Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи - Covid-19 


Ліки та препарати







Метацин

-


Інструкція


Загальна характеристика :

міжнародна та хімічна назви : метоциній йодид;2-Диметил аміноетилового ефіру бензилової кислоти йодметилат;

основні фізико - хімічні властивості :прозора безбарвна рідина;

склад : одна ампула містить : метациніййодид –1мг,

допоміжні речовини : вода для ін’єкцій – 1 мл.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакологічна група. Синтетичніантихолінергічні засоби, четвертинні амонієві сполуки. АТС А 03А В 22.

Фармакологічні властивості. Проявляє вибіркову дію на периферичні М– холінорецептори. Переважає за активністю атропін: має сильніший вплив на м’язи бронхів, виражену бронхолітичну дію, пригнічує секрецію слиннихта бронхіальних залоз, розслаблює м’язи стравоходу, кишок, усуває спазми, менше викликає тахікардію. Мідріатичний ефект та вплив на акомодацію виражений слабше, ніж в атропіну. Препарат зменшує амплітуду, тривалість та частоту скорочень матки. Не проявляє центральної дії.

Фармакокінетика. Як четвертинна амонієва сполука погано проникає через тканинні мембрани, а саме: черезгематоенцефалічний бар’єр.

Показання для застосування. Метацин застосовується якхолінолітичний та спазмолітичний засіб при захворюваннях, які супроводжуються спазмами гладеньком’язових органів. Метацин ефективний при виразковій хворобі шлунка та дванадцяти палої кишки, нормалізує моторику; перевершує атропін забольозаспокійливим ефектом. Може застосовуватись в комплексній терапії хворихна виразкову хворобу шлунка в поєднанні з іншими препаратами. Препарат застосовують для купірування ниркової та печінкової кольки. Метацин показаний для зниження тонусу та зменшення рухальної активності стравоходу, шлунка та дванадцяти палої кишки при їх рентгенологічному дослідженні.

Застосовується при бронхіальній астмі, дляпремедикації з метою зменшення салівації, бронхіальної секреції та блокування передачі збудження з блукаючого нерва на серце та бронхи.

Спосіб застосування та дози. Застосовують парентерально (під шкіру, внутрішньом’язово тавнутрішньо венно). Вводять по 0,5 – 2 мл 0,1% розчину.

В анестезіологічній практиці в рекомендованих дозах вводять внутрішньо венно за 5– 10 хвилин, внутрішньом’язово за 20 – 30 хвилин перед застосуванням наркозу.

Вищі разові дози для дорослих під шкіру, внутрішньом’язово та внутрішньо венно -0,002 г (2 мл 0,1% розчину).

Вищі добові дозі для дорослих під шкіру, внутрішньом’язово та внутрішньо венно –0,006 г (6 мл 0,1% розчину).

Побічна дія. Метацин, як правило, добре переноситься. На відміну від аналогічних третинних амінів (амізил, арпеналтощо), а також атропіну не викликає побічних явищ, які пов’язані з впливом наЦНС; менш виражені також тахікардія, мідріаз та порушення акомодації, запори, утруднення сечовиділення, сухість у роті.

Протипоказання. Глаукома, особливо призакрито кутовій формі. Гіпертрофія передміхурової залози.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.У поєднанні з наркотичними засобами сприяє зменшенню тривалості та глибини наркозу.

З препаратами групи опію - послаблює аналгезуючу діюопіатів.

З препаратами дигіталісу - сприяє порушенню ритму серця.

При поєднанні з клофеліном – можливе порушенняпередсердно - шлуночкової провідності за рахунок прямої дії препарату напровідність у пучку Гіса.

З хінидином та новокаїн амідом – холінолітичні ефекти поєднуються.

З основами та лужно - реагуючими сполуками –гідроліз, втрата активності.

З ацетатом свинцю, солями кальцію, таніном, препаратами конвалії, строфантину, іхтіолом (10% розчин) – утворює осад.

Між атропіном та іншими М-холіно блокаторами тахоліноміме тиками, антихолін естеразними препаратами є фармакологічний антагонізм.

М-холіноблокатори потенціюють ефекти барбітуратів, гангліоблокаторів, трициклічних антидепресантів та антигістамінних засобів; посилюють ефекти адреноміметичних засобів.

Метацин підвищує чутливість міокарда до строфантину. Однак прояви інтоксикації, які виникають внаслідок передозування серцевимиглікозидами, усуваються повторними ін’єкціями атропіну.

Повністю знімає гальмівну дію верапамілу на швидкість проведення імпульсів передсерд-

но - шлуночковому вузлі.

Провокує надшлуночкову тахіаритмію при фторотановомунаркозі, але попереджує фібриляцію шлуночків серця, яка індукована хлороформом, підвищує токсичність фенаміну.

Ефективне поєднання холінолітиків з седативними татранквілізуючими засобами.

Передозування. При передозуванні можливі побічні ефекти, які пов’язані з периферичною

М-холінолітичною дією (сухість у роті, запори, утруднення сечовипускання). У таких випадках слід зменшити дозу або підвищити інтервал між прийомами препарату.

Особливості застосування. Протипоказання до застосування препарату під час вагітності та годування груддю відсутні. Є даніпро застосування препарату для зниження збудження матки при загрозі передчасних пологів та пізніх викиднів.

Під час прийому препарату не слід керувати транспортними засобами, обслуговувати механічні пристрої та виконувати роботу, яка потребуєшвидкої психічної та фізичної реакції.

Умови та термін зберігання. Препарат слід зберігати при кімнатній температурі (15 - 25º С), в сухому, захищеному від світла місці, недоступному для дітей.

Термін зберігання - 3 роки.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus