Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Гентаміцину сульфат
РУП “Бєлмедпрепарати”
Інструкція
Загальна характеристика:
міжнародна назва: gentamicin;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або злегка зеленкувата рідина;
склад: 1 мл розчину містить гентаміцину сульфату в перерахуванні на гентаміцин та безводну речовину 0,04 г;
допоміжні речовини: натрію піросульфіт, динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти, вода для ін”єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди. Гентаміцин. Код АТС J01GB03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гентаміцин є антибіотиком групи аміноглікозидів з широким спектром дії. Механізм дії пов”язаний з інгібуванням рибосомальних субодиниць 30S. Тести in vitro підтверджують його активність відносно різних видів грам позитивних та грам негативних мікро організмів: Escherichia coli, Proteus spр. (індол позитивний та індол негативний), Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella spр., Enterobacter spр.,Serratia spр., Citrobacter spр., Salmonella spр., Shigella spр. і Staphylococcus spр. (включаючи пеніцилін- та метицилінстійкі штами). Нижче вказані мікро організми, як правило, стійкі до Гентаміцину: Streptococcus pneumoniae, більшість інших видів стрептококів, ентерококів, Neisseria meningitidis, Treponema pallidum та анаеробні мікро організми, такі як Bacteroides spр. або Clostridium spр.
Фармакокінетика. Гентаміцин легко абсорбується, досягаючи максимальної концентрації у плазмі крові через 30 – 60 хв після внутрішньом’язового введення.
Терапевтичні концентрації у крові зберігаються протягом 6 – 8 год.
При внутрішньо венному краплинному введенні концентрація антибіотика у плазмі крові протягом перших годин перевищує концентрацію, яка досягається після внутрішньом”язового застосування препарату. Зв’язок з білками становить 0 – 10%.
У терапевтичних концентраціях визначається у тканині нирок, легень, у плевральному та перитонеальному ексудатах. У нормі Гентаміцин при парентеральному введенні погано проходить через гематоенцефалічний бар’єр, але при менінгіті концентрація в спинно-мозковій рідині підвищується. Препарат виділяється з грудним молоком.
Приблизно 70 % Гентаміцину протягом доби екскретується у незмінному стані в сечу за допомогою клуб очкової фільтрації. Період напів виведення з плазми становить приблизно 2 год. При порушенні видільної функції нирок істотно підвищується концентрація і збільшується період напів виведення Гентаміцину.
Показання для застосування. Враховуючи особливості його терапевтичної широти, Гентаміцину сульфат слід застосовувати у тих випадках, коли мікро організми резистентні до більш безпечних антибіотиків. Гентаміцин призначають для лікування інфекцій, що викликані чутливими до нього збудниками, у тому числі:
септицемія (включаючи неонатальний сепсис);
хронічні інфекції сечовивідних шляхів;
інфекційні захворювання нижніх відділів дихальних шляхів;
інфекційні захворювання шкіри, кісток, м’яких тканин; інфіковані опікові рани;
інфекційні захворювання ЦНС (включаючи менінгіт) у комбінації з ß-лактам ними антибіотиками;
інфекції черевної порожнини (включаючи перитоніт);
інфекції, що супроводжуються захворюваннями, які порушують опірність організму людини (лейкемія, діабет, терапія кортикостероїдами і т. ін.). У цих випадках Гентаміцин, як правило, застосовується у комбінації з b-лактам ними антибіотиками;
профілактика інфекційних ускладнень у перед- та після операційний період.
Спосіб застосування та дози. Гентаміцин застосовують внутрішньом’язово або внутрішньо венно. Доза, спосіб введення та інтервали між введеннями залежать від тяжкості захворювання і стану пацієнта. Дозовий режим розраховується, виходячи з маси тіла пацієнта.
Дорослі. Звичайна добова доза Гентаміцину для пацієнтів з помірними та серйозними інфекціями становить 3 мг/кг маси тіла внутрішньом’язово, розподілена на 2 – 3 введення. Максимальна добова доза для дорослих становить 5 мг/кг маси тіла, розподілена на 3 – 4 введення.
Звичайна тривалість застосування препарату для всіх пацієнтів – 7 – 10 діб.
При тяжких та ускладнених інфекціях курс терапії може бути продовжений за необхідністю. У таких випадках рекомендується здійснювати контроль за функцією нирок, слуху та вестибулярного апарату, оскільки токсичність препарату проявляється після його застосування більше ніж 10 діб.
Розрахунок маси тіла, на яку необхідно призначати Гентаміцин.
Дозу розраховують за фактичною масою тіла (ФМТ), якщо у пацієнта немає надлишкової ваги (тобто додатково не більше 20% до ідеальної маси тіла (ІМТ)). Якщо пацієнт має надлишок ваги, доза розраховується на таку масу тіла (ДМТ) за формулою:
ДМТ= ІМТ + 0,4 (ФМТ – ІМТ).
Діти. Дітям віком до 3 років Гентаміцину сульфат призначають виключно за життєвими показаннями. Добові дози становлять: новонародженим та дітям грудного віку – 2 – 5 мг/кг, дітям віком від 1 до 5 років – 1,5 – 3 мг/кг, 6 – 14 років – 3 мг/кг. Максимальна добова доза для дітей всіх вікових груп становить 5 мг/кг. Препарат вводять 2 – 3 рази на добу.
При порушенні функції нирок необхідно змінити режим дозування препарату так, щоб він гарантував терапевтичну адекватність лікування. При кожній можливості слід контролю вати концентрацію Гентаміцину у сироватці крові. Через 30 – 60 хв. після внутрішньом’язового введення сироваткові концентрації повинні становити 5 – 10 мкг/мл.
Початкова разова доза для пацієнтів зі стабільною ХНН становить від 1 до 1,5 мг/кг маси тіла, в подальшому дозу та інтервал між введеннями визначають залежно від кліренса креатині ну.
Кліренс
креатині ну
мл/хв Всі наступні дози
( % від початкової дози) Інтервал між введеннями, год.
70 100 8
40 – 69 100 12
30 – 39 50 8
20 – 29 50 12
15 – 19 50 16
10 – 14 50 24
5 – 9 50 36
Дорослим пацієнтам з бактеріальною інфекцією, яким необхідний діаліз, призначають 1 – 1,5 мг Гентаміцину на кг маси тіла наприкінці кожного діалізу.
Для внутрішньо венного введення дозу препарату розводять розчинником. Звичайний об’єм розчинника (стерильний фізіологічний розчин або 5% глюкоза) для дорослих становить 50 – 300 мл, для дітей об’єм розчинника треба відповідно зменшити. Тривалість внутрішньо венної інфузії 1 – 2 години. Концентрація Гентаміцину у розчині не повинна перевищувати 1 мг/мл (0,1%).
Побічна дія. Ото токсичність (ушкодження восьмої пари черепно-мозкових нервів): може розвиватися зниження гостроти слуху і ураження вестибулярного апарату (при симетричному ураженні вестибулярного апарату ці порушення у деяких випадках на перших етапах можуть бути навіть непоміченими). Особливий ризик може викликати подовжений курс лікування Гентаміцином – 2 – 3 тижні.
Нефро токсичність: частота та ступінь тяжкості ушкоджень нирок залежать від величини разової дози, тривалості лікування та індивідуальних особливостей пацієнта, якості контролю над терапією та одночасного прийому інших нефротоксичних лікарських засобів. Ураження нирок проявляється протеїнурією, азотемією, рідше – олігурією і, як правило, носить зворотний характер.
Інші побічні ефекти, які відзначаються рідко: підвищення рівня сироваткових трансаміназ (АЛТ, АСТ), білірубіну, ретикулоцитів, а також тромбоцит опенія, гранулоцит опенія, анемія, зниження рівня кальцію у сироватці, шкірні висипи, кропив’янка, свербіж, пропасниця, головний біль, блювання, м'язовий біль.
Дуже рідко виникають такі побічні ефекти: нудота, підвищене слиновиділення, втрата апетиту, втрата ваги, пурпура, набряк гортані, біль у суглобах, гіпотензія та сонливість, можливі блокада нервово-м”язової провідності та пригнічення дихання.
У місці внутрішньом”язового введення Гентаміцину можлива болючість, при внутрішньо венному введені – розвиток флебітів та пери флебітів.
Протипоказання. Виражені порушення функції нирок (гостра та хронічна ниркова недостатність), підвищена чутливість організму до Гентаміцину та інших антибіотиків аміно глікозидного ряду. Дітям до 3-х років.
Препарат не призначають також при захворюваннях слухового нерва та вестибулярного апарата, при азотемії, міастенії.
Період вагітності (особливо І триместр) та період лактації. Попереднє лікування ото токсичними лікарськими засобами.
Передозування. У разі передозування або при виникненні токсичних реакцій з ознаками або симптомами нефротоксичності чи ото токсичності та нервово-м'язової блокади з дихальною недостатністю виведенню Гентаміцину з плазми крові може сприяти гемодіаліз, при перитонеальному діалізі швидкість виведення препарату значно нижча. У новонароджених можливе проведення обмінного переливання крові.
Особливості застосування. У пацієнтів із захворюваннями нирок необхідно регулярно контролю вати сироваткові концентрації Гентаміцину та функцію нирок, а також слуху.
Симптоми порушення функції нирок або ушкодження слухового чи вестибулярного апарату потребують припинення терапії Гентаміцином або, у виключних випадках, тільки корекції його дози.
Гентаміцин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з дегідратацією, ботулізмом, паркінсонізмом чи гіпокальціємією, а також у хворих літнього віку. Ризик ото токсичності зростає при зневодненні організму та в осіб похилогоі старечого віку. У зв”язку з цим останні мають вживати достатню кількість рідини.
Хворі, що мають захворювання нирок, втрату слуху, запаморочення чи шум у вухах, особливо чутливі до Гентаміцину.
У зв'язку з невеликим клінічним досвідом не рекомендується вводити всю добову дозу Гентаміцину при таких станах:
опіки площею більше 20%;
цистофіброз;
асцит;
ендокардит;
хронічна ниркова недостатність із застосуванням гемодіалізу;
сепсис.
При тривалому застосуванні доза препарату повинна бути такою, яка б забезпечувала рівень концентрації Гентаміцину у крові, що не перевищує максимально допустимий. Для цього у хворих, віднесених до групи ризику, у період лікування необхідно контролю вати рівень концентрації Гентаміцину в крові.
Період вагітності та лактації. При призначенні вагітним жінкам Гентаміцин може чинити шкідливий вплив на плід (ото токсичність).
При вагітності препарат проникає через гематоенцефалічний бар”єр і в амніотичну рідину.
У разі годування дитини грудним молоком та необхідності призначення за показаннями Гентаміцину матері слід або припинити годування груддю або відмінити цей антибіотик.
Вплив на здатність керувати автомобілем. Даних про вплив на здатність керувати автомобілем або механізмами немає. Однак у деяких пацієнтів Гентаміцин у високих дозах може викликати порушення рівноваги, що супроводжується нудотою та запамороченням, навіть після відміни лікування, що робить небезпечним керування автомобілем та роботу з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід уникати одночасного призначення з сильнодіючими діуретиками (фуросемід, етакринова кислота), оскільки останні можуть підсилити ото токсичний та нефротоксичний ефект. Можливе виникнення порушень функції дихання внаслідок нейром’язової блокади у хворих, яким одночасно з Гентаміцином призначають міо релаксанти (сукцинілхолін, тубо курарин, декаметоній), анестетики та попереднє масивне переливання крові з цитратним антикоагулянтом. Застосування солей кальцію та антихолін естеразних засобів може усунути явища нейром’язової блокади.
Слід уникати одночасного та/або послідовного системного або місцевого застосування інших нейротоксичних та/або нефротоксичних засобів, таких як цисплатин, цефалоридин, аміно глікозидні антибіотики, полі міксин В, колістин, ванкоміцин.
Ризик порушення функції нирок збільшується при одночасному застосуванні разом з Гентаміцином індометацину та інших не стероїдних протизапальних лікарських засобів, а також хінідину, циклофосфану, гангліоблокаторів, верапамілу, поліглюкіну. Гентаміцин збільшує токсичність дигоксину.
При одночасному введенні аміноглікозидів та пеніциліні в зменшується період напів виведення і знижується їх вміст у сироватці крові.
Зменшення періоду напів виведення відбувається у пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок при комбінованому застосуванні карбеніциліну з Гентаміцином.
При змішуванні в одному об’ємі аміноглікозидів з антибіотиками b-лактамної групи (пеніциліни, цефалоспорини) можлива взаємна інактивація. Також фармацевтично несумісний з алефотерицином, гепарином.
Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 15 до 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 2 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 2 мл розчину в ампулі; по 10 ампул у коробці.
Виробник. РУП “Бєлмедпрепарати”.
Адреса. Республіка Білорусь, 220007, м. Мінськ, вул. Фабриціуса, 30.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|