергічні реакції.
Метаболізм та розлади травлення Поодинокі: гіпокаліємія.
Нервова система Нечасті: головний біль.
Поодинокі: тривога, сонливість, запаморочення, вертиго, сплутаність свідомості.
Серцево-судинна система Поодинокі: артеріальна гіпотензія.
Дихальна система та органи грудної порожнини Поодинокі: задишка, кашель.
Шлунково-кишковий тракт Нечасті: нудота, блювання.
Поодинокі: абдомінальний біль, диспепсія, гастрит, запор, діарея.
Гепатобіліарна система Нечасті: збільшення рівня печінкових ферментів, порушення функціональних печінкових тестів.
Поодинокі: збільшення рівня білірубіну у сироватці крові.
Шкіра та підшкірні тканини Нечасті: висип, свербіж, виділення з рани.
Загальні та порушення в місці введення Часті: набряк.
Нечасті: гарячка.
Поодинокі: реакція в місці введення, біль у грудях, біль у ногах, відчуття стомленості, гіперемія, непри-томність.
Протипоказання.
Встановлена алергія до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату. Інтенсивна, клінічно значуща кровотеча. Гострий бактеріальний ендокардит. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатині ну < 30 мл/хв).
Передозування.
Перевищення рекомендованих доз Арикстри може призвести до кровотечі. При виникненні кровотечі препарат необхідно відмінити. Для зупинки кровотечі можуть бути застосовані хірургічний гемостаз, поповнення крововтрати, переливання свіжої плазми, плазмаферез.
Особливості застосування.
Арикстра призначена для підшкірного введення. Не застосовувати внутрішньом’язово.
Кровотеча. Арикстру слід застосовувати з обережністю хворим із підвищеним ризиком кровотечі, як, наприклад, при вроджених або набутих порушеннях системи згортання крові (наприклад, число тромбоцитів – менше 50 000/мм3), активної виразкової хвороби шлунка та кишечнику і недавно перенесеного внутрішньо черепного крововиливу, незабаром після хірургічного втручання на головному або спинному мозку або офтальмологічних операцій, а також в окремих групах хворих, описаних нижче.
Як і інші антикоагулянти, Арикстру слід з обережністю застосовувати у хворих, які недавно перенесли хірургічне втручання (< 3 діб), і тільки після досягнення гемостазу.
Препарати, що можуть збільшувати ризик кровотечі, не слід застосовувати одночасно з Арикстрою. Це такі речовини, як дезирудин, фібринолітики, антагоністи рецепторів GР IIb/IIIа, гепарин, гепариноїди або низь комолекулярні гепарини. За необхідності введення препарату одночасно з терапією антагоністами вітаміну К слід враховувати інформацію, наведену в розділі “Взаємодія з іншими лікарськими засобами”. Інші антитромбоцитарні засоби (ацетил саліцилова кислота, дипіридамол, сульфінпіразон, тиклопідин або клопідогрель) і не стероїдні протизапальні препарати необхідно застосовувати з обережністю. Якщо комбінована терапія вкрай потрібна, її необхідно проводити під суворим контролем.
Епідуральна анестезія/люмбальна пункція. При застосуванні Арикстри для лікування тромбозу глибоких вен у разі необхідності оперативного втручання не слід проводити епідуральну анестезію.
Хворі літнього віку. Ризик виникнення кровотечі у літніх пацієнтів вищий, ніж у інших хворих. Оскільки функція нирок звичайно знижується з віком, у хворих літнього віку виведення фондапаринуксу може бути знижене і, таким чином, експозиція препарату збільшена. Тому Арикстру слід застосовувати з обережністю хворим цієї вікової категорії (див. розділ „Спосіб застосування та дози”).
Низька маса тіла. У хворих із масою тіла менше 50 кг більший ризик виникнення кровотечі. Елімінація фондапаринуксу знижується з масою тіла. У таких хворих Арикстру слід застосовувати з обережністю (див. розділ „Спосіб застосування та дози”).
Порушення функції нирок. Час виведення фондапаринуксу зменшується зі збільшенням ступеня тяжкості ниркової недостатності та асоціюється зі збільшенням ризику розвитку кровотеч. Арикстру не слід призначати хворим із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну – менше 30 мл/хв) та необхідно застосовувати з обережністю для лікування хворих із нирковою недостатністю помірного ступеня (кліренс креатині ну – 30 – 50 мл/хв).
Печінкова недостатність тяжкого ступеня. У хворих зі збільшеним протромбіновим часом Арикстру слід застосовувати з обережністю, зважаючи на збільшений ризик кровотечі у зв‘язку з недостатністю факторів коагуляції у хворих з печінковою недостатністю тяжкого ступеня.
Гепарин-індукована тромбоцит опенія. Фондапаринукс не зв‘язується з фактором IV тромбоцитів і перехресно не реагує з сироваткою пацієнтів, які мають гепарин-індуковану тромбоцит опенію. Арикстру слід з обережністю застосовувати для лікування хворих із гепарин-індукованою тромбоцит опенією в анамнезі. Ефективність та безпека застосування Арикстри для лікування хворих із гепарин-індукованою тромбоцит опенією типу II, не вивчались. Були отримані поодинокі спонтанні повідомлення про розвиток гепарин-індукованої тромбоцит опенії у хворих, які лікувались фондапаринуксом. Зв‘язок між лікуванням Арикстрою та виникненням гепарин-індукованої тромбоцит опенії на сьогодні не встановлений.
Алергія на латекс
Захисний ковпачок на голці попередньо наповненого шприца містить гуму з натурального латексу, що може спричиняти алергічні реакції в осіб, чутливих до латексу.
Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. Не вивчався.
Вагітність і годування груддю. Клінічний досвід щодо застосування препарату у вагітних жінок на сьогодні обмежений, тому Арикстру не слід призначати вагітним жінкам, за винятком випадків, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода.
Арикстра екскретується в молоко щурів, але невідомо, чи виділяється препарат у грудне молоко жінки. Тому протягом лікування препаратом годувати груддю не рекомендується.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Фондапаринукс не пригнічує ферменти групи цитохром Р450 (CYP1А 2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 або CYP3A4) in vitro. Отже, не треба очікувати взаємодії Арикстри з іншими лікарськими препаратами на рівні пригнічення метаболізму, опосередкованого системою CYP, in vivo.
Оскільки зв‘язування фондапаринуксу з білками плазми, за винятком АТ ІІІ, є незначним, не слід очікувати взаємодії з іншими лікарськими засобами, де може бути задіяним механізм зв‘язування з білками плазми крові.
Препарати, що можуть збільшувати ризик кровотечі, не слід застосовувати одночасно з Арикстрою, за винятком антагоністів вітаміну К, які застосовуються для лікування венозних тромбоемболій. Якщо таке сумісне застосування є необхідним, його слід проводити під ретельним контролем.
У результаті клінічних досліджень фондапаринуксу було доведено, що його сумісне застосування з пероральними антикоагулянтами (варфарином), антиагрегантами (ацетил саліциловою кислотою), не стероїдними протизапальними препаратами (піроксикамом) і серцевими глікозидами (дигоксином) суттєво не впливає на фармакокінетику та фармакодинаміку фондапаринуксу. Крім того, препарат не впливав ні на активність варфарину, ні на час кровотечі протягом лікування ацетил саліциловою кислотою або піроксикамом, ні на фармакокінетику або фармакодинаміку дигоксину у рівноважному стані.
Арикстру не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, оскільки дослідження щодо сумісності не проводилися.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі нижче 30 °С. Не заморожувати. Термін придатності - 3 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 10 попередньо заповнених шприців з автоматичною системою безпеки у картонній коробці.
Виробник. ГлаксоВеллком Продакшн (Франція).
Glaxo Wellcome Production (France).
Адреса.
1, rue de l'Abbaye, 76960 Notre Dame de Bondeville, France.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|