Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на систему крові і гемопоез. Антитромботичні засоби. Антагоністи вітаміну К. Код АТС В 01А А 02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Фенілін належить до засобів, що впливають на зсілість крові, антикоагулянтів непрямої дії. Викликаєгіпопротромбінемію, що зумовлена порушенням процесу утворення протромбіну впечінці, а також зменшує утворення факторів VII, IX і X. Кумуляційний ефектфеніліну більший, ніж у неодику марину.
Фармакокінетика. Метаболізується в печінці. Зниження коагулятивнихвластивостей крові настає через 8-10 годин після прийому препарату і досягає максимуму через 24-30 годин. Виводиться із сечею.
Показання для застосування. Фенілін призначають для довго тривалого зниженнязсілості крові з метою профілактики і лікування тромбозів, тромбофлебітів, тромбоемболічних ускладнень при інфаркті міокарда, ішемічних інсультів, тромбоемболічних ушкоджень різних органів. У хірургічній практиці препарат застосовують для попередження тромбоутворення в після операційний період.
Спосіб застосування та дози. Препарат призначають внутрішньо, після їди. Звичайно в перший день призначають у добовій дозі 0,12-0,18 г (у 3-4 прийоми), в другий день у добовій дозі 0,09-0,15 г, потім по 0,03-0,06 г, 3-4 рази надобу, залежно від вмісту протромбіну в крові (індекс протромбіну підтримують умежах 50-40 %). Лікування необхідно проводити, дотримуючись необхідних заходів обережності.
Вищі дози для дорослих: разова – 0,06 г, добова – 0,2 г.
Для профілактики тромбоемболічних ускладнень призначають по 0,03 г, 1-2рази на день.
При гострих тромбозах Фенілін призначають разом з гепарином.
Лікування Феніліном проводять під ретельним наглядом лікаря, з обов’язковим систематичним дослідженням вмісту в крові протромбіну і інших факторів зсілості крові.
Побічна дія. Алергійні реакції (дерматит, пропасниця, пронос, нудота, гепатит, пригнічення кровотворення); геморагічні ускладнення. У деяких хворих відмічається забарвлювання долонь у жовтогарячий колір, а сечі – врожевий, що пов’язано з хімічним перевтіленням Феніліну і не є небезпекою.
Протипоказання. Гіпер чутливість, геморагічний діатез, капіляротоксикоз, період вагітності, тяжкі захворювання печінки і нирок, злоякісні новоутворення, пептична виразка шлунка і дванадцяти палої кишки, ранній післяпологовий і після операційний період.
Не слід призначати Фенілін у період менструації (прийом препарат уприпиняють за два дні до початку менструації). З обережністю призначають особам похилого віку.
Передозування. Симптоми: кровотеча. Лікування: припинити прийом препарату і негайно почати введення вікасолу внутрішньом’язово (по 1-2 мл 1 % розчину,3 рази на день), призначити вітамін Р або рутин, кислоту аскорбінову, кальцію хлорид. За показаннями проводять переливання свіжої одногрупної крові вгемостатичних дозах (75-100 мл).
Особливості застосування. Лікування слід проводити під ретельним контролем лікаря, з обов’язковимсистематичним дослідженням у крові протромбіну і інших факторів зсілості крові. Систематично проводять загальні аналізи сечі для раннього виявлення гематурії.
У деяких хворих спостерігається забарвлювання долонь у жовтогарячий колір і сечі – врожевий, що пов’язано з метаболізмом Феніліну; при появі цих побічних реакційФенілін слід замінити іншим антикоагулянтом, крім омефину.
З обережністю призначають особам похилого віку.
У зв’язку з тим, що немає даних про використання Феніліну в період лактації та у дитячому віці, препарат цим групам хворих необхідно призначати з обережністю і застосовувати під наглядом лікаря.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з гепарином, саліцилатами, сульфаніламідами, циметидином відмічається посилення антикоагуляційного ефекту.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 °С.